ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 802/1102/16-а
адміністративне провадження № К/9901/37977/18, К/9901/37982/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" до Козятинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційними скаргами Калинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області та Офісу великих платників податків ДФС (процесуальний правонаступник - Офіс великих платників податків ДПС) на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2017 (суддя - Мультян М. Б.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 (головуючий суддя Совгира Д. І., судді: Білоус О. В., Курко О. П.),
У С Т А Н О В И В:
У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" (далі - ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство", Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, до Козятинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - ОДПІ, відповідач-1), Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс ВПП, відповідач-2), в якому просило: визнати протиправною бездіяльність ОДПІ, що полягає у невиконанні покладених законом та підзаконними актами обов`язку щодо подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про суми податку на додану вартість (далі - ПДВ), належні до відшкодування ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" у розмірі 5ʼ 099ʼ 100,00 грн; зобов`язати Офіс ВПП надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок щодо суми (5ʼ 099ʼ 100,00 грн), яка підлягає відшкодуванню Товариству з державного бюджету; стягнути на користь Товариства понесені ним судові витрати (судовий збір) у сумі 2756,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ОДПІ та Офісу ВПП.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство посилалося на те, що заявлені ним у податкових деклараціях з ПДВ за жовтень та грудень 2009 року, січень, лютий, жовтень 2010 року, липень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень та травень 2013 року в порядку, встановленому пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК), зазначені суми бюджетного відшкодування є узгодженими за наслідками судового оскарження результатів контрольних заходів, здійснених контролюючим органом щодо достовірності заявлених Товариством до відшкодування сум, однак, станом на момент звернення до суду частина таких сум залишилася невідшкодованою.
Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 16.01.2017, залишеним без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017, адміністративний позов задовольнив: визнав протиправною бездіяльність ОДПІ, що полягає у неподанні органу, що здійснює казначейське обслуговування, висновків із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" за жовтень 2009 року у розмірі 164ʼ 497,00 грн, за грудень 2009 року - 269ʼ 153,00 грн, за січень 2010 року - 134ʼ 441,00 грн, за лютий 2010 року - 70ʼ 165,00 грн, за жовтень 2010 року - 134ʼ 482,00 грн, за липень 2012 року - 293ʼ 472,00 грн, за жовтень 2012 року - 235ʼ 603,00 грн, за листопад 2012 року - 1ʼ 995ʼ 789,00 грн, за грудень 2012 року - 652ʼ 704,00 грн, за січень 2013 року - 622ʼ 830,00 грн, за травень 2013 року - 525ʼ 964,00 грн; зобов`язав Офіс ВПП подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновки із зазначенням сум ПДВ, що підлягають відшкодуванню ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" з бюджету відповідно до поданих декларацій за жовтень 2009 року в розмірі 164ʼ 497,00 грн, за грудень 2009 року - 269ʼ 153,00 грн, за січень 2010 року - 134ʼ 441,00 грн, за лютий 2010 року - 70ʼ 165,00 грн, за жовтень 2010 року - 134ʼ 482,00 грн, за липень 2012 року - 293ʼ 472,00 грн, за жовтень 2012 року - 235ʼ 603,00 грн, за листопад 2012 року - 1ʼ 995ʼ 789,00 грн, за грудень 2012 року - 652ʼ 704,00 грн, за січень 2013 року - 622ʼ 830,00 грн, за травень 2013 року - 525ʼ 964,00 грн; стягнув на користь ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" сплачений судовий збір в сумі 2756,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ОДПІ та Офісу ВПП (пропорційно).
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, виходили з того, що: Товариство виконало умови, встановлені пунктами 200.7 та 200.10 статті 200 ПК, щодо реалізації платником ПДВ права на отримання суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вказані податкові (звітні) періоди; заявлені позивачем до бюджетного відшкодування суми є узгодженими у зв`язку з набранням законної сили судовими рішеннями, якими скасовано податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками перевірок контролюючого органу щодо достовірності декларування позивачем цих сум; контролюючим органом не було вчинено дій щодо надання органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, як це було встановлено чинними на момент виникнення спірних правовідносин нормами статті 200 ПК; відповідачі не надали доказів повернення позивачу бюджетної заборгованості; враховуючи, що TOB "АКВ Українське каолінове товариство" перебуває на обліку в Офісі ВПП, спосіб захисту порушеного права позивача на отримання бюджетного відшкодування у вигляді зобов`язання відповідача-2 надати органу казначейської служби висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню, враховує податкове законодавства щодо порядку повернення такої заборгованості, а також відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі №826/17403/14.
