ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 260/188/21
адміністративне провадження № К/9901/43902/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.07.2021 (головуючий суддя - З.Б. Плеханова)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2021 (головуючий суддя - І.В. Глушко, судді - І.І. Запотічний, З.М. Матковська)
у справі № 260/188/21
за позовом ОСОБА_1
до Закарпатської обласної прокуратури
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Закарпатської обласної прокуратури, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Закарпатської обласної прокуратури, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті позивачу вихідної допомоги у зв`язку із звільненням у розмірі середньомісячної заробітної плати в сумі 57 777, 22 грн.;
- зобов`язати Закарпатську обласну прокуратуру провести виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги у зв`язку із звільненням у розмірі середньомісячної заробітної плати в розмірі 57 777, 22 грн., перевівши грошові кошти на банківський картковий рахунок позивача, відкритий в АТ "Альфа Банк", з відрахуванням податків й інших обов`язкових платежів;
- стягнути з прокуратури Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 30.12.2020 по день постановлення судового рішення, перевівши грошові кошти на банківський картковий рахунок позивача, відкритий в АТ "Альфа Банк", з відрахуванням податків й інших обов`язкових платежів.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що наказом керівника Закарпатської обласної прокуратури від 24.12.2020 № 411к ОСОБА_1 з 29.12.2020 звільнено з посади прокурора Берегівської місцевої прокуратури Закарпатської області та органів Закарпатської обласної прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Відповідно до вказаного наказу відділу фінансування та бухгалтерського обліку Закарпатської обласної прокуратури доручено провести остаточний розрахунок та здійснити усі належні мені виплати при звільненні. Проте, остаточний розрахунок відділом фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури Закарпатської області в день звільнення не проведено, оскільки не виплачено грошову допомогу при звільненні відповідно до частини першої статті 40, статті 44 Кодексу законів про працю України. Протиправні дії відповідача щодо невиплати вихідної допомоги при звільнення зумовили звернення позивача до суду.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.07.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підстави для виплати позивачу вихідної допомоги у зв`язку із звільненням відсутні.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, скаржник просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
6. Підставою касаційного оскарження судових рішень вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України скаржник вказує, що станом на дату подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах - статті 44 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 85 Закону України "Про прокуратуру", щодо виплати вихідної допомоги при звільненні за пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" у зв`язку з реорганізацією.
Позиція інших учасників справи
7. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, відсутність якого, згідно положень частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційних скарг
8. Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
9. Ухвалою Верховного Суду від 28.09.2022 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
10. ОСОБА_1 працював в органах прокуратури України з 16.07.2001 на різних посадах.
11. З 15.12.2015 по 29.12.2020 працював на посаді прокурора Берегівської місцевої прокуратури Закарпатської обласної прокуратури.
12. 17.04.2019 прокурором Закарпатської області прийнято Наказ № 262-к, яким притягнуто до відповідальності ОСОБА_1 та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.
13. 25.09.2019 рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/636/19, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2019, Наказ № 262-к від 17.04.2019 визнано протиправним та скасовано.
14. Наказом прокурора Закарпатської області від 04.11.2019 № 847-к на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/636/19 ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора Берегівської місцевої прокуратури з 18.04.2019.
15. Наказом керівника Закарпатської обласної прокуратури № 411-к від 24.12.2020 на підставі рішення четвертої кадрової комісії від 24.11.2020 № 114 ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Берегівської місцевої прокуратури Закарпатської області та органів Закарпатської обласної прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 29.12.2020.
16. Відповідно до резолютивної частини наказу Прокуратури Закарпатської області від 24.12.2020 № 411-к відділу фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури області доручено провести остаточний розрахунок та здійснити усі належні ОСОБА_1 виплати при звільненні.
17. На звернення ОСОБА_1 із запитом від 29.12.2020 з питання про причини невиплати одноразової допомоги при звільненні у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, відповідно до частини першої статті 40, статті 44 Кодексу законів про працю України, Закарпатська обласна прокуратура листом від 30.12.2020 за № 21-86 вих-20 м вказала на відсутність в наказі підстав та порядку надання вихідної допомоги при звільненні, зокрема посилань на статтю 44 Кодексу законів про працю України.
18. Постановою Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 260/636/19 касаційну скаргу Прокуратури Закарпатської області задоволено. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2019 скасовано. Ухвалено у справі № 260/636/19 нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Прокуратури Закарпатської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовлено.
19. На виконання постанови Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 260/636/19 керівником Закарпатської обласної прокуратури прийнято наказ від 22.02.2021 № 19к, яким скасовано Наказ № 847к від 04.11.2019 "Про поновлення на роботі за рішенням суду" та Наказ № 411к від 24.12.2020 "Про звільнення ОСОБА_1".
Релевантні джерела права й акти їх застосування
20. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Законом України "Про прокуратуру" забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
22. Статтею 4 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
23. Статтею 51 Закону України "Про прокуратуру" передбачено загальні умови звільнення прокурора з посади, припинення його повноважень на посаді.
24. Так, відповідно до пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
25. Законом України від 19.09.2019 № 113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" статтю 51 Закону України "Про прокуратуру" доповнено частиною п`ятою, відповідно до якої на звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження.
26. Статтею 40 Кодексу законів про працю України встановлено що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої даної статті).
27. Відповідно до частини четвертої статті 40 Кодексу законів про працю України особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частини першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.
28. Згідно зі статтею 44 Кодексу законів про працю України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
29. Середній заробіток працівника відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100).
30. Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
31. Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
32. Частиною першою статті 117 Кодексу законів про працю України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.