1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 160/15715/20

адміністративне провадження № К/9901/24959/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 160/15715/20

за позовом Міністерства оборони України, Київського квартиро-експлуатаційного управління до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Перев`язко Марії Андріївни, треті особи: Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру", Пухівська сільська рада Броварського району Київської області; ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку, скасування державної реєстрації та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Київського квартиро-експлуатаційного управління на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2021 (головуючий суддя Лукманова О.М., судді: Божко Л.А., Дурасова Ю.В.),

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2020 року Міністерство оборони України (далі також - позивач 1, Міністерство), Київське квартиро-експлуатаційне управління (далі також - позивач 2) звернулися до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі також - відповідач 1), Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі також - відповідач 2), Експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Перев`язко М.А. (далі також - відповідач 3), треті особи: Пухівська сільська рада Броварського району Київської області (третя особа 1), Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" (третя особа 2), ОСОБА_1 (третя особа 3), в якому просили:

- визнати протиправним та скасувати висновок Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №4586/82-20 від 18.03.2020 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3221286801:01:058:0617 у Державному земельному кадастрі;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області скасувати запис у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3221286801:01:058:0617 та перенести відомості щодо земельної ділянки кадастровий номер 3221286801:01:058:0617 до архівного шару Національної кадастрової системи України.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що згідно ст.37 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" зацікавлені особи мають право на звернення до суду з позовом про скасування висновків державної експертизи лише у разі відмови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи чи окремих їх положень або незгоди з висновками повторної експертизи. Проте, судом під час розгляду справи не встановлено, що позивачі дотримались процедури, передбаченої ст.37 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації". Також, суд зазначив, що внесення відомостей в Держгеокадастр щодо реєстрації земельної ділянки не порушує прав позивачів, оскільки не є реєстрацією прав на цю земельну ділянку.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачі оскаржили його в апеляційному порядку.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2021 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 року у справі №160/15715/20 скасовано; провадження у справі №160/15715/20 закрито. Роз`яснено Міністерству оборони України, Київському квартиро-експлуатаційному управлінню, що розгляд цієї справи віднесено до суду цивільної юрисдикції та що він має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Третього апеляційного адміністративного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд прийшов до висновку, що цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки на підставі дій суб`єктів владних повноважень щодо погодження висновку проекту землеустрою та державної реєстрації земельної ділянки у третьої особи ОСОБА_1 в подальшому може виникнути право власності на земельну ділянку, якою користуються позивачі, право яких підлягає доказуванню та захисту.

Київське квартиро-експлуатаційне управління з постановою суду апеляційної інстанції не погодилося та подало касаційну скаргу, в якій просить останню скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач 2 наголошує на тому, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного, оскільки спірна земельна ділянка, запроектована для відведення ОСОБА_1, може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї.

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ОСОБА_1 у відзивах на касаційну скаргу просять залишити останню без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" у відзиві на касаційну скаргу та у письмових поясненнях вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та необхідність залишення його без змін, що, у свою чергу, свідчить про наявність підстав для скасування оскарженої постанову суду апеляційної у повному обсязі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Статтею 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Водночас помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу.

Згідно із частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.


................
Перейти до повного тексту