Постанова
Іменем України
29 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 520/14750/19
провадження № 61-2936св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "МТБ Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси, у складі судді Огренич І. В.,
від 14 січня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Гірняк Л. А., Сегеди С. С., від 16 лютого
2022 року, та касаційнускаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси, у складі судді Гниличенко М. В., від 21 грудня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Гірняк Л. А., Сегеди С. С., від 23 лютого
2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" (далі - ПАТ "МТБ Банк") про відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2010 року із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у солідарному порядку на користь ВАТ "МТБ Банк" було стягнуто заборгованість за кредитним договором.
Державний виконавець прийняв виконавчий лист, виданий на підставі вказаного рішення суду, та відкрив виконавче провадження, в рамках якого наклав арешт на банківські рахунки, за якими позивач отримує пенсію та соціальні виплати.
Посилаючись на те, що відповідач своїми діями навмисно завдав йому шкоди, ОСОБА_1 просив стягнути з ПАТ "МТБ Банк" 731 109 600 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст оскаржених судових рішень
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року, в задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що ефективним засобом захисту порушеного діями або рішеннями органів виконавчої служби (посадовими особами виконавчої служби) права сторони виконавчого провадження є подання до суду, який ухвалив рішення, скарги на відповідні дії або рішення.
Саме по собі виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси
від 26 лютого 2010 року не свідчить про неправомірні дії ПАТ "МТБ Банк".
Рішення суду виконується в примусовому порядку державним виконавцем, а не відповідачем.
Крім того, в провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Другого Київського ВДВС м. Одеси ГТУЮУ про відшкодування моральної шкоди.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із недоведеності позивачем складу цивільно-правового правопорушення для покладення на ПАТ "МТБ Банк" відповідальності у вигляді відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 .
Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та відомості про її розгляд судами попередніх інстанцій
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду
м. Одеси від 14 січня 2020 року.
Як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 посилався на те, що 12 грудня 2020 року він отримав копію постанови Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 2-685/10 за позовом ПАТ "МТБ Банк" до нього та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якої постанову Одеського апеляційного суду від 23 липня 2019 року в частині задоволених позовних вимог ПАТ "МТБ Банк" до ОСОБА_2 про стягнення процентів, пені, штрафів за недодержання графіка погашення основної заборгованості та в частині задоволених позовних вимог ПАТ "МТБ Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентів, пені, штрафів скасовано та передано справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Посилаючись на скасування Верховним Судом судових рішень у справі
№ 2-685/10, які стали підставою для ухвалення рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 січня 2020 року, ОСОБА_1 відповідно до пункту 3 частини другої статті 423 ЦПК України просив задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2020 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року, в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами можливо лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом в судовому рішенні, що переглядається.
Встановивши, що судові рішення у справі № 2-685/10 не були підставою для ухвалення Київським районним судом м. Одеси рішення від 14 січня
2020 року, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що їх скасування Верховним Судом не може вплинути на результат вирішення справи по суті та ухвалення іншого рішення.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі на рішення Київського районного суду м. Одеси
від 14 січня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 16 лютого 2022 року ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У касаційній скарзі на ухвалу Київського районного суду м. Одеси
від 22 грудня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 23 лютого 2022 року ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду і ухвалити нове рішення про задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
01 квітня 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 січня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року.
17 травня 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційними скарги ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 січня 2020 року, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року та від 23 лютого 2022 року.
