ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2022 року
м. Київ
справа №340/3801/20
адміністративне провадження № К/9901/21131/21, К/9901/19074/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 340/3801/20
за позовом ОСОБА_1 до Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, Кіровоградської обласної прокуратури про визнання незаконним та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційними скаргами Кіровоградської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року (суддя Кравчук О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року (суддя-доповідач Малиш Н.І., судді: Баранник Н.П., Щербак А.А.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора (далі - Четверта кадрова комісія), Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач 1), Кіровоградської обласної прокуратури (далі - відповідач 2), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Четвертої кадрової комісії № 28 від 21 липня 2020 року про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації (далі - рішення Четвертої кадрової комісії № 28);
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Кіровоградської області від 20 серпня 2020 року №234к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Кіровоградської області та органів прокуратури (далі - начальник відділу) на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 31 серпня 2020 року;
- поновити його на посаді начальника відділу в Кіровоградській обласній прокуратурі або на іншій рівнозначній посаді;
- стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2020 року по день ухвалення судового рішення у справі.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що у зв`язку із набранням чинності Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон № 113-IX), ним було подано заяву встановлено зразка на проходження атестації. Після успішного проходження перших двох етапів атестації, його було допущено до третього етапу атестації - проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Проте за результатами співбесіди членами Четвертої кадрової комісії було прийнято рішення № 28 про неуспішне проходження ним атестації. Позивач вважає, що рішення кадрової комісії підлягає скасуванню, оскільки є немотивованим, необґрунтованим та незаконним, а його зміст жодним чином не підтверджує невідповідність прокурора вимогам професійної компетентності. Вказує, що підстава (пункт 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру") указана в наказі №234к про його звільнення передбачає звільнення працівника у разі ліквідації, реорганізації чи скорочення штату органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду. Поряд з цим, ні ліквідації ні реорганізації прокуратури Кіровоградської області не відбулося, а фактично було змінено назву органу без зміни його завдань та функцій. Тому вважає, що і наказ про звільнення не відповідає вимогам законодавства та підлягає скасуванню. Ураховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Четвертої кадрової комісії №28 про неуспішне проходження прокурором атестації та наказ прокурора Кіровоградської області № 234к від 20 серпня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу. Поновлено ОСОБА_1 в Кіровоградській обласній прокуратурі на посаді начальника відділу. Стягнуто з Кіровоградської обласної прокуратури на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 100 498,09 грн. В решті позову відмовлено.
4. Рішення суду першої інстанцій мотивовано тим, що рішення кадрової комісії не відповідає критеріям обґрунтованості та безсторонності, добросовісності, розсудливості та пропорційності, оскільки відповідачами не надано доказів, які вважаються встановленими та мали вирішальне значення для його прийняття. За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення Четвертої кадрової комісії № 28 про неуспішне проходження прокурором атестації є протиправним та підлягає скасуванню.
5. Оскільки рішення кадрової комісії стало підставою для прийняття прокурором Кіровоградської області наказу від 20 серпня 2020 року № 234к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу, то суд першої інстанції дійшов висновків, що такий наказ також є протиправним та підлягає скасуванню. Поряд з цим, суд зауважив, що не відбулось ліквідації та реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймав посаду, а тому посилання на пункт 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), як на підставу для звільнення, вважав необґрунтованим.
6. Унаслідок скасування наказу та зіславшись на положення статті 235 КЗпП України, суд першої інстанції поновив позивача в Кіровоградській обласній прокуратурі на посаді начальника відділу та стягнув на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
7. Третій апеляційний адміністративний суд погодився з наведеною позицією суду першої інстанції та постановою від 28 квітня 2021 року залишив указане рішення без змін.
