ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 460/3829/20
провадження № К/9901/1950/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу, за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Коваля Р.Й., Гудима Л.Я., Ільчишин Н.В. від 23 грудня 2020 року,
УСТАНОВИВ:
Вступ
Головним управління ДПС у Рівненській області проведено фактичну перевірку позивача. За результатами перевірок складено акти у яких зафіксовано порушення: допущення працівників до роботи без укладення трудового договору та неподання повідомлення про прийняття працівника на роботу до територіальних органів ДПС. На підставі актів перевірок Головного управління ДПС у Рівненській області, управління Держпраці у Рівненській області прийняло постанови про накладення штрафів на позивача. Уважаючи постанови відповідача про накладення штрафів протиправними, позивачка звернулась до суду з позовом.
Зважаючи на встановлені обставини, доводи учасників справи, вирішуючи справу, Суду слід дати відповідь на такі питання: 1) чи зобов`язане управління Держпраці, отримавши акт перевірки Головного управління ДПС у області, провести власне інспекційне відвідування, скласти відповідний акт і виключно на підставі акта інспекційного відвідування або невиїзного інспектування прийняти рішення про притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю; 2) чи є акт перевірки Головного управління ДПС у області підставою для накладення управлінням Держпраці штрафу за порушення законодавства про працю?
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу, у якому просила:
- визнати протиправними і скасувати постанови управління Держпраці у Рівненській області:
від 21 квітня 2020 року № 462/17-00-13-04/1854019125/000019/ДПС;
від 21 квітня 2020 року № 458/17-00-13-04/1854019125/000016/ДПС,
від 21 квітня 2020 року № 459/17-00-13-04/1854019125/000015/ДПС,
від 21 квітня 2020 року № 460/17-00-13-04/1854019125/000017/ДПС,
від 21 квітня 2020 року № 461/17-00-33-04/1854019125/000018/ДПС,
від 24 квітня 2020 року № 511/17-00-13-04/1854019225/000020/ДПС,
від 30 квітня 2020 року № 516/17-00-13-04/1854019125/000021/ДПС про накладення штрафів уповноваженими особами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправними та скасовано постанови управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу уповноваженими особами від 21 квітня 2020 року № 462/17-00-13-04/1854019125/000019/ДПС;
від 21 квітня 2020 року № 458/17-00-13-04/1854019125/000016/ДПС;
від 21 квітня 2020 року № 459/17-00-13-04/1854019125/000015/ДПС;
від 21 квітня 2020 року № 460/17-00-13-04/1854019125/000017/ДПС;
від 21 квітня 2020 року № 461/17-00-33-04/1854019125/000018/ДПС;
від 24 квітня 2020 року № 511/17-00-13-04/1854019225/000020/ДПС;
від 30 квітня 2020 року № 516/17-00-13-04/1854019125/000021/ДПС.
3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено існування обставин на підставі яких прийняті оспорювані рішення, а саме - факту порушення позивачем частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України (у т.ч. наявності допуску до роботи працівника без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням та неповідомлення контролюючого органу про прийняття працівників на роботу й виплати заробітної плати без сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), а подані докази відповідача у формі актів фактичних перевірок Головного управління ДПС у Рівненській області та окремих письмових поясненнях осіб, котрі були відібрані під час проведення фактичних перевірок посадовими особами Головного управління ДПС у Рівненській області не несуть належного доказового навантаження й спростовані доказами, наданими позивачем.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 відмовлено.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на час завершення перевірки 28 лютого 2020 року жодних документів, які б свідчили про перебування працівників у трудових відносинах з позивачем надано не було, у звітності по єдиному соціальному внеску та відомостях щодо нарахування та виплати заробітної плати дані особи не відображені, повідомлення про прийняття на роботу не подавалися, а тому порушення вимог статті 24 КЗпП України знаходить своє підтвердження.
