Постанова
Іменем України
30 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 211/2091/20
провадження № 61-17633св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, за участю третьої особи - Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради, про позбавлення батьківських прав.
Позов мотивувала тим, що з вересня 2011 року до вересня 2016 року сторони проживали однією сім`єю, як чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу.
У цей час у них народився спільний син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За спільною заявою, поданою до органу реєстрації, ОСОБА_2 визнав себе батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( запис у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 ).
З вересня 2016 року та до цього часу відповідач не виконує батьківських обов`язків.
Рішенням від 15 грудня 2016 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнив і стягнув з ОСОБА_2 кошти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (до досягнення ним повноліття) на користь матері - ОСОБА_1
Оскільки відповідач не сплачує аліменти, 14 липня 2017 року позивач подала заяву до Довгинцівського районного відділення поліції Криворізького відділу поліції про те, що в період часу з 22 листопада 2016 року до 14 липня 2017 року, ОСОБА_2 злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заява внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12017040720001252 від 15 липня 2017 року та почато досудове розслідування за частиною першою статті 164 КК України, але 28 липня 2017 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017040720001252 від 15 липня 2017 року закрите за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Зазначила, що 19 грудня 2018 року Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради визначив спосіб участі батька ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_3, проте ОСОБА_2 жодного разу не прийшов відвідати дитину.
У травні 2020 року позивачка уклала шлюб із іншою особою - ОСОБА_5 .
Вважає, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а тому просила позбавити його батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий змістрішення суду першої інстанції
Рішенням від 12 березня 2021 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області позов задовольнив.
Позбавив ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Рішення місцевий суд мотивував самоусуненням ОСОБА_2 від участі у вихованні дитини ОСОБА_3, тим, що відповідач не відвідує сина, не спілкується з ним, окрім аліментів, які сплачує періодично та не в повній мірі, не надає будь-якої іншої допомоги на утримання дитини, жодного разу не вітав сина з день народження чи іншими святами, не відвідує дитину у дошкільному навчальному закладі, не цікавиться його життям та успіхами, не бере участі у святкових заходах та батьківських зборах.
Зазначив, що відповідач не дбає про духовний, моральний та фізичний розвиток сина, не надає коштів на лікування, коли дитина хворіє та його реабілітацію, тобто не виконує своїх батьківських обов`язків, що підтверджено матеріалами справи та поясненнями свідків.
Дійшов висновку про необхідність, виходячи з інтересів дитини, позбавити відповідача батьківських прав.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою від 29 вересня 2021 року Дніпровський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 березня 2021 року скасував та ухвалив нове рішення про відмову у позові.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 261,20 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постанову суд апеляційної інстанції мотивував тим, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.
В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що від сина не відмовляється та не збирався цього робити, про що неодноразово зазначав у суді першої інстанції та підтвердив у суді апеляційної інстанції, а навпаки, бажає спілкуватися з дитиною.
Апеляційний суд дійшов висновку, що така поведінка відповідача дає підстави вважати, що останній не нехтує інтересами дитини та не бажає розривати зв`язки з сином, а позбавлення батьківських прав слід розглядати як крайній захід сімейно-правового характеру, який застосовується до батьків, що не забезпечують належного виховання своїх дітей.
Зазначив, що існування заборгованості за аліментами не може свідчити повною мірою про ухилення від виконання батьківських обов`язків.
Враховуючи, що визначальною обставиною, яка має значення для вирішення цього спору, є інтереси дитини, а інтересам дитини найкраще відповідатиме збереження їх зав`язків з сім`єю, в тому числі і з батьком, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності підготовки процесуальних документів та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд апеляційної інстанції вважав, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн є обґрунтованими та підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2021 року до Верховного Суду,ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначила необхідність відступлення від висновку щодо позбавлення батьківських прав, у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 344/6374/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі № 712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц.
Касаційну скаргу заявниця мотивувала тим, що у зв`язку з несплатою відповідачем аліментів, дитина фактично позбавлена харчування, лікування, необхідних для розвитку й виховання дитини речей; крім несплати аліментів у справі є докази, які свідчать про невиконання відповідачем обов`язків щодо виховання дитини; дитина вважає своїм батьком нового чоловіка позивача, дитина не проявляє бажання до розмов про батька; батько свідомо нехтує своїми правами і обов`язками.
Відповідач не виконав вимог статті 83 ЦПК України, а тому суд не повинен був брати до уваги докази, надані відповідачем щодо понесених витрат на правову допомогу; відповідач надав договір по надання юридичних послуг, засвідчений печаткою фізичної особи - підприємця, однак договір повинен бути укладений з адвокатом та відповідати вимогам Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; наданий документ про оплату витрат на правову допомогу не відповідає вимогам розрахункового документу.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що сторони з вересня 2011 року до вересня 2016 року перебували у фактичних шлюбних відносинах.
Під час спільного проживання у них народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За спільною заявою, поданою до органу реєстрації, ОСОБА_2 визнав себе батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запис у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 .
Рішенням від 15 грудня 2016 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнив та стягнув з ОСОБА_2 кошти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття на користь матері - ОСОБА_1 (т.1 а. с. 18).
19 грудня 2018 року Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради визначив спосіб участі батька ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щотижня у п`ятницю з 16:00 до 18:00 у присутності матері дитини (т. 1 а. с. 23).
У довідці-розрахунку від 10 березня 2020 року № 143 Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) повідомив, що 08 лютого 2017 року відкрив виконавче провадження № 53358375 з виконання виконавчого листа № 211/5319/16-ц від 15 грудня 2016 року, виданого Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення коштів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною повноліття. Борг станом на 29 лютого 2020 року складає 14,99 грн (т. 1 а. с. 29-30).
Згідно з довідкою-розрахунком Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 11 вересня 2020 року № 324/7, на підставі виконавчого листа № 211/5319/16-ц від 15 грудня 2016 року виданого Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області стягує кошти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною повноліття. Заборгованість за період з 01 березня до 01 вересня 2020 року становить 19 845,01 грн (т. 1 а. с. 117).
08 травня 2020 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_5, про що Саксаганський районний у місті Кривому Розі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) вчинив відповідний запис № 125 (т. 1 а. с. 137).
У довідці-розрахунку від 02 березня 2021 року № 15573/7 Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зазначив, що згідно з виконавчим листом № 211/5319/16-ц від 15 грудня 2016 року виданим Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області стягує кошти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною повноліття. Заборгованість за період з 22 листопада 2016 року до 28 серпня 2021 року становить 13 454,00 грн (т. 1 а. с. 236-238).
У довідці-розрахунку Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 20 липня 2021 року № 198/7 зазначив, що заборгованість за період з 01 грудня 2020 року до 20 липня 2021 року становить 30 167,05 грн (т. 2 а. с. 64, 64-зворот).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржено з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Межі розгляду справи судом
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні).
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.