ПОСТАНОВА
Іменем України
27 вересня 2022 року
м. Київ
справа №П/857/5/22
адміністративне провадження № А/990/15/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Мацедонської В.Е., Радишевської О.Р., Шевцової Н.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Часник А.О.,
представника Політичної партії "ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ" - Марченка В.Р.,
представника Міністерства юстиції України - Росохи С.В.,
представника Служби безпеки України - Сучкової А.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Політичної партії "ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ" на рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2022 року (суддя-доповідач Гудим Л.Я., судді Довгополов О.М., Святецький В.В.) у справі за позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії "ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Служби безпеки України, про заборону політичної партії та за зустрічним позовом Політичної партії "ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ" до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Служби безпеки України, про визнання дій протиправними,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2022 року Міністерство юстиції України (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Політичної партії "ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ" (далі - ПСПУ, Партія, відповідач), в якому просило:
1) заборонити діяльність ПСПУ;
2) призначити комісію з припинення (ліквідаційну комісію) Партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи;
3) передати майно, кошти та інші активи Партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.
На обґрунтування позовних вимог Міністерство юстиції України зазначило, що з рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі - РНБО України) від 18.03.2022 "Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій", уведеного в дію Указом Президента України від 19.03.2022 №153/2022, листа Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 26.03.2022 №5/1-229 та аналізу публічних виступів і дописів голови ПСПУ ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) і члена цієї Партії ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4), розміщених у засобах масової інформації, вебсайтах і соціальних мережах, виявлені факти незаконної та антиукраїнської діяльності ПСПУ, які спрямовані на порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення з одночасним поширенням відомостей, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України. За доводами позивача, наведені обставини, з урахуванням прямої військової агресії з боку Російської Федерації (далі - росія), свідчать про наявність підстав для заборони діяльності ПСПУ.
У зустрічній позовній заяві ПСПУ просила суд визнати протиправною діяльність Міністерства юстиції України щодо викривлення діяльності ПСПУ і приписування їй неіснуючих правопорушень з метою заборони Партії. Зазначила, що за весь час існування ПСПУ діяла відповідно до Конституції і законів України, програми і статуту Партії, тоді як доводи Міністерства юстиції України ґрунтуються на бездоказових твердженнях та інформації від окремих осіб, які не представляють Партію.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року зустрічну позовну заяву ПСПУ до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - Служби безпеки України (далі - СБУ), про визнання дій протиправними об`єднано в одне провадження з первісною позовною заявою Міністерства юстиції України до ПСПУ, за участю третьої особи - СБУ, про заборону політичної партії.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2022 року задоволено клопотання Міністерства юстиції України про відмову від позову в частині вимоги про призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) Партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи, та закрито провадження у справі в цій частині.
Рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2022 року позовну заяву Міністерства юстиції України задоволено повністю: заборонено діяльність ПСПУ; передано майно, кошти та інші активи ПСПУ, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави. У задоволенні зустрічної позовної заяви ПСПУ відмовлено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що з метою захисту демократичного суспільства в умовах прямої військової агресії росії проти України існує об`єктивна соціальна потреба в забороні ПСПУ, діяльність якої спрямована на завдання шкоди державній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України.
В апеляційній скарзі ПСПУ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняте ним рішення та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову Міністерства юстиції України про заборону політичної партії. Вимог щодо зустрічного позову апеляційна скарга не містить.
