Постанова
Іменем України
19 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 201/11896/18
провадження № 61-5322св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальний заклад "Дніпровська міська поліклініка № 1" Дніпровської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального закладу "Дніпровська міська поліклініка № 1" Дніпровської міської ради (далі - КЗ "Дніпровська міська поліклініка № 1") про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.
Позовну заяву мотивовано тим, що 10 грудня 2017 року її було госпіталізовано до Комунального закладу "Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня" Дніпровської обласної ради (далі - КЗ "Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня") проти її волі та без її згоди, за направленням лікаря-психіатра Комунального закладу "Обласний центр екстреної медичної допомоги та Медицини катастроф" Дніпровської обласної ради (далі - КЗ "Обласний центр екстреної медичної допомоги та Медицини катастроф"). У цьому закладі вона знаходилась до 13 грудня 2017 року.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2017 року у задоволенні заяви КЗ "Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня" про її примусову госпіталізацію відмовлено за безпідставністю.
З листа КЗ "Дніпропетровська міська поліклініка № 1" від 26 березня 2018 року № 11/148 їй стало відомо, що 16 березня 2017 року її було взято на облік нібито після огляду лікарем-психіатром КЗ "Дніпропетровська міська поліклініка № 1" на дому за письмовим зверненням Амур-Нижньодніпровського відділу поліції Національної поліції України від 16 лютого 2017 року № 45.1/3277 у зв`язку з письмовими погрозами підірвати свій будинок.
Також з листа Департаменту охорони здоров`я від 31 січня 2018 року № В-247 їй стало відомо, що огляд лікарем-психіатром стану її здоров`я відбувся нібито за адресою її проживання 22 січня 2018 року.
ОСОБА_1 вважає постановку її на психіатричний облік неправомірною, оскільки свою згоду на це вона не надавала, а її огляд на дому лікарем-психіатром 16 березня 2017 року, 22 січня 2018 року та в інші дні жодного разу не проводився. КЗ "Дніпропетровська міська поліклініка № 1" діяв всупереч вимогам статті 11 Закону України "Про психіатричну допомогу" та Інструкції з організації диспансерного та консультативного нагляду осіб, які страждають на психічні розлади, при наданні амбулаторної психіатричної допомоги, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 22 січня 2007 року № 20 (далі - Інструкція).
Своїми неправомірними діями КЗ "Дніпропетровська міська поліклініка № 1" заподіяв їй моральну шкоду.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати дії
КЗ "Дніпропетровська міська поліклініка № 1" щодо постановки її на психіатричний облік неправомірними, зобов`язати КЗ "Дніпропетровська міська поліклініка № 1" видалити з медичної документації, реєстрів і баз даних запис про постановку її на цей облік та стягнути з КЗ "Дніпропетровська міська поліклініка № 1" моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 липня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що надання позивачу медичної психіатричної допомоги здійснювалось на підставах та у порядку, передбачених чинним законодавством України, зокрема, психіатричний огляд було здійснено відповідно до вимог статті 11 Закону України "Про психіатричну допомогу" та консультативний нагляд за ОСОБА_1 встановлено згідно з пунктом 5 Інструкції. Також, позивач оскаржує постановку її на психіатричний облік, а не сам порядок цього, постановка ж на облік була здійснена відповідно до вимог чинного законодавства України, тому і відсутні підстави для стягнення моральної шкоди.
Постановою Верховного Суду від 10 березня 2021 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 задоволено. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 липня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанову суду касаційної інстанції мотивовано тим, що відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України "Про психіатричну допомогу" проведенню психіатричного огляду позивача повинно було передувати направлення лікарем-психіатром до суду за місцем проживання
ОСОБА_1 заяви про проведення психіатричного огляду особи в примусовому порядку, із обґрунтуванням необхідності проведення такого огляду, і лише за наявності рішення суду про задоволення такої заяви психіатричний огляд ОСОБА_1 міг бути проведений лікарем-психіатром у примусового порядку.Натомість, позивача було госпіталізовано 10 грудня 2017 року до КЗ "Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня" за направленням лікаря-психіатра, де вона знаходилась до 13 грудня
2017 року.
Крім того, рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська
від 13 грудня 2017 року у справі № 206/6600/17 відмовлено у задоволенні заяви КЗ "Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня" про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу для надання психіатричної допомоги.
Таким чином, Верховний Суд вважав, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що дії КЗ "Дніпропетровська міська поліклініка № 1" щодо здійснення психіатричного огляду ОСОБА_1 та, як його наслідок, постановка ОСОБА_1 на психіатричний облік були правомірними, є необґрунтованим та передчасним. З огляду на ці обставини, суд касаційної інстанції зазначив про помилковість висновку суду апеляційної інстанції щодо безпідставності вимог про відшкодування моральної шкоди.
Крім того, колегією суддів зазначено, що суд апеляційної інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання видалити з медичної документації, реєстрів і баз даних запис про постановку її на психіатричний облік, не врахував, що ці позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки не є належним способом захисту.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2019 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії КЗ "Дніпровська міська поліклініка № 1" Дніпровської міської ради щодо постановки ОСОБА_1 на психіатричний огляд, який відбувся 16 березня 2017 року.
Стягнуто з КЗ "Дніпровська міська поліклініка № 1" Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.
В задоволенні решти позову відмовлено.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій КЗ "Дніпровська міська поліклініка
№ 1" Дніпровської міської ради щодо постановки ОСОБА_1 на психіатричний огляд, яке відбулось 16 березня 2017 року, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки відповідачем порушено вимоги частини сьомої статті 11 Закону України "Про психіатричну допомогу" щодо направлення лікарем-психіатром до суду за місцем проживання
ОСОБА_1 заяви про проведення психіатричного огляду особи в примусовому порядку, із обґрунтуванням необхідності проведення такого огляду. Суд апеляційної інстанції вважав, що такими неправомірними діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди, розмір якої, з урахуванням принципу розумності та справедливості, оцінюється у 5 000 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
До Верховного Суду 13 червня 2022 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції після закінчення строку на касаційне оскарження, у якій просить її скасувати в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн та ухвалити нове, яким стягнути на її користь моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції, при визначенні розміру моральної шкоди, не врахував обсяг та тривалість моральних страждань, які зазнала позивач у зв`язку із неправомірними діями відповідача, а тому дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову в цій частині.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
16 березня 2017 року лікарем-психіатром КЗ "Дніпропетровська міська поліклініка № 1" на дому проведено психіатричний огляд ОСОБА_1 та поставлено діагноз "хронічний маячний розлад" і прийнято рішення про встановлення консультативного нагляду над нею. Психіатричний огляд ОСОБА_1 проведено на підставі абзацу 1 частини третьої статті 11 Закону України "Про психіатричну допомогу" та на підставі письмового звернення Амур-Нижньодніпровського відділу поліції Національної поліції України від 16 лютого 2017 року № 45.1/3277, відповідно до якого просили провести психіатричний огляд ОСОБА_1 на предмет встановлення психічного розладу в поведінці останньої, оскільки
ОСОБА_1 у своїй письмовій заяві до Амур-Нижньодніпровського відділу поліції Національної поліції України від 04 лютого 2017 року № 3032 погрожувала підірвати свій будинок.
10 грудня 2017 року ОСОБА_1 було госпіталізовано до Комунального закладу "Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня" за направленням лікаря-психіатра Комунального закладу "Обласний центр екстреної медичної допомоги та Медицини катастроф" Дніпровської обласної ради, де вона знаходилась до 13 грудня 2017 року.