ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2022 року
м. Київ
справа №360/2157/20
адміністративні провадження № К/9901/29155/21, № К/9901/29386/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 360/2157/20
за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної прокуратури, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційними скаргами Луганської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року (суддя Захарова О.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року (суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г., судді: Блохін А.А., Сіваченко І.В.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивачка) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Луганської обласної прокуратури, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора (по тексту - Перша кадрова комісія або Кадрова комісія № 1), Офісу Генерального прокурора, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Першої кадрової комісії від 10 квітня 2020 року № 283 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації;
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Луганської області від 30 квітня 2020 року №520к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області або на рівнозначній посаді з 06 травня 2020 року, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури України;
- стягнути з прокуратури Луганської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 06 травня 2020 року по дату винесення судового рішення.
2. На переконання позивачки, оспорюваний наказ прокурора Луганської області від 30 квітня 2020 року №520к про її звільнення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки передбачені пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VI) підстави для звільнення відсутні. Вважає, що перейменування органів прокуратури не є реорганізацією чи ліквідацією цих органів. Зазначає, що внаслідок звільнення з посади відбулося порушення її права на повагу до приватного життя, гарантованого статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
3. Також позивачка уважає протиправним і таким, що підлягає скасуванню рішення Першої кадрової комісії від 10 квітня 2020 року № 283, оскільки в останньої відсутні передбачені Законом України від 19 вересня 2019 року № 113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон № 113-IX) повноваження на проведення атестації прокурорів регіональних прокуратур та прийняття рішень щодо успішного або неуспішного проходження атестації, а також склад Першої кадрової комісії не відповідає вимогам пункту 3 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року № 233 (далі - Порядок № 233), щодо політичної нейтральності, бездоганної репутації, високої професійної та моральної репутації, суспільного авторитету. Крім того ОСОБА_1 не погоджується з результатом іспиту на загальні здібності та навички з огляду на те, що під час тестування мав місце технічний збій програми, що вплинуло на кількість набраних нею балів.
4. В цілому, з точки зору позивачки сам Закон № 113-IX не відповідає нормам Конституції України, має дискримінаційний характер, оскільки ставить її у нерівні умови з усіма іншими найманими працівниками, права яких урегульовано Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
5. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року, позов задоволено частково.
6. Визнано протиправним та скасовано рішення Кадрової комісії № 1 від 10 квітня 2020 року №283 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки" прийняте відносно ОСОБА_1 .
7. Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Луганської області від 30 квітня 2020 року №520к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області з 05 травня 2020 року.
8. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області з 06 травня 2020 року.
9. Стягнуто з Луганської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06 травня по 16 грудня 2020 року у сумі 159 193,32 грн з відрахуванням обов`язкових податків та зборів.
10. В решті позовних вимог відмовлено.
11. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн.
12. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 21 429,80 грн з відрахуванням обов`язкових податків та зборів.
13. За висновком суду першої інстанції, атестація прокурорів визначена законодавцем та відбувається у спосіб і порядок, який є діючим і стосується усіх прокурорів, які виявили намір пройти атестацію, а тому не може вважатися протиправною чи такою, що носить дискримінаційний характер по відношенню до позивачки. При цьому суд зауважив, що усі прокурори були поставлені в рівні умови продовження служби шляхом проходження атестації. Понад те, запровадження законодавцем такого механізму реформування органів прокуратури України безперечно є втручанням у приватне життя особи прокурора у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті умов проходження публічної служби (професійної діяльності). Проте таке втручання у цьому конкретному випадку прямо передбачене законом і переслідує абсолютно легітимну ціль - відновлення довіри суспільства до функціонування органів прокуратури України. Суд не знайшов підстав для висновку про незабезпечення балансу між публічним інтересом суспільства на формування корпусу прокурорів системи органів прокуратури України та приватним інтересом заявника на продовження служби в органах прокуратури, оминаючи процедуру атестації.
