П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2022 року
м. Київ
Справа № 990/80/22
Провадження № 11-58заі22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Крет Г. Р.,Лобойка Л. М., Пількова К. М.,Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до кабінету міністрів росії про зобов`язання вчинити певні дії
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 червня 2022 року (судді Стародуб О. П., Єзеров А. А., Кравчук В. М.),
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до кабінету міністрів росії про зобов`язання призначити та виплачувати державну та додаткову пенсії, щорічну одноразову страхову допомогу на оздоровлення, виплатити компенсацію за невикористану санітарно-курортну путівку, забезпечити компенсацію медичного лікування та щорічних обстежень, відшкодувати моральну шкоду, заподіяну внаслідок воєнних дій російської федерації проти України. Також просив стягнути з відповідача витрати, пов`язані із судовим розглядом справи.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що брав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції, є інвалідом I групи та має право на відповідні соціальні виплати, пільги і компенсації у зв`язку зі шкодою, заподіяною його здоров`ю, які йому повинен сплатити відповідач як правонаступник СРСР. Також позивач стверджує, що зазнав моральної шкоди внаслідок ведення з 2014 року росією воєнних дій проти України, яку він оцінює в 10 000 000 дол. США.
Короткий зміст судового рішення суду попередньої інстанції
3. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 06 червня 2022 року відмовив у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до кабінету міністрів росії про зобов`язання вчинити певні дії.
4. Суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що позивач заявив вимоги до відповідача, який не є органом державної влади України і відповідно не є суб`єктом владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), тому цей спір не відповідає поняттю публічно-правового, а справа не є адміністративною, що виключає можливість її розгляду за правилами адміністративної юрисдикції.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
5. Не погодившись з ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 червня 2022 року, позивач оскаржив її в апеляційному порядку до Великої Палати Верховного Суду. Скаржник зазначив, що відмова суду першої інстанції від розгляду справи є протиправною, а за змістом статті 55 Конституції України кожна особа має право на судовий захист.
Рух апеляційної скарги
6. Ухвалою від 20 червня 2022 року суддя Великої Палати Верховного Суду, визначений доповідачем у цій справі, залишив апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху та надав скаржникові десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
7. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2022 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 червня 2022 року, а ухвалою від 02 вересня 2022 року її призначено до розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи, про що їх було повідомлено.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування, оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
8. Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
9. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС).
10. Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 КАС).
11. Публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (абзац перший пункту 2 частини першої статті 4 КАС).
12. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).
13. Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
14. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
15. За правилами частин четвертої, п`ятої статті 46 КАС відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
16. Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.
17. Конституційний Суд України в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що відносини, які виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. КАС регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
18. У цій справі позивач звернувся до суду адміністративної юрисдикції з позовом до органу влади іноземної держави про захист його соціальних прав та відшкодування моральної шкоди, спричиненої збройною агресією російської федерації проти України.
19. Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок суду першої інстанції, що такий спір не має публічно-правового характеру, а поданий ОСОБА_1 позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки орган державної влади іноземної держави не є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС, не здійснює щодо позивача публічно-владних управлінських функцій у сфері соціального забезпечення за законодавством України і не може бути відповідачем в порядку адміністративного судочинства у справі, предмет якої, зокрема, стосується призначення і виплати відповідних пенсій та інших соціальних виплат, пільг, компенсацій тощо.
20. Разом із цим установлення іноземною державою порядку й умов соціального захисту є її суверенною функцією і суди України не можуть підміняти органи влади такої іноземної держави у питаннях призначення і виплати пенсій та інших видів соціального забезпечення, відповідно і компетенція щодо вирішення спорів, які виникають із цих правовідносин, належить судам такої іноземної держави.
21. З огляду на наведене в частині вимог позивача щодо зобов`язання органу влади іноземної держави призначити і виплатити йому відповідні види пенсій та інших соціальних виплат, пільг, компенсацій тощо відображені у пункті 1 частини першої статті 170 КАС приписи "позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства" стосуються як позовів, які не можна розглядати за правилами адміністративного судочинства, так і тих позовів, які українські суди взагалі не можуть розглядати.