Постанова
Іменем України
29 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 359/2467/20
провадження № 61-8055св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - Державне підприємство обслуговування повітряного руху України,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, за зустрічним позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної допомоги при звільненні
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2022 року у складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Голуб С. А., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати незаконним та скасувати наказ Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - ДП "Украерорух", підприємство) від 19 лютого 2020 року № 219/о про її звільнення з посади начальника міжнародного відділу Украероруху; поновити її на займаній посаді з 19 лютого 2020 року; допустити негайне виконання рішення суду в частині її поновлення на посаді та стягнення з відповідача середнього заробітку за один місяць; стягнути з ДП "Украерорух" на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу починаючи з 19 лютого 2020 року до ухвалення рішення у справі та моральну шкоду, завдану незаконним звільненням у розмірі 10 000,00 грн.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначала, що 26 грудня 2019 року наказом відповідача № 1120 введено в дію оновлену організаційну структуру та штатний розпис керівного складу Украероруху. 08 січня 2020 року наказом № 9 затверджено та введено в дію з 03 лютого 2020 року штатний розпис підрозділів головного підприємства. 30 січня 2020 року відповідач запропонував ОСОБА_3 посаду начальника відділу міжнародного співробітництва і протоколу, що був створений на базі ліквідованого відділу позивача, чим фактично позбавив позивача можливості перевестись на посаду, яка відповідала б її кваліфікації та спеціалізації, оскільки запропонував цю посаду іншому працівнику до направлення позивачеві попередження про скорочення посади.
З 20 січня до 08 лютого 2020 року позивач знаходилась у відпустці у зв`язку з навчанням, з 09 до 11 лютого 2020 року - на лікарняному по догляду за дитиною, а 12 лютого 2020 року отримала попередження про скорочення посади та наступне вивільнення від 03 лютого 2020 року № 1-23.2/1059/20 разом із переліком вакантних посад станом на 12 лютого 2020 року.
18 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою, в якій просила скоротити термін попередження та звільнити її 19 лютого 2020 року на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України з виплатою матеріальної допомоги згідно з колективним договором. В цей же день вона звернулась із заявою, в якій просила у зв`язку із скороченням її посади надати грошову одноразову допомогу відповідно до програми соціального захисту та колективного договору, а також надати розрахунок 19 лютого 2020 року.
Наказом відповідача від 19 лютого 2020 року № 219/о ОСОБА_1 звільнено з посади начальника міжнародного відділу Украероруху за скороченням штату працівників (пункт 1 статті 40 КЗпП України).
Позивач вважає своє звільнення незаконним, адже попередження про наступне вивільнення датоване 03 лютого 2020 року, однак список вакантних посад на підприємстві, який їй було надано, датований 12 лютого 2020 року, що позбавило її можливості працевлаштування на посади, що були вакантні з 03 до 12 лютого 2020 року.
Крім того, відповідно до статті 42 КЗпП України вона має переважне право залишення на роботі, оскільки має високу кваліфікацію, продуктивність праці та тривалий безперервний стаж роботи в Украерорусі (10 років 10 місяців 19 днів станом на дату звільнення), однак зазначені обставини не були перевірені та враховані відповідачем, що безперечно порушує її трудові права.
Відповідач повинен був звернутися до профспілкової організації, яка діє на підприємстві, з метою вжиття заходів, передбачених частиною другою статті 49-4 КЗпП України. Позивач має дитину віком три роки, а тому звільнення жінок, що мають дітей, не допускається (стаття 184 КЗпП).
Ураховуючи наведене, позивач просила позов задовольнити.
У травні 2020 року ДП "Украерорух" звернулося до суду із зустрічним позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь грошову одноразову допомогу, виплачену на підставі пункту 6.25.1 колективного договору, у розмірі 322 000,00 грн, а також вихідну допомогу, виплачену на підставі статті 44 КЗпП України, в розмірі одного середньомісячного заробітку - 50 629,27 грн.