14. Окремо суд першої інстанції звернув увагу на те, що положення Закону № 113-IX на день ухвалення рішення у вказаній справі є чинними та неконституційними у встановленому законом порядку не визнавались. Так само є чинними і положення Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 (далі - Порядок № 221), а тому підстави для їх незастосування відсутні. Також не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах положення трудового законодавства, оскільки норми Законів № 1697-VI і № 113-ІХ є спеціальними по відношенню до КЗпП України.
15. Також суд першої інстанції визнав необґрунтованими доводи ОСОБА_1 щодо дискримінаційних умов під час складання іспитів в один день у порівнянні з складанням іспитів прокурорами Офісу Генерального прокурора, неналежного складу Першої кадрової комісії та відсутності у неї повноважень на прийняття рішень за наслідками проходження прокурорами атестації, необхідності проведення державної реєстрації наказів Генерального прокурора. В цьому контексті Луганський окружний адміністративний суд наголосив, що предметом спору у даній справі не є питання правомірності формування складу першої кадрової комісії, натомість, виходячи з предмета та вказаних позивачем підстав позову, судом може бути надано оцінку лише оскаржуваному рішенню першої кадрової комісії по суті.
16. Оцінивши твердження ОСОБА_1 щодо нерозгляду її заяви про повторне складення іспиту у зв`язку із поганим самопочуттям та наявністю технічних збоїв суд першої інстанції зазначив, що такі спростовуються протоколами засідання Першої кадрової комісії від 10 квітня 2020 року № 8 та від 13 квітня 2020 року № 9, з яких убачається, що заяви ОСОБА_1 були розглянуті та прийняті рішення про відмову у призначенні повторного складення іспиту. Су вказав, що ані положеннями Порядку № 221, ані положеннями Порядку № 233 не віднесено до повноважень кадрових комісій надання відповіді на заяви прокурорів.
17. Суд першої інстанції установив, що матеріалами справи підтверджується та не заперечується позивачкою, що під час проведення тестування остання не зверталася до робочої групи та до членів комісії з приводу технічного збою, відповідні акти не складалися. Заява про проведення повторного тестування у зв`язку із поганим самопочуттям від 06 березня 2020 року була подана ОСОБА_1 після складення іспиту 04 березня 2020 року. Звернення до лікаря зі скаргами на незадовільне самопочуття та огляд лікарем позивача мали місце також після складення позивачем іспиту.
18. У вимірі наведених обставин Луганський окружний адміністративний суд зазначив, що у разі наявності технічного збою та/або неналежній роботі техніки (комп`ютера) позивачка не була позбавлена права скористатись приписами пункту 7 Порядку № 221 та перервати складання іспиту із повідомленням представників кадрової комісії щодо технічної несправності техніки та неможливості подальшого складання іспиту та скористатись правом на повторне призначення тестування в інший день. В свою чергу, позивачка таким правом не скористався та пройшла тестування.
19. Водночас, перевіривши спірне рішення Кадрової комісії № 1 на предмет його законності, суд першої дійшов висновку про наявність підстав для визнання його протиправним та скасування, оскільки відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами підстави та обставини, на яких ґрунтується це рішення. Зокрема, Офіс Генерального прокурора не представив суду доказів, з яких можливо встановити, що кількість набраних позивачкою балів дорівнює тій кількості, яка відображена у відомості. Таким доказом, на думку суду, могла слугувати роздруківка деталей іспиту.
20. Відтак ураховуючи, що суд дійшов висновку про протиправність та скасування рішення Першої кадрової комісії від 10 квітня 2020 року № 283, яке слугувало підставою для винесення прокурором Луганської області наказу від 30 квітня 2020 року № 520к про звільнення ОСОБА_1, то спірний наказ також підлягає скасуванню як протиправний.
21. Вирішуючи позову вимогу про поновлення на посаді, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого її було протиправно звільнено, а саме на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області.
22. Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд здійснив виходячи із приписів Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, і дійшов висновку про необхідність його обчислення без застосування коефіцієнта підвищення посадового окладу, оскільки цьому має передувати успішне проходження прокурором атестації та прийняття відповідним суб`єктом владних повноважень розпорядчого акту (наказу) щодо призначення чи переведення прокурора на посаду, визначену відповідним штатним розписом. Водночас, позивачкою не завершено процедуру проходження атестації.
23. Також суд першої інстанції зазначив, що вимога ОСОБА_1 про зарахування часу вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури є передчасною та не підлягає задоволенню, оскільки відсутні підстави вважати, що її права в указаній частині будуть порушені у майбутньому.
24. Перший апеляційний адміністративний суд погодився з вищенаведеною позицією суду першої інстанції, у зв`язку із чим залишив без змін рішення від 16 грудня 2020 року.
ІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг та їхній рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
25. 09 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Луганської обласної прокуратури на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року, у якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
26. Рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються Луганською обласною прокуратурою з підстав, визначених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
27. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
28. На обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови неправильно застосовані норми матеріального права - розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ, КЗпП України та низку нормативно-правових документів Офісу Генерального прокурора, без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 200/13482/19-а, де в пункті 57 вказано, що саме неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію в силу вимог пункту 19 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-IX є підставою для звільнення з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII, що є таким самим юридичним фактом як і рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації.
29. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
30. Обґрунтовуючи пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу касаційного оскарження, автор касаційної скарги посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 5 розділу II Порядку № 221, про ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації у разі набрання меншої кількості балів, ніж було визначено, а також щодо застосування підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ як визначеної підстави для звільнення прокурорів.
31. Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Луганської обласної прокуратури з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
32. Також 09 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року, у якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
33. Офісом Генерального прокурора рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються відповідно до вимог пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України у зв`язку з порушенням норм процесуального права - статей 2, 6, 242, 246 КАС України та неправильним застосуванням норм матеріального права - пунктів 16, 17 та підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ, пункту 7, підпункту 2 пункту 8 розділу І, пункту 6 розділу III, пунктів 2, 6 розділу V Порядку № 221, пункту 12 Порядку № 233.
34. На обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 16 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ щодо повноважень кадрових комісій з визначення результату складення прокурором іспиту, пункту 17 цього розділу, підпункту 2 пункту 8 розділу І Порядку № 221 щодо дискреції кадрових комісій на прийняття рішення за результатами проходження прокурорами атестації, а також щодо застосування підпункту 2 пункту 19 Закону №113-ІХ, як визначеної цим Законом підстави для звільнення прокурорів.
35. Ухвалою від 27 вересня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
36. У відзивах на касаційні скарги Луганської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора позивачка просить залишити їх без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
37. Окрім того, в додаткових поясненнях ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції врахувати те, що наказом керівника Луганської обласної прокуратури № 1592к від 22 жовтня 2021 року її переведено на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Луганської обласної прокуратури. Підставою видання указаного наказу є рішення Кадрової комісії № 16 від 05 жовтня 2021 року № 1 про успішне проходження ОСОБА_1 атестації.
38. Ухвалою від 28 вересня 2022 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
ІV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини
39. ОСОБА_1 працювала в органах прокуратури з 20 липня 2012 року, у тому числі з 01 лютого 2019 року на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області.
40. 04 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подано заяву Генеральному прокурору про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
41. 04 березня 2020 року за результатами іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички під час атестації прокурорів регіональних прокуратур ОСОБА_1 набрала 81 бал за вербальний блок та 80 балів за абстрактно-логічний, середній арифметичний бал - 86, що зазначено у відомості про результати тестування, в якій за порядковим номером 17 зазначена ОСОБА_1, наявний підпис позивача.