8. Водночас суд апеляційної інстанції зауважив про те, що професійна компетентність прокурора це сукупність: теоретичних знань та умінь у застосуванні закону, відповідність здійснювати повноваження прокурора, що підтверджено І етапом атестації; загальні здібності та навички, що підтверджено ІІ етапом атестації; оцінка рівня володіння практичними уміннями та навичками. Тому питання невідповідності позивача критерію професійної компетентності не може ґрунтуватись тільки на певних недоліках виконання позивачем практичного завдання, оскільки І та ІІ етап, який також є складовою професійної компетентності прокурора, позивач пройшов успішно, що відповідачами не заперечується.
9. Також суд апеляційної інстанції зазначив про те, що судом першої інстанції вірно поновлено ОСОБА_1 в Кіровоградській обласній прокуратурі, оскільки відсутні докази реорганізації чи ліквідації, або скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, у якому працював позивач.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
10. Від Кіровоградської обласної прокуратури до Верховного Суду 24 травня 2021 року надійшла касаційна скарга на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року, де скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
11. Скаржником рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються відповідно до вимог пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
12. На обґрунтування підстави оскарження скаржники вказує на неправильне застосування норм матеріального права, яке полягає в помилковому тлумаченні судами пунктів 7, 9, 12, 13, 16, підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ, пункту 1 частини першої, частини третьої статті 16 Закону № 1697-VII, пункту 8 Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 (далі - Порядок №221), безпідставному застосовані статті 235 КЗпП України та не застосовані пункт 5 розділу І Порядку, а порушення процесуального права - у неправильному встановленні обставин, які мають значення для справи.
13. Разом з тим зазначає, що предметом спору є обґрунтованість рішення кадрової комісії, винесеного за результатами атестації прокурора (співбесіди), та законність наказу про звільнення позивача з посади та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII на виконання вимог підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX.
14. Водночас на переконання скаржника, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах.
15. Скаржник зазначає, що суди не наділені повноваженнями здійснювати переоцінку дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності, а також рівня їх професійної компетентності, та, відповідно, встановлювати відповідність прокурора цим вимогам, оскільки такі дискреційні повноваження мають лише члени Кадрової комісії.
16. На переконання скаржника, кадрова комісія не зобов`язана нормами Закону юридично довести чи встановити у деталях невідповідність прокурора конкретному критерію, а уповноважена лише вказати на чіткий перелік обставин, які стали підставою для прийняття рішення, що підтверджує наявність у членів кадрової комісії обґрунтованих сумнівів щодо відповідності прокурора одному чи кільком із вказаних критеріїв. При цьому, відсутність у суду законодавчої можливості перевірити ці обставини, жодним чином не означає, що рішення кадрової комісії є необґрунтованим та протиправним.
17. Поряд з цим, скаржник зауважує про те, що судами проігноровано те, що успішне проходження І та ІІ етапів атестації в жодному разі не свідчить про автоматичний високий рівень професійних навичок позивача саме на III етапі - співбесіди. Судами не взято до уваги, що чинними нормативно-правовими актами не визначено обсяг мотивів, які повинна навести у рішенні кадрова комісія. Таким чином, висновки про недостатню вмотивованість цього рішення не відповідають вимогам законодавства.
18. Також скаржник вказує, що визначеним юридичним фактом, що зумовлює звільнення на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII, у даному випадку є не завершення процесу ліквідації чи реорганізації органу прокуратури чи завершення процедури скорочення чисельності прокурорів органу прокуратури, а виключно - рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором. Тому відповідачем, на підставі рішення Кадрової комісії відповідно до пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII правомірно видано спірний наказ про звільнення позивача з посади.
19. Ухвалою від 14 червня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою (К/9901/19074/21).
20. Також касаційна скарга надійшла від Офісу Генерального прокурора (09 червня 2021 року), у якій скаржник також просить скасувати рішення судів першої та апеляційної та прийняти нове рішення яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
21. Скаржником рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються відповідно до вимог пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
22. На обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що в оскаржуваному судовому рішенні суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, у пункті 57 постанови Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 200/13482/19-а.