Офіс ВПП та Калинівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області (ОДПІ) подали до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційні скаргу на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017, у якій просять скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
На обґрунтування вимог касаційної скарги, з урахуванням уточнень, Офіс ВПП посилається на те, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ подає до контролюючого органу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, утім, після зміни обліку реєстрації платника податку (з 01.01.2016) та станом на дату звернення Товариства до суду з позовом із подібною заявою про повернення надміру сплачених сум грошових зобов`язань до Офісу ВПП не звертався.
ОДПІ у касаційній скарзі наводить, зокрема, довід про те, що у 2015 році були внесені зміни щодо порядку подачі звітності з ПДВ і на підставі пункту 33 пункту 2 розділу ХХ ПК платник не скористався правом при подачі звітності за лютий 2015 року, відобразити в заяві, що подавалась у складі податкової декларації, залишки від`ємного значення, що виникли у звітних (податкових) періодах до 01.02.2015.
Вищий адміністративний суд України ухвалами від 06.06.2017 відкрив касаційні провадження у цій справі.
Заперечуючи проти касаційних скарг, позивач у запереченнях просить залишити їх без задоволення як необґрунтовані та безпідставні. Позивач зазначає, що відповідно до норм ПК та у визначені чинним законодавством строки подав контролюючому органу податкові декларації за жовтень 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, квітень 2010 року, жовтень 2010 року, за липень 2012 року, за жовтень 2012 року, за листопад 2012 року, за грудень 2012 року, за січень 2013 року, за травень 2013 року та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, відображені у цих податкових деклараціях. Право на відшкодування заявлених у деклараціях сум ПДВ було підтверджено судовими рішеннями у справах №2а/0270/3561/11, №802/663/13-а, №802/4928/13-а, №2а/0270/1950/11, №802/1676/13-а. При цьому позивач наголошує, що податковим законодавством не передбачено повторне звернення із заявами про бюджетне відшкодування узгоджених сум ПДВ.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актівʼʼ, яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII ʼʼПерехідні положенняʼʼ КАС в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вказані касаційні скарги було передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справʼʼ від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
У судовому процесі встановлено, що з 2006 року позивач перебував на податковому обліку в ОДПІ, з 01.01.2016 - в Офісі ВПП.
У період з листопада 2009 року по червень 2013 року Товариством було подано до контролюючого органу в електронній формі податкові декларації з ПДВ та уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за жовтень 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, квітень 2010 року, жовтень 2010 року, липень 2012 року, жовтень 2012 року, листопад 2012 року, грудень 2012 року, січень 2013 року, травень 2013 року, в яких заявлено суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку. Разом із податковими деклараціями ТОВ ʼʼАКВ Українське каолінове товариствоʼʼ було подано заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та її розрахунок.
Своєю чергою контролюючий орган провів ряд перевірок ТОВ ʼʼАКВ Українське каолінове товариствоʼʼ щодо правомірності бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за вказаними податковими періодами. За результатами заходів податкового контролю заявлені позивачем у податкових деклараціях суми бюджетного відшкодування підтверджено частково та прийнято податкові повідомлення - рішення від 31.12.2010 №0001002301/0, від 28.11.2012 №0000702301, №0000682301, №0000692301, від 13.02.2013 та №0000102301, від 17.10.2013 №0001062200, від 21.08.2010 №0000552301/0, від 02.04.2013 №0000112200, №0000102200, №0000122200, №0000152200, якими позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ та зменшено суми бюджетного відшкодування.
Зазначені акти індивідуальної дії були оскаржені позивачем в судовому порядку.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.08.2011 у справі №2а/0270/3561/11, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 31.12.2010 №0001002301/0 в частині зменшення Товариству бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 134ʼ 482,00 грн.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.01.2014 у справі №802/663/13-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ОДПІ від 28.11.2012 №0000702301, №0000682301, №0000692301 та від 13.02.2013 №0000102301.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.01.2014 у справі №802/4928/13-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 17.10.2013 №0001062200 про відмову у надані бюджетного відшкодування на суму 525ʼ 964,00 грн.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.06.2011 у справі №2а/0270/1950/11, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.08.2011, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано повідомлення-рішення від 21.08.2010 №0000552301/0 в частині зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 546ʼ 262,60 грн.