ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 826/23168/15
адміністративне провадження № К/9901/21896/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Шевцової Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №826/23168/15
за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - про визнання незаконним і нечинним з моменту прийняття розпорядження, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1, до якої приєднався ОСОБА_2, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року, ухвалене у складі: головуючого судді Григоровича П.О., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року, ухвалену у складі: головуючого судді Федотова І.В., суддів Літвіної Н.М., Сорочка Є.О.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до суду з позовом до Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА, відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 (далі - третя особа-1), ОСОБА_3 (далі - третя особа-2), ОСОБА_4 (далі - третя особа-3) - з вимогою визнати незаконним і нечинним з моменту прийняття розпорядження №442 від 30.04.2015 "Про встановлення тарифів та структури тарифів та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)".
2. На обґрунтування позову позивачка зазначила, що оскаржуване розпорядження прийнято неуповноваженим органом, підписано особою, яка не мала права його підписувати, а його ухваленню передували істотні порушення визначеної законом процедури.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.04.2015 № 442 установлено тарифи та структуру тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територіях, які надаються підприємствами територіальної громади міста Києва, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, що додаються до розпорядження, а також затверджено зміни до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що додаються.
4. Указане розпорядження підписано виконуючим обов`язки голови П. Пантелеєвим і зареєстроване в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 22 травня 2015 року за №57/1168.
5. Не погоджуючись з указаним розпорядженням, позивачка звернулася до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
6. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019, у задоволенні позову відмовлено.
7. Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій відхилили доводи позивачки про те, що Київською міською радою VII скликання не утворювався власний виконавчий орган, до повноважень якого відноситься прийняття встановлення тарифів на побутові, комунальні послуги.
8. Суди попередніх інстанцій вважали, що Київська міська державна адміністрація є єдиним постійно діючим в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади і діє незалежно від строку повноважень ради.
9. Як установлено судами попередніх інстанцій, Указом Президента України від 24 липня 1995 року №640/95 "Про обласні, Київську та Севастопольську міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації" утворено обласні, Київську та Севастопольську міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації.
10. З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій не погодилися з аргументами позивачки про не створення Київською міською радою VII скликання власного виконавчого органу.
11. Суди попередніх інстанцій також не погодилися з доводами позивачки про те, що оскаржуване рішення прийнято неуповноваженою особо.
12. Суди попередніх інстанцій зазначили, що пунктом 5 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.09.2014 №979 встановлено, що у разі відсутності (відрядження, відпустка, хвороба) Київського міського голови його обов`язки як керівника виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виконує перший заступник голови Київської міської державної адміністрації, а у разі відсутності і його - один із заступників голови Київської міської державної адміністрації згідно з окремим розпорядженням Київського міського голови. Суди попередніх інстанцій встановили, що розпорядженням Київського міського голови від 22.04.2015 №224 "Про виконання обов`язків голови Київської міської державної адміністрації" виконання обов`язків голови Київської міської державної адміністрації 30.04.2015 покладено на заступника голови Київської міської державної адміністрації Пантелеєва П.О.
13. Таким чином, суди попередніх інстанцій вважали, що оскаржуване рішення прийнято уповноваженою особою.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
14. У касаційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
15. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивачка зазначила, що висновок судів попередніх інстанцій про те, що Київська міська державна адміністрація як виконавчий орган Київської міської ради утворюється одноразово і діє незалежно від строку повноважень ради ґрунтуються на неправильному застосуванні положень статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до якої виконавчим органом міської ради є виконавчий комітет, який утворюється радою на строк її повноважень.
16. Позивачка доводить, що оскаржуване рішення не могло бути ухвалено одноособово заступником голови КМДА Пантелеєвим П.О., адже відповідно до статті 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах гласності; колегіальності, а сам ОСОБА_5 не був призначений на посаду заступника голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень.
17. Позивачка також зазначає, що, відхиляючи її доводи про порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення, зокрема недотримання Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 30 липня 2012 року №390, суд апеляційної інстанції послався на докази, які до матеріалів справи були долучені на стадії апеляційного провадження.
18. Позивачка вважає, що судами попередніх інстанцій не було спростовано її аргументів щодо недотримання процедури прийняття оскаржуваного рішення, зокрема щодо неможливості подачі пропозицій і зауважень стосовно складових тарифів, а також не визначення КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" виконавцем послуг, яке такі пропозиції і зауваження має право приймати.
19. Відповідач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.
20. Від третьої особи-3 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона підтримала підстави та вимоги касаційної скарги.
21. Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 02 серпня 2019 року. За наслідками автоматизованого розподілу від 02 серпня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Рибачуку А.І., суддям Бучик А.Ю., Мороз Л.Л.
22. Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року.
23. Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2020 року задоволено заяви про самовідвід суддів Рибачука А.І., Бучик А.Ю., Мороз Л.Л.; відведено суддів Рибачука А.І., Бучик А.Ю., Мороз Л.Л. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року в справі №826/23168/15; передано матеріали касаційної скарги разом зі справою до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.
24. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Шевцовій Н.В.
25. Ухвалою Суду від 11.11.2020 задоволено заяву третьої особи-1 про приєднання до касаційної скарги позивачки на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2019 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 в справі №826/23168/15.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
26. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
27. Водночас 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.