23. Ще, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанції застосували положення статті 235 КЗпП України без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № П/9901/101/18, від 04 липня 2018 року у справі № 826/12916/15, від 06 березня 2019 року у справі № 824/424/16-а, від 13 березня 2019 року у справі № 826/751/16, від 27 червня 2019 року у справі №826/5732/16, від 26 липня 2019 року у справі №826/8797/15, від 09 жовтня 2019 року у справі П/811/1672/15, від 12 вересня 2019 року у справі №821/3736/15-а, від 22 жовтня 2019 року у справі №816/584/17, та ін. За доводами скаржника суд має поновити працівника лише на тій посаді, з якої його звільнено.
24. На обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначено, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ на підставі якого затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (Порядок №221) та визначено, що атестація прокурорів проводиться згідно з цим порядком, розділу IV Порядку №221 щодо ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації у разі невідповідності прокурора вимогам професійної некомпетентності, а також щодо застосування підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ, як визначеної цим Законом підстави для звільнення прокурорів.
25. Ухвалою від 14 червня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора (К/9901/21131/21) з підстав, визначених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
26. Позивач подав відзив на касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Кіровоградської обласної прокуратури, у якому просить залишити їх без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
27. Ухвалами від 20 вересня 2022 року Верховний Суд відмовив відповідачу 1 та відповідачу 2 у задоволенні їх клопотань про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень у цій справі.
28. Ухвалою від 28 вересня 2022 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини
29. ОСОБА_1 з 2007 року працював в органах прокуратури, з квітня 2017 року - на посаді начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Кіровоградської області.
30. 02 березня 2020 року у межах процедури атестації прокурорів ОСОБА_1 склав іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосування закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, а 15 червня 2020 року - іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.
31. Вказані іспити ОСОБА_1 склав успішно, отримавши за кожен із них 86 (із мінімально встановлених 70) та 109 (із мінімально встановлених 93) відповідно.
32. За наслідками складення таких іспитів рішенням Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №4 від 15 червня 2020 року ОСОБА_1 був допущений до наступного етапу атестації - співбесіди.
33. За результатами співбесіди Четвертою кадровою комісією прийнято рішення №28 від 21 липня 2020 року про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації.
34. У рішенні зазначено, що на підставі досліджених матеріалів атестації, у тому числі отриманих пояснень прокурора, у комісії наявні обґрунтовані сумніви щодо відповідності прокурора вимогам професійної компетентності у зв`язку з тим, що під час співбесіди ОСОБА_1 продемонстрував відсутність базових знань та навичок щодо реалізації конституційних повноважень прокурора та основних положень кримінального процесуального законодавства України, розгляду депутатських запитів та звернень.
35. Наказом прокурора Кіровоградської області №234к від 20 серпня 2020 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 31 серпня 2020 року.
36. Вважаючи своє звільнення протиправним, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
V. Нормативне регулювання
37. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
38. Статтею 4 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII) установлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
39. 25 вересня 2019 року набув чинності Закон № 113-IX, яким до Закону № 1697-VII були внесені зміни, якими, зокрема, зменшено загальну чисельність прокурорів органів прокуратури, запроваджено процедуру атестації прокурорів, а також у тексті Закону № 1697-VII слова "Генеральна прокуратура України", "регіональні прокуратури", "місцеві прокуратури" замінено відповідно словами "Офіс Генерального прокурора", "обласні прокуратури", "окружні прокуратури".
40. Пунктами 6, 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ визначено, що з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII. Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
41. Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором (пункт 9).
42. Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІХ встановлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
43. Згідно з пунктами 11-13 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
Атестація прокурорів включає такі етапи:
1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;
2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.
44. За змістом пункту 17 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-IX кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.
45. Відповідно до підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-IX прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII за умови настання однієї із наступних підстав, зокрема, рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.
46. На виконання вимог Закону № 113-IX наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 затверджено Порядок № 221, пунктами 6, 8 розділу I якого визначено, що атестація включає в себе три етапи:
1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;
3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень:
1) рішення про успішне проходження прокурором атестації;
2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку.