42. 04 березня 2020 року на засіданні Першої кадрової комісії, оформленого протоколом № 6 від 04 березня 2020 року, прийнято рішення про затвердження списку осіб, які не пройшли іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички під час атестації прокурорів регіональних прокуратур 04 березня 2020 року, набравши менше 93 балів. У додатку 5 до протоколу Першої кадрової комісії №4 від 04 березня 2020 року "Список осіб, які неуспішно склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки набравши меншу кількість балів, ніж прохідний бал" під порядковим номером 39 зазначена ОСОБА_1, кількість набраних балів - 86.
43. 06 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Кадрової комісії № 1 із заявою про повторне складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички у зв`язку із тим, що під час тестування 04 березня 2020 року погіршився стан її здоров`я.
44. Згідно з протоколом засідання Першої кадрової комісії від 10 квітня 2020 року № 8 на засіданні комісії розглянуті заяви прокурорів щодо оскарження результатів тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, які не пройшли другий етап 04 березня 2020 року (82 особи) з підстав наявності технічного збою. За результатами розгляду вказаних заяв комісією вирішено: на підставі пункту 6 розділу І, пункту 6 розділу ІІІ Порядку, за результатами тестування на загальні здібності і навички прокурорів (згідно з переліком у Додатку 2 цього протоколу), які набрали менше 93 балів та подали заяви, ухвалити рішення про неуспішне проходження атестації.
45. Згідно з додатком 2 до протоколу від 10 квітня 2020 року № 8 під порядковим номером 39 зазначена ОСОБА_1 .
46. У протоколі Першої кадрової комісії від 13 квітня 2020 року № 9 по третьому питанню порядку денного "Про внесення доповнень до протоколу № 8 від 10.04.2020" зазначено, що на адресу Першої кадрової комісії надійшли заяви прокурорів щодо оскарження результатів тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, які не пройшли другий етап 04 березня 2020 року, серед інших ОСОБА_1 . У заявах зазначено, що мав місце технічний збій, проте актами це підтверджується лише в одному випадку. Прокурори, які у своїх заявах вказували на погане самопочуття та незадовільний стан здоров`я, із відповідними заявами до членів комісії до проходження етапу тестування не зверталися, а вказали цю обставину після неуспішного його проходження. Підстави для повторного проходження вказаними прокурорами другого етапу тестування, передбачені у пункті 7 Порядку, відсутні.
47. 10 квітня 2020 року Першою кадровою комісією прийнято рішення № 283 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки", в якому зазначено, що прокурор відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області ОСОБА_1 за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки набрала 86 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, у зв`язку з чим вона не допускається до етапу проходження співбесіди. У зв`язку з цим прокурор відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області ОСОБА_1 неуспішно пройшла атестацію.
48. Наказом прокурора Луганської області від 30 квітня 2020 року № 520к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII з 05 травня 2020 року. Підстава: рішення Кадрової комісії № 1 від 10 квітня 2020 року № 283.
V. Нормативне регулювання
49. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
50. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
51. Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
52. За змістом статей 2, 5-1 КЗпП України право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.
53. Відповідно до статті 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.
54. Законом № 1697-VII (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
55. Згідно зі статтею 4 Закону № 1697-VII організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
56. За приписами частини тертої статті 16 Закону № 1697-VII прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.
57. Пунктом 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII передбачено, що прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
58. 25 вересня 2019 року набрав чинності Закон № 113-IX (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону № 1697-VII внесено зміни. Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону України "Про прокуратуру" кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону № 113-ІХ. Також, у тексті Закону № 1697-VII слова "Генеральна прокуратура України", "регіональні прокуратури", "місцеві прокуратури" замінено словами "Офіс Генерального прокурора", "обласні прокуратури", "окружні прокуратури" відповідно.
59. Згідно з пунктами 6, 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ, з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
60. Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
61. Згідно з пунктами 11-13 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
62. Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
63. Атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.
64. За змістом пункту 14 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
65. Відповідно до пункту 16 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
66. Згідно з пунктом 17 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.
67. За пунктом 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав:
1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію;
2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;
3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію;
4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.