За доводами ПСПУ, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та вирішив спір на підставі неналежних, недопустимих і недостовірних доказів, які не підтверджують фактів порушення Партією вимог Конституції чи законів України. Крім того, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції принципів змагальності і рівності сторін, указуючи на недостатність установленого судом строку для підготовки ПСПУ відповіді на відзив Міністерства юстиції України проти зустрічного позову, не повідомлення ПСПУ про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, що позбавило Партію можливості взяти участь у судовому засіданні, блокування сайту ОСОБА_1 і банківського рахунку Партії, внаслідок чого ПСПУ не змогла подати як докази архівні матеріали, партійну літературу і відеоматеріали, а також оплатити послуги захисника. Порушеним відповідач уважає також принцип правової визначеності у частині застосування судом першої інстанції, як підстави для заборони Партії, пунктів 10 і 11 частини першої статті 5 Закону України "Про політичні партії в Україні", які набрали чинності після дій, у яких Міністерство юстиції України звинувачує ПСПУ. Зазначає також, що суд першої інстанції порушив презумпцію невинуватості, оскільки фактично поклав в основу рішення звинувачення Міністерства юстиції України та СБУ у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109 і 110 Кримінального кодексу України, що не встановлено судом у визначеному законом порядку.
У відзиві на апеляційну скаргу Міністерство юстиції України просить відмовити в її задоволенні, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Спростовуючи доводи відповідача, позивач уважає, що в матеріалах справи є достатньо доказів існування реальної загрози з боку ПСПУ конституційному ладу та основним правам і свободам громадян України, оскільки виступи та дії її членів, що відносяться до Партії в цілому (з мовчазної згоди останньої), формують таку картину розбудови політики, яка є несумісною з концепцією демократичного суспільства.
У письмових поясненнях на апеляційну скаргу СБУ підтримує аргументи Міністерства юстиції України та просить залишити рішення суду першої інстанції у цій справі без змін. Зазначає, що в умовах повномасштабного вторгнення росії на територію України існує об`єктивна соціальна потреба в забороні діяльності ПСПУ, яка спрямована на завдання шкоди державній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України.
За клопотанням представника відповідача, поданим у судовому засіданні, судом апеляційної інстанції долучено до матеріалів справи заяву Центрального комітету (далі - ЦК) ПСПУ від 08.09.2022, адресовану Верховному Суду у зв`язку з розглядом апеляційної скарги Партії. У цій заяві ЦК ПСПУ підтримує апеляційну скаргу, наголошує на порушенні судом першої інстанції принципів законності, правової визначеності, заборони довільності у прийнятті рішень, доступу до суду, поваги до прав людини, недискримінації та рівності перед законом. Стверджує, що відповідно до Статуту ПСПУ позиція партії з будь-якого питання визначається офіційно прийнятим рішенням, за яке партія несе відповідальність, на відміну від висловлювань чи дій членів партії, за які партія відповідальності не несе. На переконання ЦК ПСПУ, дії щодо припинення і заборони діяльності ПСПУ, що вчиняються Президентом України, РНБО України, Міністерством юстиції України і СБУ, є проявом політичної репресії до опозиційної партії та становить виклик демократичним конституційним засадам.
У долученій також до матеріалів справи заяві першого заступника голови ПСПУ ОСОБА_6 викладені аналогічні міркування щодо здійснення політичної розправи над Партією та акцентовано увагу на недоведеності доводів Міністерства юстиції України і СБУ про невідповідність цілей і дій ПСПУ нормам національного та міжнародного законодавства.
Заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів виходить з такого.
У статті 1 Конституції України Україну проголошено суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою.
За статтею 2 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Згідно зі статтею 15 Конституції України суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов`язкова. Цензура заборонена. Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України.
Відповідно до статті 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей (частина перша). Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах (частина друга).
Частиною першою статті 37 Конституції України забороняються утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення.
У частині четвертій цієї статті встановлено, що заборона діяльності об`єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.
Закон України від 05.04.2001 №2365-III "Про політичні партії в Україні" (далі - Закон №2365-III) визначає правові та організаційні засади реалізації права громадян на об`єднання в політичні партії, порядок їх утворення і діяльності.
За визначенням, наведеним у статті 2 Закону №2365-III, політичною партією є зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.
Відповідно до положень частини першої статті 5 Закону №2365-III (у редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду) утворення і діяльність політичних партій забороняється, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на: 1) ліквідацію незалежності України; 2) зміну конституційного ладу насильницьким шляхом; 3) порушення суверенітету і територіальної цілісності України; 4) підрив безпеки держави; 5) незаконне захоплення державної влади; 6) пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі; 7) посягання на права і свободи людини; 8) посягання на здоров`я населення; 9) пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки; 91) пропаганду російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну; 10) виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації та/або Республіки Білорусь проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України; 11) глорифікацію, виправдання дій та/або бездіяльності осіб, які здійснювали або здійснюють збройну агресію проти України, представників збройних формувань Російської Федерації, незаконних збройних формувань, банд, найманців, створених та/або підпорядкованих, та/або керованих, та/або фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, у тому числі шляхом їх визначення як "повстанці", "ополченці", "ввічливі люди" тощо.
Діяльність політичної партії може бути заборонена лише за рішенням суду (частина третя статті 5 Закону №2365-III).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону №2365-III політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку.
Частиною першою статті 19 Закону №2365-III встановлено, що в разі порушення політичними партіями Конституції України, цього та інших законів України до них можуть бути вжиті такі заходи: 1) попередження про недопущення незаконної діяльності; 2) заборона політичної партії.
Державний контроль за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, крім випадків, коли здійснення такого контролю законом віднесено до повноважень інших органів державної влади (пункт 1 частини першої статті 18 Закону №2365-III).
За приписами частини першої статті 21 Закону №2365-III (у редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду) у разі виявлення порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, невідкладно звертається до суду з адміністративним позовом про заборону політичної партії, у тому числі в разі виявлення фактів вчинення політичною партією дій, спрямованих на:
- ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення;
- пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки;
- порушення рівноправності громадян залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;
- поширення відомостей, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України.
Наведеній нормі кореспондують положення статті 2893 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно з якими право звернутися з адміністративним позовом про заборону політичної партії має центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань.
Таким центральним органом виконавчої влади, з огляду на Положення про Міністерство юстиції України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228, є Міністерство юстиції України, яке відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, вживає визначених законом заходів у разі порушення політичними партіями Конституції та законів України, звертається до суду з позовом та бере участь у справі про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії або про заборону політичної партії (пункт 1, підпункт 8315 пункту 4 Положення).
Отже, порушення політичною партією вимог Конституції та законів України, в тому числі вчинення дій, заборонених частиною першою статті 37 Конституції України і частиною першою статті 5 Закону №2365-III, може привести до заборони її діяльності в судовому порядку.
У такому випадку право звернення до суду з адміністративним позовом про заборону політичної партії має Міністерство юстиції України, яке, в порядку державного контролю за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, виявить факти відповідних порушень.
Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" із змінами, унесеними Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, затвердженими, відповідно, Законами України від 24.02.2022 №2102-IX, від 15.03.2022 №2119-IX, від 21.04.2022 №2212-IX, від 22.05.2022 №2263-IX, в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Згідно з пунктом 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правовою режиму воєнного стану, передбачена можливість обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану".
У пункті 9 частини першої статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади порушувати у порядку, визначеному Конституцією та законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських об`єднань, якщо вона спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на стійкість критичної інфраструктури, права і свободи людини, здоров`я населення.
У силу вимог частини другої статті 3 цього Закону накази і директиви військового командування з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану є обов`язковими до виконання.
Таким чином, у період дії правового режиму воєнного стану питання про заборону діяльності політичних партій може бути також ініційоване військовим командуванням, до якого частина перша статті 3 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" відносить, зокрема, Головнокомандувача Збройних Сил України - Президента України (пункт 17 частини першої статті 106 Конституції України).
Обмеження в умовах воєнного стану конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених, зокрема статтею 36 Конституції України, узгоджується з приписами статті 64 Конституції України.
Як установлено судом першої інстанції, ПСПУ зареєстрована Міністерством юстиції України 09.07.1996, а головою Партії вказано ОСОБА_1 .
Указом Президента України від 19.03.2022 №153/2022 уведено в дію рішення РНБО України від 18.03.2022 "Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій", яким, ураховуючи пряму військову агресію з боку Російської Федерації, зважаючи на антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, пропаганду війни, публічні заяви та заклики до зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства, зважаючи на програмні та статутні цілі, що містять антиукраїнську позицію, поширення відомостей про виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, з метою забезпечення національної безпеки та громадського порядку в період дії в Україні правового режиму воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, призупинено на період дії воєнного стану будь-яку діяльність в Україні окремих політичних партій, зокрема, ПСПУ.
Пунктом 2 вказаного рішення РНБО України на Міністерство юстиції України покладено обов`язок невідкладно вжити в установленому порядку вичерпні заходи щодо заборони діяльності політичних партій, зазначених у пункті 1 цього рішення.
26 березня 2022 року Департамент захисту національної державності СБУ надіслав Міністерству юстиції України лист №5/1-229 з інформацією про виявлені правоохоронними органами факти причетності Партії та її провідних функціонерів до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в державі в умовах військової інтервенції росії на територію України, що створює реальну загрозу національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України. Так, в листі зазначено про здійснення на цей час документування слідчими СБУ протиправної діяльності керівників і провідних функціонерів, зазначених політичних партій, у рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №2222000000000103 від 20.03.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111 ("Державна зрада") Кримінального кодексу України.
При зверненні до суду з позовом про заборону ПСПУ Міністерство юстиції України послалося на отримані ним відомості від указаних державних органів, а також на факти антиукраїнської, а точніше проросійської, діяльності ПСПУ, спрямованої на порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, пропаганду війни, насильства з поширенням відомостей, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії росії проти України, які були самостійно встановлені позивачем на підставі аналізу публічних виступів і дописів голови ПСПУ ОСОБА_1 і члена цієї Партії ОСОБА_4, розміщених на інтернет-ресурсах за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_1/, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3/, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6.
До позовної заяви додано, зокрема, копію листа Департаменту захисту національної державності СБУ від 26.03.2022 №5/1-229, роздруківки (скріншоти) вебсторінок за вказаними позивачем посиланнями в мережі Інтернет та копії матеріалів реєстраційної справи ПСПУ.
Заперечуючи проти доводів позивача, ПСПУ у зустрічній позовній заяві і у відзиві на позовну заяву наполягала на неналежності, недопустимості й недостовірності поданих доказів, які, на думку відповідача, не підтверджують обставин здійснення Партією забороненої діяльності і не можуть братися судом до уваги. За твердженням відповідача, не існує жодних партійних рішень чи санкціонованих Партією дій її членів, які б підтверджували висунуті позивачем звинувачення, тоді як перекручені і вирвані з контексту оціночні судження ОСОБА_1 і ОСОБА_4 у будь-якому випадку не репрезентують позиції Партії.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (пункт 1 частини другої статті 72 КАС України).
Відповідно до вимог статей 73-76 КАС України докази мають бути належними (містити інформацію щодо предмета доказування), допустимими (одержаними з дотриманням порядку, встановленого законом). достовірними (на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи), достатніми (які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування).
За змістом статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (частина перша статті 99 КАС України).
Приписами частин другої і третьої статті 99 КАС України унормовано, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, визначеному законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (частина четверта статті 77 КАС України).
У силу вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Зокрема, не потребують доказування обставини, визнані судом загальновідомими (частина третя статті 78 КАС України).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції визнав загальновідомими обставини, встановлені з інформації, розміщеної за вказаними у позовній заяві посиланнями в мережі Інтернет.
Проте суд першої інстанції не врахував, що загальновідомими можуть бути визнані лише певні фактичні обставини (факти), які відомі широкому колу осіб та об`єктивність існування яких є очевидною (наприклад, природні явища, стихійні лиха, техногенні катастрофи, властивості матеріалів та речовин тощо). Водночас виступи й публікації політичних діячів з того чи іншого питання, які розміщені в електронній формі у загальнодоступних джерелах (до яких можна віднести мережу Інтернет), не є загальновідомими фактами у розумінні частини третьої статті 78 КАС України.
Отже, обставини, на яких ґрунтувалися вимоги позивача у цій справі, підлягали доказуванню в загальному порядку, і суд мав дати оцінку поданим учасниками справи доказам, в тому числі електронним, після їхнього безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження в порядку, передбаченому §3 "З`ясування обставин справи та дослідження доказів" глави 6 розділу II КАС України.
Водночас, як убачається з відеозапису судового засідання від 23 червня 2022 року, суд першої інстанції порушив наведені вимоги процесуального закону, оскільки поклав в основу ухваленого рішення докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні.
Проте таке порушення норм процесуального права не є підставою для обов`язкового скасування судового рішення, вичерпний перелік яких наведений у частині третій статті 317 КАС України. Не наділений суд апеляційної інстанції й повноваженням направляти справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Натомість, виходячи з положень статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції має право досліджувати наявні у справі і додатково подані докази, тобто може виправити у такий спосіб недоліки рішення суду першої інстанції.
Ураховуючи, що лист Департаменту захисту національної державності СБУ від 26.03.2022 №5/1-229 не є письмовим доказом, оскільки безпосередньо не підтверджує викладених в ньому даних про діяльність ПСПУ, а містить лише посилання на відповідну інформацію в електронній формі, що зберігається в мережі Інтернет, яка також була використана Міністерством юстиції України для обґрунтування позовних вимог, то саме електронні докази, подані позивачем, є насамперед предметом дослідження й оцінки суду. Також дослідженню підлягають матеріали реєстраційної справи ПСПУ як письмові докази, що долучені до матеріалів цієї судової справи.
Перед тим, як перейти до їхнього дослідження та з`ясування обставин справи, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, колегія суддів зауважує, що ПСПУ бере участь у політичному житті країни 26 років, її незмінними керівниками є ОСОБА_1 (голова Партії) та ОСОБА_6 (перший заступник голови Партії). На президентських виборах 1999 і 2004 років ПСПУ висувала ОСОБА_1 претендентом на кандидата в Президенти України. Двічі ОСОБА_1 обиралася народним депутатом України: до Верховної Ради України II (1994-1998) і III (1998-2002) скликань. Останній раз ПСПУ отримувала мандати у Верховній Раді України III скликання (1998-2002). На подальших парламентських виборах Партія не долала прохідного бар`єру і не потрапляла до Верховної Ради України. Починаючи з 2012 року, ПСПУ не бере участі в парламентських виборах. У місцевих виборах ПСПУ останній раз брала участь у 2010 році.
Згідно з пунктом 2.1 Статуту ПСПУ, затвердженого Установчим з`їздом Партії 20.04.1996 (у новій редакції від 25.01.2019; далі - Статут) одним із основних завдань діяльності Партії визначено удосконалення політичної системи України, внутрішньої і зовнішньої політики на засадах Декларації про державний суверенітет України і Декларації прав національностей, на нормах і принципах міжнародного права.
У Програмі ПСПУ, затвердженій Установчим з`їздом Партії 20.04.1996 (у новій редакції від 25.01.2019; далі - Програма), ПСПУ виступає за нейтральний статус України, декларує прихильність до "східнослов`янської культури" й канонічного православ`я, Україну бачить у союзі з Росією й Білоруссю, пропагує визнання державними української та російської мов.
На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2019 та ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі № 640/9407/19 Міністерство юстиції України рішенням від 17.03.2020 № 117/19.4 провело державну реєстрацію змін до Статуту і Програми ПСПУ, прийнятих на підставі рішень 2-го етапу XXXII Позачергового З`їзду ПСПУ та ЦК ПСПУ від 25.01.2019.
Хоча ще у 2019 році запропоновані Партією цілі щодо зміни курсу внутрішньої і зовнішньої політики держави викликали тривогу та занепокоєння, та все ж вони не містили положень, які заборонені Конституцією чи законами України, як помилково зазначив суд першої інстанції. Про це свідчить і проведення Міністерством юстиції України державної реєстрації змін до цих статутних документів у березні 2020 року.
Водночас, як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), статут і програма політичної партії не можуть бути прийняті до уваги як єдиний критерій для визначення цілей і намірів політичної партії. Зміст програми має бути порівняний з фактичними діями лідерів партії та її членів і позицією, яку вони захищають. Узяті разом ці дії і виголошені позиції можуть бути взяті до уваги під час слухань про розпуск чи заборону діяльності політичної партії за умови, що в цілому вони розкривають справжні її цілі і наміри (справа "United Communist Party of Turkey and others проти Туреччини", заява № 133/1996/752/951, рішення від 30.01.1998, §58).
У зв`язку з цим статутні та програмні цілі ПСПУ Суд оцінюватиме у зіставленні передусім з публічними висловлюваннями лідерів партії та ставленням до них самої Партії, адже тільки так можна зрозуміти і оцінити справжню мету і суть діяльності політичної партії.
Станом на дату апеляційного розгляду справи у відкритому доступі є всі джерела збереження даних в електронній формі, на які посилався позивач у позовній заяві, окрім офіційної вебсторінки ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_9), доступ до якої наразі заблокований для перегляду.
Огляд електронних доказів за їхнім місцезнаходженням проводиться судом у залі судових засідань за допомогою підключеного до мережі Інтернет стаціонарного комп`ютера, з проектуванням його роботи на екран, шляхом переходу за посиланнями на відповідні електронні ресурси. Фіксування цієї процесуальної дії здійснюється у протоколі (журналі) судового засідання з одночасним проведенням відеофіксації технічними засобами.
Так, за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10/ розміщений фрагмент відеозапису ефіру ток-шоу "Голос народа" на телеканалі " 112 Україна" (дата публікації - ІНФОРМАЦІЯ_11, тривалість - 2:45), у якому ОСОБА_1 як гість програми, коментуючи другий тур виборів Президента України (21 квітня 2019 року), заявила (мовою оригіналу): " 21 апреля произошло народное восстание. Это было восстание нашего народа против ОСОБА_7, против проводимой им политики, против всех навязанных реформ <…> Что сделал ОСОБА_7? Что сделали его западные поводыри? Они растоптали наш народ, унизили во всем! Мы должны считать, что россия была окупантом! Когда это россия была окупантом?! <…> Они заставили нас считать, что кто-то там в Стамбуле, какой-то ОСОБА_15 будет давать нам какой-то ОСОБА_8, а мы должны отказаться от своей канонической церкви и идти в разбойническую, потому что они так посчитали. Они заставили нас отказаться от родного русского языка…"!
За посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 здійснено перехід на вебсторінку проєкту "Голос Правди", який за інформацією, вказаною у розділі "Про нас", є головним опозиційним проєктом України з 27 млн заходів користувачів на місяць. У створеному на цьому ресурсі блозі ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_7/) розміщено понад дві сотні відеозаписів за період з ІНФОРМАЦІЯ_17 по ІНФОРМАЦІЯ_15, на яких візуально ідентифікується ОСОБА_1 (не деяких відео разом із першим заступником голови Партії ОСОБА_6 ), яка виступає з монологами на певну соціально-політичну тему, переважно сидячи за столом із прапорцями ПСПУ. Дослідити весь обсяг цих відеозаписів під час судового засідання не видається за можливе, тому колегія суддів звертає увагу на назви окремих з них, що передають суть промов ОСОБА_1 (мовою оригіналу): "ІНФОРМАЦІЯ_18", "ІНФОРМАЦІЯ_19", "ІНФОРМАЦІЯ_20", "ІНФОРМАЦІЯ_21", "ІНФОРМАЦІЯ_22", "ІНФОРМАЦІЯ_23", "ІНФОРМАЦІЯ_24", - ОСОБА_1" тощо.