ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2022 року
м. Київ
справа №640/1304/21
адміністративне провадження № К/9901/47910/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Яковенка М.М., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Київської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2021 (головуючий суддя Степанюк А.Г., судді Бужак Н.П., Кобаль М.І.) у справі за позовом Іноземного підприємства "Логін" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,
У С Т А Н О В И В :
У січні 2021 року Іноземне підприємство "Логін" звернулось до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби, правонаступником якої є Київська митниця, як відокремлений підрозділ Держмитслужби (далі - Митниця, відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100080/2020/200017/2 від 15.09.2020.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2021 позов задоволено.
16.09.2021 Митниця подала апеляційну скаргу на вказане рішення, яка була залишена без руху згідно з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2021. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вона подана поза межами строку, встановленого частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а Митниця не подала заяву про поновлення цього строку. Крім того, Митниця не сплатила судовий збір за подання апеляційної скарги. Цією ухвалою запропоновано відповідачу протягом десяти днів з дня її вручення подати до апеляційного адміністративного суду вмотивовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для цього, а також документ про сплату судового збору.
16.11.2021 на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Митниці про проводження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, обґрунтоване тим, що план асигнувань на видатки зі сплати судового збору затверджується щомісячно, тому у найкоротший термін судовий збір буде сплачено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2021 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Митниці на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2021 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС: відповідач пропустив строк на апеляційне оскарження, а у визначений судом строк не подав заяву про поновлення строку, тобто не виконав вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 01.11.2021.
Митниця подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2021, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права обґрунтовані тим, що копію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2021 Митниця отримала 17.08.2021. Враховуючи, що апеляційну скаргу подано 16.09.2021, тобто протягом тридцяти днів з моменту отримання повного тексту судового рішення, відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно дійшов висновку про пропуск ним строку без поважних причин та, відповідно, безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Іноземне підприємство "Логін" у відзиві на касаційну скаргу не погоджується з наведеними в ній відповідачем доводами, стверджує про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, у зв`язку з чим просить касаційну скаргу залишити без задоволення як безпідставну.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, заперечення проти касаційної скарги позивача, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС встановлено, що учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, законом визначені процесуальні строки на апеляційне оскарження судового рішення, після спливу яких вважається, що такий строк пропущений. Відлік такого строку законодавець пов`язує з днем проголошення судового рішення або складення його повного тексту. Водночас, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19, виснувала, що процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
Водночас не усунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:
- повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі не усунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС), при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;
- відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі не усунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС).
Велика Палата Верховного Суду, вказала, що до поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, крім цього, має інші недоліки, і ці недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунуто, зокрема й не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для його поновлення, слід застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС.