Постанова
Іменем України
28 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 520/5371/15-ц
провадження № 61-4267св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - Одеська міська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду міста Одеси від 24 червня 2020 року в складі судді Пучкової І. М. та постанову Одеського апеляційного суду від 19 лютого 2021 року в складі колегії суддів: Дрішлюка А. І., Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Одеська міська рада, про визначення порядку користування земельною ділянкою.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що вона є власником 73/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних господарських споруд, що розташований на земельній ділянці площею 593 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Інші 27/100 частин будинку належать в рівних частинах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Зазначала, що вона користується земельною ділянкою орієнтовною площею 193 кв.м, а відповідачі земельною ділянкою 400 кв.м. При цьому, земельна ділянка, якою користуються відповідачі, обмежена зі сторони АДРЕСА_1 хвірткою та парканом, за межі яких доступу вона не має. Фасадна стіна її будинку довжиною 21, 45 кв.м виходить на територію, якою користуються відповідачі, безперешкодного та необмеженого доступу до стіни свого будинку вона не має. Вважала за справедливе визначити порядок користування земельною ділянкою відповідно до часток у праві власності на будинок, з урахуванням її прав та інтересів.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 24 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 19 лютого 2021 року, позов задоволено.
Визначено порядок користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, між співвласниками житлового будинку ОСОБА_4 (70/100 частки), ОСОБА_2, ОСОБА_3 (30/100 частки).
Виділено в користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 412 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з приляганням до фасадної, лівої, правої та задньої зовнішніх меж ділянки. Вхід і в`їзд на ділянку особистого користування залишено існуючими у фасадній межі ділянки зі сторони АДРЕСА_1 .
Виділено в користування ОСОБА_2, ОСОБА_3 земельну ділянку площею 178 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з приляганням до фасадної і правої зовнішніх меж ділянки. Вхід і в`їзд на ділянку особистого користування залишено існуючими у фасадній межі ділянки зі сторони АДРЕСА_1 .
Задовольняючи позов, суди виходили з того, що порядок користування спірною земельною ділянкою між сторонами не визначався, у зв`язку з чим наявні підстави для визначення порядку користування нею відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи № 18-1051 від 10 грудня 2018 року.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
ОСОБА_2 через представників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Київського районного суду міста Одеси від 24 червня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 лютого 2021 року й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову або передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року в справі № 6-152цс14, у постановах Верховного Суду від 09 лютого 2017 року в справі № 909/714/16, від 15 травня 2017 року в справі № 6-841цс16, від 04 грудня 2018 року в справі № 910/18560/16, від 10 квітня 2019 року в справі № 456/647/18, від 13 травня 2020 року в справі № 686/20582/19-ц, від 16 червня 2020 року в справі № 689/26/17, від 09 вересня 2020 року в справі № 750/1658/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України);
судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що фактично порядок користування земельною ділянкою був визначений сторонами ще в 1994 році; висновок судової експертизи є необґрунтованим, містить арифметичні помилки; позов пред`явлений з пропуском позовної давності та є передчасним, оскільки за вирішенням цього спору позивач спочатку мала б звернутися до органів місцевого самоврядування, внаслідок чого безпідставно задовольнили позов.
Крім того, апеляційний суд, незважаючи на клопотання про відкладення розгляду справи, розглянув справу у відсутність сторін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
12 листопада 2021 року справа № 520/5371/15-ц надійшла до Верховного Суду.
ОСОБА_1 надіслала відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення.
Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 15 вересня 1949 року ОСОБА_7 було відведено земельну ділянку, площею 595 кв.м, під індивідуальне будівництво житлового будинку.
08 вересня 1950 року між Житловим управлінням виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих та ОСОБА_7 було укладено договір на право забудови будинку та безстрокового користування земельною ділянкою.
ОСОБА_7 на вказаній вище земельній ділянці побудував житловий будинок, загальною площею 30, 6 кв.м, з надвірними спорудами та набув право власності на цей будинок.
20 вересня 1989 року ОСОБА_8 успадкував 1/2 частину зазначеного будинку після смерті ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Третьою одеською державною нотаріальною конторою. Іншу 1/2 частину було прийнято в спадщину ОСОБА_9
28 грудня 1990 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 було укладено договір купівлі-продажу частини будинку, згідно з яким ОСОБА_10 набула право власності на 1/2 частину зазначеного будинку з надвірними спорудами. У користування ОСОБА_10 було надано житлову кімнату площею 18, 9 кв.м, літню кухню "Д", сарай "В", навіс "И", вбиральню "Е".
Після набуття права власності на 1/2 частини будинку, власницею ОСОБА_10 було зроблено реконструкцію будинку зі збільшенням загальної площі забудови. Згідно з рішенням виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів від 18 лютого 1994 року вирішено здійснити перерозподіл часток у праві спільної власності ОСОБА_10 та ОСОБА_9, оформити право власності за ОСОБА_10 на 73/100 частини будинку, із зазначенням складових цієї частини будинку; за ОСОБА_9 на 27/100 частин будинку, із зазначенням складових цієї частини будинку.
14 березня 1994 року ОСОБА_10 отримала свідоцтво про право власності на 73/100 частин житлового будинку, видане Житлово-експлуатаційним об`єднанням Київського району виконкому Київської районної ради народних депутатів міста Одеси. ОСОБА_9 також отримала свідоцтво про право власності на 27/100 частин будинку.