ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/14328/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Сухового В.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТІКА" (особа, яка не брала участі у справі)
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022 (у складі колегії суддів: Козир Т.П. (головуючий), Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.) про закриття апеляційного провадження
у справі № 910/14328/17
за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преско-В", Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон Комерц Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум Інвест"
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна та повернення земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2017 року Заступник керівника Київської місцевої прокуратури №3 (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преско-В" (далі - ТОВ "Преско-В"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон Комерц Груп" (далі - ТОВ "Авалон Комерц Груп") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум Інвест" (далі - ТОВ "Аурум Інвест") про: визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2011, а саме: нежитлової будівлі торгівельного призначення площею 910, 30 кв. м по вул. Мілютенка, 7-Б у Деснянському районі м. Києва, укладеного між ТОВ "Преско-В" та ТОВ "Авалон Комерц Груп"; визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.07.2015, а саме: нежитлової будівлі торгівельного призначення (літ. А) площею 910, 30 кв. м по вул. Мілютенка, 7-Б у Деснянському районі м. Києва, укладеного між ТОВ "Авалон Комерц Груп" та ТОВ "Аурум Інвест", та зобов`язання ТОВ "Аурум Інвест" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 767 м2 по вул. Мілютенка, 7-Б у Деснянському районі м. Києва (код ділянки 62:033:0062), привівши земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення будівель і споруд.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорювані договори є недійсними з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 203, статтею 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), оскільки ТОВ "Преско-В" оформило право власності на нежитлову будівлю за відсутності правових підстав на підставі підробленого рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 20.10.2008 та підробленої ухвали того ж суду від 10.11.2010 у цивільній справі № 2-366/08, а тому спірний об`єкт нерухомості було незаконно відчужено за договором купівлі-продажу від 29.12.2011 та договором купівлі-продажу від 25.07.2015. Зазначена нежитлова будівля є самочинно збудованою (без дозвільних документів на право виконання будівельних робіт, без належно затвердженого проєкту будівництва та на земельній ділянці, що не була відведена ТОВ "Преско-В" для будівництва).
Крім того, оскільки Київська міська рада не приймала рішення про надання спірної земельної ділянки в користування ТОВ "Преско-В" чи іншим юридичним особам, ця земельна ділянка вважається самовільно зайнятою, нею незаконно користується ТОВ "Аурум Інвест", тому відповідно до статті 212 Земельного кодексу України зазначена земельна ділянка підлягає поверненню власнику - Київській міській раді з приведенням її у придатний для використання стан шляхом знесення будівель і споруд, розташованих на ній.
Вказуючи на правомірність звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі Ради, прокурор зазначив, що Київською міською радою не вживалися заходи цивільно-правового реагування щодо повернення спірної земельної ділянки територіальній громаді м. Києва; розміщення на спірній земельній ділянці самочинно збудованої нежитлової будівлі порушує інтереси держави в особі Київської міської ради, яка незаконно позбавлена можливості щодо реалізації свого права на розпорядження спірною земельною ділянкою.
Також прокурор зазначив про поважність причин пропуску строку позовної давності з огляду на те, що про порушення ТОВ "Преско-В" вимог земельного та цивільного законодавства прокурор дізнався після отримання листа Голови Гребінківського районного суду Полтавської області від 05.03.2015 № 411/15-Вих. під час досудового розслідування кримінального провадження від 28.04.2015 № 420151000300000066, порушеного за фактом використання завідомо підробленого документа (частина 4 статті 358 Кримінального кодексу України).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2018, залишено без розгляду позовну вимогу прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.12.2011 на підставі пункту 2 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України (у редакції до 15.12.2017), оскільки у провадженні Господарського суду міста Києва є справа № 910/18133/15 (яка існувала на момент порушення провадження у справі № 910/14328/17, яка розглядається) з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет (визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2011) і з тих же підстав (майно є самочинно збудованим і право власності на нього зареєстровано за підробленим рішенням суду).
Постановою Верховного Суду від 15.02.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 залишено без змін.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2018 відмовлено у задоволенні позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 25.07.2015 та зобов`язання ТОВ "Аурум Інвест" повернути Раді спірну земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення будівель і споруд.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 (з урахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2019 про виправлення описки) рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2018 скасовано. Позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено повністю. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 25.07.2015; зобов`язано ТОВ "Аурум Інвест" повернути Київській міській раді спірну земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення будівель і споруд.
Постановою Верховного Суду від 06.11.2019 касаційну скаргу ТОВ "Преско-В" залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 з урахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2019 про виправлення описки в справі № 910/14328/17 залишено без змін.
У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТІКА" (особа, яка не брала участі у справі; далі - ТОВ "АТІКА") подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2018 у справі № 910/14328/17, у якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2018, постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2019, постанову Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 910/14328/17.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 клопотання ТОВ "АТІКА" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2018 у справі № 910/14328/17 задоволено та поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "АТІКА" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2018 у справі № 910/14328/17.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022 закрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ТОВ "АТІКА" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2018.
Ухвалу апеляційного господарського суду мотивовано тим, що за встановлених у справі обставин оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду питання про права, обов`язки та інтереси скаржника не вирішувалося, що є підставою для закриття апеляційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у серпні 2022 року ТОВ "АТІКА" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права (абзац 2 частини 2 статті 287 ГПК), просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.08.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 910/14328/17 за касаційною скаргою ТОВ "АТІКА" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022 та постановлено здійснити перегляд ухвали Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Керівник Деснянської окружної прокуратури м. Києва у відзиві на касаційну скаргу просив залишити касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність наведених у ній доводів.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У частині 1 статті 254 ГПК закріплено норму, відповідно до якої учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто суд має розглянути і вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на час розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають зі сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може бути взято до уваги.