ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 522/20468/17
провадження № 51-575км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
в режимі відеоконференції:
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
особи, щодо якої кримінальне
провадження закрите ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене
до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 42017160000000762,
за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеси, жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_7 на ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2021 року та Одеського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2021 року клопотання прокурора про закриття кримінального провадження задоволено. ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 366-1 КК, а кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42017160000000762 від 12 червня 2017 року, закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2021 року без змін.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він, будучи призначеним відповідно до наказу ГУНП в Одеській області від 07 листопада 2015 року
№ 166о/с на посаду старшого оперуповноваженого в ОВС управління карного розшуку ГУНП в Одеській області, 06 березня 2017 року о 15:36, перебуваючи на своєму робочому місці у приміщенні кабінету № 328 на третьому поверсі будівлі ГУНП в Одеській області, розташованої за адресою: вул. Єврейська, 12, м. Одеса, діючи умисно, достовірно знаючи про обов`язковість подання декларації з відображенням у ній достовірних відомостей,
з метою приховування інформації про наявність у нього права користування транспортним засобом, з мотивів укриття свого реального майнового стану під час подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, електронної декларації за 2016 рік, порушуючи п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону України "Про запобігання корупції", у розділі 6 "Цінне рухоме майно - транспортні засоби" умисно не вказав даних щодо наявності права користування автомобілем марки "Toyota" моделі "Land Cruiser", 2010 року випуску, середня ринкова вартість якого станом на 12 січня 2016 року складала 924 560,65 грн, тобто перевищувала 250 прожиткових мінімумів (344 500 грн), установлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.
11 березня 2017 року ОСОБА_1 подав виправлену декларацію за 2016 рік, у якій аналогічно не вказав права користування вищевказаним транспортним засобом.
Надалі 22 березня 2017 року він подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб`єкта декларування, у якому вказав, що в нього виникло право користування рухомим майном (транспортним засобом) - автомобілем марки "Toyota" моделі "Land Cruiser" загальною вартістю 644 000 грн. Водночас станом на 22 березня 2017 року середня ринкова вартість транспортного засобу становила 950 280,49 грн.
Отже, за фабулою висунутого обвинувачення, ОСОБА_1 подав недостовірні відомості
в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції",
які відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи осіб, які її подали
У касаційній скарзі ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_7 ставлять вимогу про скасування оскаржених судових рішень із підстав, передбачених пунктами 1, 2 ст. 438 КПК, та про призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог зазначають, що судом першої інстанції, ухвалу якого апеляційний суд залишив без змін, прийнято необґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження, внесеного 12 червня 2017 року до ЄРДР за № 42017160000000762, щодо ОСОБА_1 з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК, з огляду на те, що ця підстава є нереабілітуючою.
Стверджують про необґрунтоване застосування судами приписів п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК внаслідок недотримання ними засади верховенства права в контексті порушення принципів презумпції невинуватості й забезпечення права на захист, доступу до правосуддя, змагальності сторін і свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вважають, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 повинно було бути завершено ухваленням судового рішення, постановленого на підставі положень пунктів 1, 2 ч. 1 та ч. 7 ст. 284 КПК, ч. 1 ст. 373 КПК.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_7 підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити, а оскаржені судові рішення скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Захисник Стоянов М.М. також підтримав касаційну скаргу, разом із тим, навів доводи про наявність в цьому провадженні підґрунть до його закриття касаційним судом на підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 284 КПК
Прокурор не заперечувала проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів щодо оцінки обґрунтованості доводів сторони захисту виходить з наступного.
За приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За Рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 визнано такою, що не відповідає Конституції України, статтю 366-1 КК, згідно з пунктом 2 резолютивної частини якого визнані неконституційними норми ст. 366-1 КК, що втрачають чинність із дня ухвалення цього Рішення.
(далі - Закон № 1074-ІХ), що набув чинності 30 грудня 2020 року, статтю 366-1 "Декларування недостовірної інформації" виключено з КК.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою від 06 квітня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси задовольнив клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1, звільнив останнього від кримінальної відповідальності за ст. 366-1 КК, а кримінальне провадження, внесене 12 червня 2017 року до ЄРДР за № 42017160000000762, закрив.
Суд першої інстанції, постановивши це рішення, виходив з того, що ст. 366-1 КК втратила чинність у зв`язку з визнанням її такою, що не відповідає Конституції України на підставі Рішення Конституційного Суду України № 13-р/2020, і, враховуючи правові висновки, викладені, серед іншого, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року (справа № 0306/7567/12), колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 лютого 2021 року (справа № 345/3522/18) та Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 01 березня 2021 року (справа № 266/3090/18), дійшов висновку про неможливість розгляду доводів ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях складу злочину, передбаченого ст. 366-1 КК, та необхідність постановлення ухвали про закриття кримінального провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК.
Апеляційний суд, переглядаючи ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2021 року в межах доводів апеляційної скарги сторони захисту, які є аналогічними доводам касаційної скарги ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_7, дійшов висновку про їх необґрунтованість.
Колегія суддів апеляційного суду щодо дотримання принципу презумпції невинуватості зазначила, що оскаржене рішення суду першої інстанції не відображає думки про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та не містить жодної обставини для припущення, що суд розглядає його як особу, яка винувата у вчиненні кримінального правопорушення.
Апеляційний суд погодився з висновками районного суду про необхідність закриття кримінального провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК та на виконання приписів ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" урахував висновки щодо застосування цієї норми права, викладені в постанові Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 01 березня 2021 року у справі № 266/3090/18.
За приписами ст. 2 КК єдиною підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.