Постанова
Іменем України
28 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 676/6985/19
провадження № 61-16604св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 квітня 2021 року, ухвалене у складі судді Вдовичинського А. В., та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 вересня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Грох Л. М., Гринчука Р. С., Костенка А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.
Позовна заява мотивована тим, що посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області 03 травня 2019 року о 13 год. 16 хв. на автодорозі А/Д Н-03 197 км на підставі направлення № 003878 від 26 квітня 2019 року проведено перевірку транспортного засобу марки DAF 95 XF 430, реєстраційний номер НОМЕР_1, та напівпричіпа марки ROFA HKS-A-18-25, реєстраційний номер НОМЕР_2, які згідно з довідкою ТСЦ МВС № 6843 в Хмельницькій області регіонального сервісного центру Хмельницькій області МВС України № 31/22/3-1378 від 26 вересня 2019 року належать на праві власності ОСОБА_1 .
За результатами перевірки 03 травня 2018 року складено акт № 032027 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким зафіксоване порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", - надання послуг із перевезення вантажу (курячий послід) без дозволу на перевезення вантажу автомобільними дорогами України із перевищенням вагових обмежень маршрутом - Хмельницька область, с. Нігин - с. Кочанівка.
При нормативно допустимому навантаженні транспортного засобу у 40 тон, транспортний засіб здійснив навантаження у 51,700 тон, що підтверджується довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 037644 від 03 травня 2019 року.
До зазначеного акта проведений розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 032027 від 03 травня 2019 року, згідно з яким ОСОБА_1 нараховано до сплати 2 246,45 євро, з урахуванням офіційного курсу Національного банку України на день проведення розрахунку - 66 890,25 грн.
Визначена сума платежу відповідно до зазначеного розрахунку ОСОБА_1 добровільно не сплачена. При цьому ОСОБА_1 вчинене порушення та розрахунок плати за проїзд від 03 травня 2019 року не оскаржувала.
З урахуванням зазначеного, прокурор просив стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу, вагові параметри якого перевищували нормативні, в сумі 66 890,25 грн, що еквівалентно сумі 2 246,45 євро відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 03 травня 2019 року.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 квітня 2021 року у задоволенні позову заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів достатніми та допустимими доказами, що ОСОБА_1, яка є власником транспортного засобу, була перевізником при перевезенні вантажу автомобільними дорогами України цим транспортним засобом із перевищенням вагових обмежень, а отже, саме вона має вносити плату за проїзд.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 07 вересня 2021 року апеляційну скаргу першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури залишено без задоволення, рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 квітня 2021 року залишено без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у позові, оскільки у справі відсутні достатні та допустимі докази, що саме ОСОБА_1 надавала послуги з перевезень вантажу чи здійснювала перевезення вантажу (на комерційній основі чи за власний кошт) 03 травня 2019 року транспортним засобом із перевищенням вагових обмежень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У жовтні 2021 року перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач як власник великогабаритного транспортного засобу має сплатити визначену позивачем суму плати за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують нормативні, оскільки саме його транспортний засіб завдав шкоди автомобільним дорогам внаслідок такого перевищення.
Підставами касаційного оскарження рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 квітня 2021 року та постанови Хмельницького апеляційного суду від 07 вересня 2021 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 926/16/19 (провадження № 12-113гс19) та у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 914/225/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 926/2897/17.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На підставі направлення № 003878 від 26 квітня 2019 року посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області 03 травня 2019 року о 13 год. 16 хв. на автодорозі А/Д Н-03 197 км. проведено перевірку транспортного засобу марки DAF 95 XF 430, реєстраційний номер НОМЕР_1, та напівпричіпа марки ROFA HKS-A-18-25, реєстраційний номер НОМЕР_2, де встановлено, що транспортний засіб та напівпричіп належать на праві власності ОСОБА_1 .
За результатами перевірки 03 травня 2018 року складено акт № 032027 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким зафіксоване порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", - надання послуг із перевезення вантажу (курячий послід) без дозволу на перевезення вантажу автомобільними дорогами України із перевищенням вагових обмежень маршрутом - Хмельницька область, с. Нігин - с. Кочанівка.
Згідно з актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 122549 під час перевірки встановлено, що водій ОСОБА_2 здійснював перевезення вантажів за власними потребами, накладна № 339 від 03 травня 2019 року з с. Нігин у с. Коганівка.
Відповідно до довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 037644 від 03 травня 2019 року при нормативно допустимому навантаженні транспортного засобу у 40 тон, транспортний засіб фактично здійснив навантаження у 51,700 тон.
На підставі вказаних документів складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 032027 від 03 травня 2019 року, яким платнику ОСОБА_1 нараховано до сплати 2 246,45 євро, з врахуванням офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку 66 890,25 грн.
Листом від 10 травня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про необхідність сплатити кошти як плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом із зазначенням реквізитів для перерахунку коштів.
Згідно з Єдиним державним реєстром транспортних засобів ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки DAF 95 XF 430, реєстраційний номер НОМЕР_1, та напівпричіпа марки ROFA HKS-A-18-25, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.