Зустрічний позов мотивований тим, що при звільненні позивача на підставі оскаржуваного нею наказу їй виплачено грошову одноразову допомогу в розмірі 322 000,00 грн та вихідну допомогу в розмірі 50 629,27 грн, тому в разі задоволення позову ОСОБА_1 вона фактично втрачає право на отримання виплаченої їй матеріальної та вихідної допомоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Бориспільський міськрайонний суд Київської області рішенням від 17 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Визнав незаконним та скасував наказ ДП "Украерорух" від 19 лютого 2020 року № 219/о про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника міжнародного відділу Украероруху. Поновив ОСОБА_1 на посаді начальника міжнародного відділу Украероруху з 19 лютого 2020 року. Стягнув з ДП "Украерорух" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 лютого 2020 року до 17 травня 2021 року включно у розмірі 919 605,63 грн, з утриманням обов`язкових податків та зборів в порядку, визначеному ПК України. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди відмовив. Рішення в частині поновлення на роботі допустив до негайного виконання. Зустрічний позов ДП "Украерорух" задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ДП "Украерорух" виплачену їй одноразову допомогу на підставі пункту 6.25.1 колективного договору у розмірі 322 000,00 грн та вихідну допомогу, виплачену на підставі статті 44 КЗпП України, у розмірі одного середньомісячного заробітку в сумі 50 629,27 грн, а всього на загальну суму 372 629,27 грн. З урахуванням пункту 12 статті 365 ЦПК України провів зустрічне зарахування сум, стягнених за первісним та зустрічним позовом, та остаточно стягнув з ДП "Украерорух" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 546 976,36 грн, з утриманням обов`язкових податків та зборів у порядку, визначеному ПК України. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що звільнення позивача у зв`язку зі скороченням штату працівників відбулося з порушенням статей 40, 42 КЗпП України, адже відповідач був обізнаний про поважні причини відсутності позивача на роботі 03 лютого 2020 року, а також про її більш високу кваліфікацію та інші обставини, які свідчили про переважне право позивача на залишення на роботі. Позивач, посаду якої скорочено, мала право на залишення на роботі та переведення на посаду в новостворений відділ міжнародного співробітництва та протоколу, в тому числі, на посаду начальника цього відділу, зважаючи на вочевидь більшу порівняно з іншими підлеглими її працівниками кваліфікацію та переважне право на залишення на роботі.Позивач отримала перелік посад, вакантних станом на 12 лютого 2020 року, тобто коли посади, на які вона мала право та можливість бути переведеною, були зайняті. Та обставина, що вона подала заяву про скорочення терміну попередження про звільнення у зв`язку зі скороченням посади начальника міжнародного відділу, є лише наслідком вчинених відповідачем дій, якими було порушено КЗпП України та трудові права позивача, тому не може бути розцінена як згода позивача на звільнення, оскільки фактично звільнення відбулося з ініціативи власника.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Київський апеляційний суд постановою від 06 липня 2022 року апеляційну скаргу ДП "Украерорух" задовольнив частково. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2021 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ДП "Украерорух" відмовив. Компенсував ДП "Украерорух" за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, 15 055,29 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова апеляційного суду мотивована дотриманням відповідачем трудового законодавства України при звільненні позивача із займаної посади за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 19 серпня 2022 року, ОСОБА_2 просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2022 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 359/3506/20, від 26 січня 2022 року у справі № 309/3389/18, від 22 вересня 2020 року у справі № 161/7196/19.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права. Апеляційний суд не з`ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, що має суттєве значення для правильного вирішення спору, не надав належної правової оцінки доводам і доказам сторін, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апеляційний суд вийшов за межі вимог апеляційної скарги та скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог зустрічного позову, хоча в апеляційній скарзі підприємство наполягало на задоволенні зустрічних позовних вимог, тобто залишенні в силі в цій частині рішення міськрайонного суду.
Суд апеляційної інстанції не врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 359/3506/20 з подібних правовідносин, де, зокрема, зазначено, що перелік вакантних посад, що надані позивачу з попередженням про звільнення, не можна вважати повним, оскільки з моменту прийняття рішення про його звільнення, оформленого попередженням (03 лютого 2020 року), до дня вручення самого попередження (11 лютого 2020 року) минув час.
У цій справі позивач з поважних причин була відсутня на роботі: з 20 січня 2020 року до 08 лютого 2020 року знаходилась у додатковій оплачуваній відпустці на період навчання в Національному авіаційному університеті; а також з 07 до 11 лютого 2020 року перебувала на лікарняному. Однак відповідач мав повідомити про скорочення її посади саме 03 лютого 2020 року будь-яким доступним способом, для того щоб вона мала можливість реалізувати своє право - надати згоду на переведення на вакантні посади у новоствореному відділі.
Відповідач не забезпечив позивачу рівних умов (права та можливості) порівняно з іншими працівниками, посади яких скорочувалися, в тому числі з тими, що працювали у підпорядкуванні позивача та були переведені до новоствореного відділу міжнародного співробітництва та протоколу, зокрема, ОСОБА_4, яка з посади провідного інженера міжнародного відділу була переведена на посаду начальника відділу міжнародного співробітництва та протоколу.
Що стосується скорочення терміну попередження про звільнення відповідно до поданої ОСОБА_1 заяви та виплати їй грошової допомоги, то позивач подала таку заяву вже після порушення роботодавцем її прав; подання такої заяви було наслідком незаконних дій роботодавця щодо звільнення працівника, що було встановлено судом першої інстанції.
26 вересня 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив підприємства на касаційну скаргу, який мотивований законністю і обґрунтованістю постанови апеляційного суду, адже звільнення позивача за пунктом 1 статті 40 КЗпП України проведено з дотриманням норм чинного законодавства України. ОСОБА_1 звернулась до керівництва Украероруху із заявою, в якій просила скоротити їй термін попередження і звільнити із займаної посади 19 лютого 2020 року у зв`язку з необхідністю виходу на нове місце роботи, таким чином проявила відмову від запропонованих їй вакантних посад. Позивач була присутня на засіданні профкому та відповіла, що ніяких претензій чи зауважень до адміністрації Украероруху не має, всі процедури проходять відповідно до чинного законодавства України, будь-якої допомоги вона не потребує та звернулась вона до профспілкового комітету з проханням надати згоду на розірвання її трудового договору на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
09 вересня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 з 01 квітня 2009 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем, з 05 листопада 2018 року була переведена на посаду начальника міжнародного відділу ДП "Украерорух".
Наказом ДП "Украерорух" від 26 грудня 2019 року № 1120 "Про введення в дію оновленої організаційної структури та штатного розпису керівного складу Украероруху" у зв`язку зі змінами в організації виробництва та праці, з метою регулювання виробничих та трудових відносин, підвищення ефективності управління підприємства було введено в дію з 26 грудня 2019 року оновлену організаційну структуру підприємства, а також штатний розпис керівного складу ДП "Украерорух", погоджений Міністерством інфраструктури України 23 грудня 2019 року. Крім того, визначено розробити і надати на затвердження штатний розпис відповідно до оновленої організаційної структури у термін до 14 січня 2020 року та здійснити комплекс відповідних заходів, передбачених КЗпП України, щодо працівників структурних підрозділів Украероруху, посади яких скорочуються або для яких змінюються істотні умови праці.
08 січня 2020 року відповідач видав наказ № 9 "Про затвердження штатного розпису підрозділів головного підприємства Украероруху", яким затверджено штатний розпис підрозділів головного підприємства Украероруху, а також наказано ввести в дію штатний розпис із 03 лютого 2020 року. В пункті 3 наказу заступникам директора, адміністративному директору, керівникам структурних підрозділів, безпосередньо підпорядкованих директору, доручено розробити та надати на затвердження оновлені положення про структурні підрозділи та посадові інструкції підпорядкованих працівників до 20 січня 2020 року.
