ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 715/3085/21
провадження № 51-1160 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_3,
суддів: ОСОБА_4, ОСОБА_5.,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 01 березня 2022 року, якою на підставі п. "в" ст. 1, статей 6, 8 Закону України "Про амністію у 2011 році" звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 358 КК України, а кримінальне провадження № 22013270000000043 - закрито.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Глибоцький районний суд Чернівецької області ухвалою від 24 січня 2022 року відмовив у задоволенні заяви захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 про застосування до неї Закону України "Про амністію у 2011 році" у кримінальному провадженні № 22013270000000043 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 358 КК України.
Захисник ОСОБА_8, не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, оскаржив її до суду апеляційної інстанції.
Чернівецький апеляційний суд ухвалою від 01 березня 2022 року скасував ухвалу суду першої інстанції, задовольнив заяву захисника ОСОБА_8, на підставі п. "в" ст. 1, статей 6, 8 Закону України "Про амністію у 2011 році" від 08 липня 2011 року звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 358 КК України, а кримінальне провадження № 22013270000000043 - закрив.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції:
- безпідставно звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 358 КК України, на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2011 році", не перевіривши при цьому, чи не вчиняла підозрювана кримінальні правопорушення, що посягають на охоронювані інтереси неповнолітньої дитини;
- не врахував норми кримінального процесуального закону, безпідставно прийняв до розгляду заяву про застосування стосовно ОСОБА_1 амністії від захисника, який не мав законних прав на її подання, та провів судовий розгляд у відсутність підозрюваної.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржуване судове рішення і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 було повідомлено підозру у вчиненні 13 січня 2011 року кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 358 КК України.
Підозрювана ОСОБА_1 під час досудового слідства мала малолітню дитину - ОСОБА_2, 2009 року народження.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з ч. 2 ст. 86 КК України (в ред. Закону від 01 вересня 2001 року) законом про амністію особи, які вчинили злочин, можуть бути повністю або частково звільнені від кримінальної відповідальності чи від покарання.
Закон України "Про амністію у 2011 році" від 08 липня 2011 року набув чинності 28 липня 2011 року.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про амністію у 2011 році" визначено, що питання про застосування амністії суд вирішує за власною ініціативою, ініціативою прокурора, органів дізнання та досудового слідства, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого, підсудного чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Відповідно до п. "а" ч. 2 ст. 8 цього Закону його застосування здійснюється щодо осіб, кримінальні справи та матеріали про злочини яких перебувають у провадженні органів дізнання та досудового слідства, - за поданням цих органів, погодженим з прокурором, або за заявою самої особи, її захисника чи законного представника.
За матеріалами кримінального провадження вбачається, що захисник Бідашко Є.О. звернувся до суду із заявою про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення нею злочинів, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 358 КК України, на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2011 році". Свої вимоги захисник обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 є суб`єктом амністії, оскільки на момент вчинення інкримінованих злочинів вона мала малолітню дитину.