1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/21285/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2022 (колегія суддів у складі: Мальченко А.О. - головуючий, Агрикова О.В., Черногуз М.Г.)

у справі № 910/21285/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саті-Нова Союз"

до 1) Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві; 2) Державної казначейської служби; 3) Головного управління Держпраці у Київській області

про стягнення 491436,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Саті-Нова Союз" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києва, Державної казначейської служби та Головного управління Держпраці у Київській області (далі - Відповідач-3) про стягнення 491436,00 грн.

2. Позов мотивований тим, що спірні грошові кошти були безпідставно стягнуті з Позивача на користь Відповідача-3 та підлягають стягненню з Державного бюджету України на підставі приписів статті 1212 Господарського процесуального кодексу України.

Стислий зміст рішення суду першої інстанції та ухвал суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2022 позов задоволено повністю, стягнуто з Державного бюджету України на користь Позивача безпідставно стягнуті кошти в сумі 446760,00 грн та виконавчий збір в сумі 44676,00 грн.

4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2022 залишено без руху апеляційну скаргу Відповідача-3 на зазначене рішення суду першої інстанції та надано скаржнику строк для усунення недоліків.

5. Ухвала мотивована тим, що скаржник звернувся з апеляційною скаргою після закінчення строку для її подання, не заявивши про поновлення зазначеного строку, а також не надав доказів надсилання копій скарги іншим сторонам у справі.

6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2022 відмовлено Відповідачу-3 у відкритті апеляційного провадження у справі, повернуто без розгляду апеляційну скаргу Відповідача-3.

7. Ухвала мотивована наявністю передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

8. Відповідач-3 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2022, направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

9. Касаційна скарга мотивована тим, що Відповідачу-3 повне рішення суду першої інстанції не було вручено в день його складання, а надіслано на адресу засобом поштового зв`язку та отримано Відповідачем-3 лише 06.06.2022 у визначений робочий час, про що свідчить ідентифікатор вхідної кореспонденції за №5619/КВ/1-22 від 06.06.2022. У зв`язку з наведеними Відповідач-3 вважає, що останнім днем звернення до суду з апеляційною скаргою є саме 26.06.2022, а оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції є необґрунтованою та незаконною.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

10. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

11. Позивач вважає, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та дійшов законного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Позиція Верховного Суду

12. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.

13. У силу статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

14. За вимогами статей 8, 129 Конституції України та статей 2, 11 Господарського процесуального кодексу України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Цим принципом керується суддя, здійснюючи правосуддя.

15. Водночас відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Мушта проти України", "Мельник проти України"), що застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

16. Тобто право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності відповідної скарги чи заяви, зокрема, стосовно строків їх подання. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду.

17. Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

18. Зокрема, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

19. За вимогами статті 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, клопотання особи, яка подала скаргу, та дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується. Водночас до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

20. У випадку, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними, апеляційна скарга залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (ст. 260 Господарського процесуального кодексу України).

21. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (п. 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України).

22. Зокрема, згідно з положеннями частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.


................
Перейти до повного тексту