Постанова
Іменем України
29 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 676/7426/19-ц
провадження № 61-5738св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд", треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Форк", ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Хмельницької обласної прокуратури на постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 травня 2022 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Гринчука Р. С., Костенка А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій
У листопаді 2019 року заступник керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області), ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" (далі - ТОВ "Зарус-Інвест"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" (далі - ТОВ "Агро-Еко-Граунд"), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Форк" (далі - ТОВ "Форк"), ОСОБА_2, про визнання недійсним наказу, витребування земельної ділянки.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17 жовтня 2017 року № 22-20834-СГ затверджено документацію із землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6822484100:02:003:0326, для ведення особистого селянського господарства. 22 жовтня 2017 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.
На підставі договору купівлі-продажу від 25 жовтня 2017 року № 3979 право власності на цю земельну ділянку ОСОБА_1 припинено та 25 жовтня 2017 року зареєстровано за ТОВ "Форк".
ТОВ "Форк" об`єднало земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6822484100:02:003:0326, з іншими земельними ділянками та зареєструвало земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0526, площею 56 га.
На підставі договору купівлі-продажу від 07 березня 2018 року ТОВ "Форк" відчужило земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0526 ОСОБА_2
17 березня 2018 року ОСОБА_2 передав земельну ділянку, кадастровий номер 6822484100:02:003:0526, до статутного капіталу ТОВ "Зарус-Інвест". На цей час земельна ділянка, кадастровий номер 6822484100:02:003:0526, на підставі договору оренди землі від 21 березня 2019 року перебуває в оренді ТОВ "Агро-Еко-Граунд".
Наказ ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17 жовтня 2017 року № 22-20834-СГ підлягає визнанню недійсним, оскільки ОСОБА_1 незаконно отримала у власність земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6822484100:02:003:0326, для ведення особистого селянського господарства, так як на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області від 19 серпня 2017 року № 10-15475/15-17-СГ отримала у власність земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 3221488000:02:004:0220, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Тростинсько-Новоселицької сільської ради Васильківського району Київської області та використала своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки такого виду використання. Так як ОСОБА_1 не мала права на отримання зазначеної земельної ділянки у власність, в подальшому земельна ділянка нею була відчужена поза волею її власника - держави, в силу статті 388 ЦК України власник має право витребувати це майно у її набувача ТОВ "Зарус-Інвест"".
Наявність орендних відносин між ТОВ "Зарус-Інвест" та ТОВ "Агро-Еко-Граунд" без припинення права оренди ТОВ "Агро-Еко-Граунд" на спірну земельну ділянку неможливим є повернення земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:02:003:0326 у державну власність.
Посилаючись на викладене, позивач, із врахуванням заяви про зміну предмету позову, просив визнати недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17 жовтня 2017 року № 22-20834-СГ про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 6822484100:02:003:0326, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області; витребувати у ТОВ "Зарус-Інвест" та ТОВ "Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку, кадастровий номер 6822484100:02:003:0326, площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Колодіївської (Китайгородської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17 жовтня 2017 року № 22-20834-СГ ОСОБА_1 .
Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді від 22 липня 2021 року ОСОБА_3 позов заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури задоволено.
Визнано недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17 жовтня 2017 року № 22-20834-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер 6822484100:02:003:0326, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Китайгородської (Колодіївської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.
Витребувано у ТОВ "Зарус-Інвест", ТОВ "Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку, кадастровий номер 6822484100:02:003:0326, загальною площею 2 га, що знаходиться за межами населених пунктів Китайгородської (Колодіївської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17 жовтня 2017 року № 22-20834-СГ ОСОБА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 повторно використала право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а тому оспорюваний наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій областіне відповідає вимогам закону. Оскільки спірна земельна ділянка незаконно вибула з володіння держави, а ТОВ "Форк" придбало її в особи, яка не мала права на її отримання та відчуження, після чого включило цю ділянку до складу іншої земельної ділянки та продало об`єднану земельну ділянку ОСОБА_2, і ТОВ "Зарус-Інвест", у свою чергу, неправомірно набуло від ОСОБА_2 роз`єднані земельні ділянки та передало їх в оренду ТОВ "Агро-Еко-Граунд", то спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у ТОВ "Зарус-Інвест" та ТОВ "Агро-Еко-Граунд" на користь держави. Вказана земельна ділянка вибула з володіння держави внаслідок порушення закону не лише набувачем земельної ділянки, а й органом, уповноваженим від імені держави розпоряджатися цією земельною ділянкою, - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області. Скасування оспорюваного наказу не узгоджується з інтересами ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області і воно не наділене повноваженнями самостійно скасувати наказ, звернутися до суду з позовом за його скасуванням. За таких обставин, оскільки має місце порушення інтересів держави, то позовні вимоги прокурора є обґрунтованими.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 24 травня 2022 року рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про витребування у ТОВ "Зарус-Інвест", ТОВ "Агро-Еко-Граунд" на користь держави земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:02:003:0326 загальною площею 2,00 га, що знаходиться за межами населених пунктів Китайгородської (Колодіївської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17 жовтня 2017 року № 22-20834-СГ ОСОБА_1, скасовано, провадження у справі в частині цих позовних вимог закрито.
Повідомлено заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури, що розгляд цієї справи у частині зазначених позовних вимог віднесено до юрисдикції господарського суду.
Рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат змінено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Закриваючи провадження в частині вимог позивача про витребування земельної ділянки, суд апеляційної інстанції виходив із того, що спір у цій частині позовних вимог є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичних осіб, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, встановлення іншого речового права на таке майно (оренди).Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін справа в частині таких позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства. Аналогічний висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, постанові Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 676/7424/19.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У червні 2022 року Хмельницька обласна прокуратура подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 травня 2022 року, в якій просить скасувати вказане судове рішення у частині закриття провадження у справі за вимогами про витребування земельної ділянки та залишити в силі рішення суду першої інстанції в цій частині, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У касаційній скарзі вказує на те, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 911/4144/16, Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі № 676/196/20.
У касаційній скарзі Хмельницька обласна прокуратура просить про дату та час розгляду справи повідомити Офіс Генерального прокурора, Хмельницьку обласну прокуратуру та сторони у справі.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Абзац другий частини першої статті 402 ЦПК України визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право особи бути присутньою під час розгляду справи може бути реалізовано у разі розгляду такої справи у відкритому судовому засіданні, у всіх інших випадках присутність інших осіб при розгляді справи у порядку письмового провадження чинним ЦПК Українине передбачено.
Хмельницька обласна прокуратура реалізувала свої процесуальні права, які відповідають принципу змагальності на стадії касаційного перегляду справи шляхом викладення своєї позиції у касаційній скарзі. Клопотання про розгляд справи судом касаційної інстанції за участю сторін не містить обґрунтувань того, які ще важливі для справи пояснення прокурор може надати лише особисто в суді, окрім тих, які викладені письмово.
Верховний Суд, враховуючи викладене, виходячи із повноважень суду касаційної інстанції, який не може встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами, оцінивши характер спору та суть правового питання, яке підлягає вирішенню у розглядуваній справі, вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, тобто за наявними у ній матеріалами.
Верховний Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Ураховуючи викладене та зважаючи на відсутність необхідності виклику учасників справи для надання особистих суду, Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Хмельницької обласної прокуратури.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.