47. Розділ IV Порядку № 221 визначає порядок проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності і виконання практичного завдання для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурора.
48. До початку співбесіди прокурор виконує практичне завдання з метою встановлення комісією його рівня володіння практичними уміннями та навичками (пункт 2 розділу IV).
49. На виконання практичного завдання прокурору надається 45 хвилин. Виконання практичного завдання після завершення наданого часу забороняється. Після виконання завдання прокурор здає комісії написане ним вирішення завдання на аркуші (аркушах) з відміткою комісії (пункт 7 розділу IV).
50. Співбесіда проводиться кадровою комісією з прокурором державною мовою в усній формі. Співбесіда з прокурором може бути проведена в один день із виконанням ним практичного завдання (пункт 8 розділу IV).
51. Для проведення співбесіди кадрова комісія вправі отримувати в усіх органах прокуратури, у Раді прокурорів України, секретаріаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, Національному агентстві з питань запобігання корупції, інших органах державної влади будь-яку необхідну для цілей атестації інформацію про прокурора, в тому числі про:
1) кількість дисциплінарних проваджень щодо прокурора у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та їх результати;
2) кількість скарг, які надходили на дії прокурора до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та Ради прокурорів України, з коротким описом суті скарг;
3) дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності: а) відповідність витрат і майна прокурора та членів його сім`ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, у тому числі копії відповідних декларацій, поданих прокурором відповідно до законодавства у сфері запобігання корупції; б) інші дані щодо відповідності прокурора вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; в) дані щодо відповідності поведінки прокурора вимогам професійної етики; г) матеріали таємної перевірки доброчесності прокурора;
4) інформацію про зайняття прокурором адміністративних посад в органах прокуратури з копіями відповідних рішень (пункт 9 розділу IV).
52. Фізичні та юридичні особи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування мають право подавати до відповідної кадрової комісії відомості, у тому числі на визначену кадровою комісією електронну пошту, які можуть свідчити про невідповідність прокурора критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності. Кадровою комісією під час проведення співбесіди та ухвалення рішення без додаткового офіційного підтвердження можуть братися до уваги відомості, отримані від фізичних та юридичних осіб (у тому числі анонімно) (пункт 10 розділу IV).
53. Дослідження вказаної інформації, відомостей щодо прокурора, який проходить співбесіду (далі - матеріали атестації), здійснюється членами кадрової комісії (пункт 11 розділу IV).
54. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження членами комісії матеріалів атестації щодо дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності, а також рівня професійної компетентності прокурора, зокрема, з огляду на результати виконаного ним практичного завдання (пункт 12 розділу IV).
55. Співбесіда прокурора складається з таких етапів: 1) дослідження членами комісії матеріалів атестації; 2) послідовне обговорення з прокурором матеріалів атестації, у тому числі у формі запитань та відповідей, а також обговорення питання виконаного ним практичного завдання. Співбесіда проходить у формі засідання комісії (пункт 13 розділу IV).
56. Члени комісії мають право ставити запитання прокурору, з яким проводять співбесіду, щодо його професійної компетентності, професійної етики та доброчесності (пункт 14 розділу IV).
57. Після завершення обговорення з прокурором матеріалів атестації та виконаного ним практичного завдання члени комісії без присутності прокурора, з яким проводиться співбесіда, обговорюють її результати, висловлюють пропозиції щодо рішення комісії, а також проводять відкрите голосування щодо рішення комісії стосовно прокурора, який проходить атестацію. Результати голосування вказуються у протоколі засідання (пункт 15 розділу IV).
58. Залежно від результатів голосування комісія ухвалює рішення про успішне проходження прокурором атестації або про неуспішне проходження прокурором атестації (пункт 16 розділу IV).
59. Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку № 221 кадрові комісії за результатами атестації регулярно подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.