Постанова
Іменем України
28 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 947/28028/19
провадження № 61-1808св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Одеська міська рада,
треті особи: ОСОБА_4, Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 17 червня 2021 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та ухвалених судових рішень
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання права власності на будівельні матеріали і обладнання в порядку спадкування та просила суд визнати за нею право власності на 1/18 частину будівельних матеріалів і обладнання, які були використані у процесі будівництва незавершеного будівництва житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 112, 2 кв.м, на земельній ділянці 600 кв.м, у порядку спадкування після смерті її чоловіка ОСОБА_6 .
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2020 року залучено до участі в якості співвідповідача Одеську міську раду.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2021 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду у даній справі відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що справа перебуває на стадії судового розгляду по суті, а у відповідності до пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України заява про залишення позову без розгляду може бути подано позивачем до початку розгляду справи по суті.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 21 травня 2021 року подала на них апеляційну скаргу.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2021 року на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України повернуто апелянту.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала, на яку подана апеляційна скарга, не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, а заперечення на неї повинні бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У лютому 2022 року від ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Скіндера В. Б. до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга на ухвалу Одеського апеляційного суду від 17 червня 2021 року у вказаній цивільній справі.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушені норми процесуального права, оскільки підстави для повернення апеляційної скарги відсутні.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
16 травня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 129 Конституції України, серед основних засад судочинства зазначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та всіх судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).