У серпні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційні скарги
Підставами касаційного оскарження рішення Київського районного суду
м. Одеси від 14 січня 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду
від 16 лютого 2022 року заявник вважає те, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а саме застосовано норми права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі № 261/0/15-18, від 16 грудня 2021 року у справі
№ 11-164сап21, у постановах Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 520/14750/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 2-685/10,
від 01 серпня 2018 року у справі № 592/11194/14-ц, від 17 січня 2020 року у справі № 340/1018/19, від 25 квітня 2020 року у справі № 175/3995/17-ц,
від 28 березня 2018 року у справі № 757/44693/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-ц, від 07 жовтня 2020 року у справі № 589/2313/18,
від 19 червня 2018 року у справі № 910/7389/17, від 29 травня 2019 року у справі № 910/11429/18, від 30 січня 2018 року у справі № 331/5300/14,
від 26 вересня 2018 року у справі № 490/8831/15-ц, від 14 березня 2018 року у справі № 127/22669/17, від 20 червня 2018 року у справі № 752/13945/15-ц, від 03 квітня 2019 року у справі № 167/1547/15-к, у справах № 908/998/19,
№ 553/3288/15-ц, № 904/8549/17, у постановах Верховного Суду України
від 13 вересня 2017 року у справі № 556/1838/15-ц, від 21 листопада
2011 року у справі № 5-25кс11, від 14 червня 2017 року у справі № 6-985цс17, від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1451цс16, від 15 листопада 2017 року у справі № 6-1718цс17,
від 05 червня 2013 року у справі № 6-43цс13, у справах № 6-255цс15,
№ 6-1085цс15, № 6-1077цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, ОСОБА_1 вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 містить доводи щодо неправомірного стягнення з нього заборгованості за договором споживчого кредиту та посилання на неправомірність дій державного виконавця у виконавчому провадженні № 48185088 з примусового виконання виконавчого листа
№ 2-685/10 від 26 лютого 2010 року.
Заявник стверджує, що завдана йому моральна шкода полягає у систематичних психічних тортурах, переживаннях, знущаннях, незаконному обмеженні прав та свобод, приниженні з боку відповідача та погіршенні у зв`язку з цим стану здоров`я.
Вважає, що ПАТ "МТБ Банк", порушуючи принцип змагальності, не спростував свою причетність до завдання йому моральної шкоди.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу на ухвалу Київського районного суду
м. Одеси від 22 грудня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 23 лютого 2022 року, ОСОБА_1 вказує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права та не врахували, що у постанові Верховного Суду
від 02 грудня 2020 року міститься висновок щодо неправильного нарахування банком розміру заборгованості за договором споживчого кредиту.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційні скарги
У відзиві, поданому у липні 2022 року до Верховного Суду, ПАТ "МТБ Банк" посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційні скарги залишити без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 січня 2020 року, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року та від 23 лютого 2022 року залишити без змін.
Крім того, банк вказує про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, з огляду на невиконання ОСОБА_1 вимог
частини другої статті 389 ЦПК України.
Вважає, що ОСОБА_1 не зазначив в чому саме полягає завдана йому шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її було завдано та чим обґрунтовано визначений ним розмір такої шкоди.
У додаткових поясненнях ОСОБА_1 вказує на недотримання ПАТ "МТБ Банк" порядку подання відзиву та наполягає на задоволенні касаційної скарги.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18 квітня 2008 року між ВАТ "МТБ Банк" та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 00971/RO, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді неповновлювальної лінії в сумі
53 143,45 доларів США, строком до 17 квітня 2028 року включно, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,9 % річних.
18 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_1 був укладений договір поруки, відповідно до якого поручитель солідарно відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов`язаннями останнього за основним договором.
Того ж дня між банком та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір для забезпечення виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, предметом іпотеки за яким є земельна ділянка, загальною площею 0,060 га, кадастровий номер 512378500010020157, за адресою: АДРЕСА_1 .
У травні 2009 року ВАТ "МТБ Банк" звернулося з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2010 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду
від 23 липня 2019 року (справа № 2-685/10) позов ВАТ "МТБ Банк" задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ВАТ "МТБ Банк" суму боргу за договором кредиту в загальному розмірі 499 097,98 грн.
Постановою Верховного Суду від 02 грудня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 23 липня 2019 року в частині задоволених позовних вимог
ВАТ "Морський транспортний банк" до ОСОБА_2 про стягнення процентів, пені, штрафів за недодержання графіка погашення основної заборгованості та в частині задоволених позовних вимог ВАТ "Морський транспортний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентів, пені, штрафів скасовано та передано справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2010 року та постанова Одеського апеляційного суду від 23 липня 2019 року в частині задоволених позовних вимог ВАТ "Морський транспортний банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 386 483,47 грн залишені без змін.