З витягу з інформаційного листка щодо виконання наказу відповідача від 08 січня 2020 року № 9 видно, що цей наказ доводився працівникам Украероруху в різний час, зокрема, ОСОБА_1 - 13 лютого 2020 року.
Наказом ДП "Украерорух" від 03 лютого 2020 року № 60 "Про проведення заходів щодо впровадження нового штатного розпису головного підприємства" затверджено перелік посад у структурних підрозділах Украероруху, які підлягають скороченню, до якого включено міжнародний відділ з кількістю штатних одиниць 10: начальник - 1, провідний інженер - 7, інженер І категорії - 2.
Згідно з витягом із штатного розпису підрозділів головного підприємства Украероруху, затвердженого наказом від 08 січня 2020 року № 9, у введеному в дію із 03 лютого 2020 року штатному розписі у пункті 24 "Управління зв`язків з громадськістю та міжнародного співробітництва" відсутній міжнародний відділ, однак створений відділ міжнародного співробітництва та протоколу, а також сектор зовнішніх і внутрішніх комунікацій.
Функції, які виконував очолюваний позивачем міжнародний відділ, перейшли до створеного в оновленій структурі відділу міжнародного співробітництва та протоколу, що також підтверджується Положенням про міжнародний відділ від 02 листопада 2018 року № 2.2-06-84 та Положенням про відділ міжнародного співробітництва та протоколу від 03 лютого 2020 року № 2.2.1-09-92.
03 лютого 2020 року, коли був уведений в дію новий штатний розпис, ОСОБА_1 була відсутня на роботі, а саме: з 20 січня до 08 лютого 2020 року знаходилась у додатковій оплачуваній відпустці на період навчання в Національному авіаційному університеті; з 09 до 11 лютого 2020 року перебувала на лікарняному.
03 лютого 2020 року відповідач прийняв рішення щодо переведення на посаду начальника новоствореного відділу міжнародного співробітництва та протоколу підлеглого працівника позивача - провідного інженера міжнародного відділу ОСОБА_3, яка цього ж дня як начальник відділу міжнародного співробітництва та протоколу підписала відповідне положення про відділ.
12 лютого 2020 року позивач отримала попередження про скорочення посади та наступне вивільнення від 03 лютого 2020 року. До попередження додавався перелік вакантних посад на Головному підприємстві станом на 12 лютого 2020 року на 16 аркушах.
18 лютого 2020 року позивач звернулась до керівника підприємства із заявою, в якій просила, у зв`язку з отриманням нею попередження про скорочення посади (12 лютого 2020 року) та наступного вивільнення від 03 лютого 2020 року № 1-23.2/1059/20 скоротити термін попередження та звільнити її на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України 19 лютого 2020 року з виплатою матеріальної допомоги згідно з колективним договором.
Одночасно,18 лютого 2020 року, позивач подала заяву на ім`я в.о. директора Ярмака А. М., в якій просила у зв`язку зі скороченням її посади надати їй грошову одноразову допомогу відповідно до підпункту 6.25.1 "Програма соціального захисту" колективного договору. З урахуванням того, що вона виходить на інше місце роботи, просила надати їй розрахунок 19 лютого 2020 року.
Згідно з протоколом № 6 засідання профспілкового органу ППС "Авіація України" від 19 лютого 2020 року було розглянуто подання Украероруху та надано згоду адміністрації Украероруху на розірвання трудового договору на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України з ОСОБА_1 за умови дотримання норм чинного законодавства України та колективного договору. Позивач була присутня на засіданні профкому та відповіла, що ніяких претензій чи зауважень до адміністрації Украероруху не має, всі процедури проходять відповідно до чинного законодавства України, будь-якої допомоги вона не потребує. Звернулась до профспілкового комітету з проханням надати згоду на розірвання її трудового договору на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.