П
ОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 344/18251/21
провадження № 51-839км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження і повернення апеляційної скарги на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 листопада 2021 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про заміну засудженому ОСОБА_1 покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк 25 років.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 травня 2004 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, засуджено за пунктами "а", "з", "і" ст. 93, ч. 3 ст. 142, ч. 3 ст. 215-3 Кримінального кодексу України в редакції 1960 року на підставі ст. 42 цього Кодексу за сукупністю злочинів до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
2. Верховний Суд України ухвалою від 25 січня 2005 року залишив вирок Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 травня 2004 року щодо ОСОБА_1 без змін.
3. За ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2018 року ОСОБА_1 зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 27 листопада 2001 року по 25 січня 2005 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
4. Захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_8 15 листопада 2021 року звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з клопотанням про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк 25 років.
5. Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області ухвалою від 25 листопада 2021 року відмовив у задоволенні зазначеного клопотання захисника.
6. Адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу міського суду.
7. Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 08 грудня 2021 року відмовив у відкритті апеляційного провадження та повернув апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 у порядку ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
8. Обґрунтовуючи своє рішення, апеляційний суд зазначив, що вирішення питання про заміну довічного позбавлення волі на строкове позбавлення волі не передбачено чинним законодавством України, а тому ухвала суду першої інстанції не підлягає апеляційному оскарженню. Посилання апелянта на рішення Європейського суду з прав людини, якими довічне позбавлення волі особи в Україні визнано таким, що потребує законодавчого перегляду, апеляційний суд розцінив як виключну обставину, що є підставою, передбаченою п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК, для здійснення перегляду судового рішення Великою Палатою Верховного Суду згідно з ч. 5 ст. 33 КПК.
Вимоги та узгоджені доводи осіб, які подали касаційні скарги
9. Адвокат ОСОБА_8 і засуджений ОСОБА_1 у касаційній скарзі просять скасувати ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року і призначити новий розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції. Стверджують, що суд першої інстанції під час вирішення клопотання про заміну ОСОБА_1 довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк не дотримався положень статей 8, 129 Конституції України та ч. 6 ст. 9 КПК і не застосував практики ЄСПЛ. На думку сторони захисту, місцевий суд мав підстави для задоволення вказаного клопотання. Касатори зазначають, що на вказані обставини захисник звертав увагу у своїй апеляційній скарзі, проте суд апеляційної інстанції не проаналізував цих його доводів, не вжив заходів для належного реагування та відновлення порушених прав засудженого. Вважають, що апеляційний суд, відмовивши стороні захисту у відкритті провадження за апеляційною скаргою, порушив норми Конституції України, ст. 370 КПК і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Позиції учасників судового провадження