ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 925/1316/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" і Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ)
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія"
про стягнення 222 125,28 грн заборгованості, інфляційних та 3% річних,
1. Короткий зміст судових рішень у справі
1.1. Додатковою ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.02.2022 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - ТОВ " Компанія "Ніко-Тайс") про покладення на Соснівський відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено повністю.
1.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 року апеляційну скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на додаткову ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.02.2022 у справі № 925/1316/18 задоволено, додаткову ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.02.2022 у справі № 925/1316/18 скасовано та ухвалено нове рішення, яким заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" 857 грн витрат на професійну правничу допомогу в розмірі. В іншій частині заяву залишено без задоволення.
1.3. 04.07.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", позивача у справі, надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат понесених під час розгляду апеляційної скарги.
1.4. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 925/1316/18 заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про прийняття додаткового рішення у справі №925/1316/18 - задоволено частково. Стягнуто з Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені в апеляційній інстанції в розмірі 525 грн.
1.5. Додаткова постанова аргументована тим, що документи, що подавались ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" під час розгляду апеляційної скарги, як правило, містили загальні обґрунтування та посилання на норми закону без надання аналізу щодо того, як такі норми, на думку заявника, мають застосовуватися до правовідносин, що склались у цій справі. Тобто наведена в документах позиція є універсальною та може бути використана заявником і у інших справах практично без внесення змін до відповідних документів.
Крім того, наявна значна кількість подібних справ за участю ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс". ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" є суб`єктом господарювання, що надає юридичні послуги. Також до видів діяльності позивача належать діяльність агентств зі стягнення платежів та бюро кредитних історій. Зазначене свідчить про те що, правова позиція позивача є сформованою та незмінною по суті, а коригується лише відповідно до фактичних обставин справи. Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Подібна практика стягнення ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" з відділів ДВС витрат на професійну правничу допомогу є системною. Зокрема, відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, суди перших інстанцій постановили ухвали та додаткові ухвали про стягнення з відділів ДВС на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" у 2021 році принаймні у 42 судових справах, а у 2020 році принаймні у 70 судових справах; при цьому в окремих справах витрати на професійну правничу допомогу з відділів ДВС стягувались по декілька разів. Суми, які підлягали до стягнення, коливаються від 1 980,00 грн до 10 000 грн та часто у декілька разів перевищують розмір боргу, щодо стягнення якого ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" зверталося до суду. В переважній більшості справ, у яких ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" зверталося до суду зі скаргою на бездіяльність державних виконавців, його наступними діями було стягнення з відділів ДВС витрат на правничу допомогу.
У спірній ситуації, оскарження позивачем додаткової ухвали Господарського суду Черкаської області від 18.02.2022 у справі № 925/1316/18 не було спричинено неправомірними діями відділу ДВС.
Крім того, за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на додаткову ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.02.2022 року у справі №925/1316/18 заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" від 26.01.2022 за вх. № 1250/22 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково, а саме під час розгляду апеляційної скарги було встановлено невідповідність заявлених ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 570, 00 грн вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності.
Апеляційний господарський суд також зазначив, що зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні, дії, але робить це на шкоду іншим особам, з метою, яка не співпадає з завданням господарського процесу, визначеним у статті 2 ГПК України (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави).
Дослідивши надані позивачем в обґрунтування адвокатських витрат документи, колегія суддів вважала, що заявлені позивачем до відшкодування витрати у загальній сумі 10 500, 00 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, а тому їх відшкодування матиме надмірний характер. Керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, з метою запобігання зловживанням ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" правом на компенсацію правничої допомоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про зменшення цієї суми на 95 %.
2. Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
2.1. Не погоджуючись із додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 925/1316/18, ТОВ Компанія "Ніко-Тайс" і Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) звернулися до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційними скаргами.
2.2. ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" просить скасувати додаткову постанову в частині відмови у задоволенні заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу щодо стягнення 9 975 грн. Прийняти нове рішення, яким заяву задовольнити повністю і стягнути із Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн.
Заявник стверджує, що апеляційним господарським судом не було враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 910/4858/19, від 22.10.2020 у справі № 910/9187/19, від 13.01.2021 у справі № 922/267/20, від 06.04.2020 у справі № 910/4783/19, від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, від 04.06.2019 у справі № 910/21516/17, від 24.07.2018 у справі № 918/560/16, від 06.03.2019 у справі № 910/15357/17, від 03.05.2019 у справі № 910/10911/18, від 20.11.2020 у справі № 910/4783/19, від 25.06.2019 у справі № 904/66/18, від 02.09.2021 у справі № 873/148/20, від 27.10.2021 у справі № 873/109/21, від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15, від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17, від 08.04.2019 у справі № 922/619/18, від 23.04.2019 у справі № 924/632/18, від 24.11.2020 у справі № 911/4242/15, від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17, від 12.08.2019 у справі № 905/945/18, від 16.10.2019 у справі № 906/936/19, від 06.05.2021 у справі № 910/6116/20, від 27.02.2019 у справі № 922/1163/18, від 29.08.2018 у справі № 909/105/15, від 29.08.2018 у справі № 910/23428/17, від 31.01.2018 у справі № 910/8763/17, від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17, у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц.
Суд апеляційної інстанції за відсутності поданого клопотання заінтересованої сторони, зменшив витрати на правничу допомогу, попри те, що доведення неспівмірності заявлених витрат покладається саме на сторону, відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України.
Крім того, ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" просить врахувати, що однією з підстав для звернення до Верховного Суду є відсутність у чинному законодавстві України правової норми на предмет та рахунок чи слід оскарження бездіяльності органу державної виконавчої служби щодо порушення та недотримання норм Закону України "Про виконавче провадження" в призмі невиконання рішення суду (періодично, по факту передчасного завершення виконавчого провадження, при майновій можливості здійснити виконання рішення суду за рахунок майна/активів боржника) вважати як зловживання процесуальним правом відповідно до статті 43 ГПК України.
Скаржник зауважує, що суд апеляційної інстанції залишив без належного правового обґрунтування та оцінки подані позивачем докази у справі та наголошує на тому, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а не на суд за його власною ініціативою.
2.3. Соснівський відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) просить скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 925/1316/18.
Скаржник зазначає, що вказана постанова прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, які б мали значення для справи, а відповідно до статті 129 ГПК України, суд може не розподіляти витрати на професійну правничу допомогу повністю або частково. Вказана справа не має значного суспільного інтересу, а має значення лише для адвоката ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".
3.1. Позиція Верховного Суду
3.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3.3. Здійснивши розгляд касаційних скарг у письмовому провадженні, дослідивши наведені доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
3.4. Згідно з пунктом 12 частини третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).