5. Суд апеляційної інстанції критично оцінив надані позивачем докази щодо надання особами неправдивих пояснень та вчинення посадовими особами тиску на них, так як такі не підтверджені, зокрема матеріалами відповідних перевірок службової діяльності цих посадових осіб, рішеннями відповідних правоохоронних органів про це; як і не наведені жодні мотиви, які б давали підстави вважати, що особи, які відбирали відповідні пояснення, є заінтересованими у результатах розгляду справи тощо, при тому, що всі подальші (нотаріально засвідчені посвідчення) фактично повторюють зміст один одного, що викликає сумніви у їх достовірності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій установлено, що у період з 21 лютого 2020 року по 28 лютого 2020 року та з 25 лютого 2020 року по 05 березня 2020 року працівники Головного управління ДПС у Рівненській області провели фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій та використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцем заробітної плати без сплати податків до бюджету.
8. За результатами перевірок складено акти від 28 лютого 2020 року № 458/17-00-13-04/ НОМЕР_1, від 28 лютого 2020 року № 459/17-00-13-04/ НОМЕР_1, від 28 лютого 2020 року № 460/17-00-13-04/ НОМЕР_1, від 28 лютого 2020 року № 461/17-00-33-04/ НОМЕР_1, від 28 лютого 2020 року № 462/17-00-13-04/ НОМЕР_1, від 05 березня 2020 року № 511/17-00-13-04/ НОМЕР_1, від 05 березня 2020 року № 516/17-00-13-04/ НОМЕР_1, згідно висновків яких, перевіркою встановлені, зокрема порушення частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 "Про порядок повідомлення ДФС та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу", а саме: допущення працівників (по акту від 28 лютого 2020 року № 458/17-00-13-04/ НОМЕР_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ; по акту від 28 лютого 2020 року № 459/17-00-13-04/ НОМЕР_1 - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ; по акту від 28 лютого 2020 року № 460/17-00-13-04/ НОМЕР_1 - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ; по акту від 28 лютого 2020 року № 461/17-00-33-04/ НОМЕР_1 - ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 ; по акту від 28 лютого 2020 року № 462/17-00-13-04/ НОМЕР_1 - ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 ; по акту від 05 березня 2020 року № 511/17-00-13-04/ НОМЕР_1 - ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 ; по акту від 05 березня 2020 року № 516/17-00-13-04/ НОМЕР_1 - ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40 ) до роботи без укладення трудового договору та неподання повідомлення про прийняття працівника на роботу до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх, як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
9. На підставі цих актів перевірок, управління Держпраці у Рівненській області, керуючись статтею 259 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України "Про зайнятість населення", частиною третьою статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 та на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, прийняло постанови:
від 21 квітня 2020 року № 458/17-00-13-04/1854019125/000016/ДПС про накладення штрафу уповноваженими особами, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 188920,00 грн,
від 21 квітня 2020 року № 459/17-00-13-04/1854019125/000015/ДПС про накладення штрафу уповноваженими особами, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 141690,00 грн,
від 21 квітня 2020 року № 460/17-00-13-04/1854019125/000017/ДПС про накладення штрафу уповноваженими особами, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 377 840 грн,
від 21 квітня 2020 року № 461/17-00-33-04/1854019125/000018/ДПС про накладення штрафу уповноваженими особами, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 472300,00 грн,
від 21 квітня 2020 року № 462/17-00-13-04/1854019125/000019/ДПС про накладення штрафу уповноваженими особами, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 330610,00 грн,
від 24 квітня 2020 року № 511/17-00-13-04/1854019225/000020/ДПС про накладення штрафу уповноваженими особами, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 188920,00 грн,
від 30 квітня 2020 року № 516/17-00-13-04/1854019225/000021/ДПС про накладення штрафу уповноваженими особами, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 141690,00 грн.
10. Уважаючи постанови управління Держпраці у Рівненській області: від 21 квітня 2020 року № 462/17-00-13-04/1854019125/000019/ДПС;
від 21 квітня 2020 року № 458/17-00-13-04/1854019125/000016/ДПС;
від 21 квітня 2020 року № 459/17-00-13-04/1854019125/000015/ДПС;
від 21 квітня 2020 року № 460/17-00-13-04/1854019125/000017/ДПС;
від 21 квітня 2020 року № 461/17-00-33-04/1854019125/000018/ДПС;
від 24 квітня 2020 року № 511/17-00-13-04/1854019225/000020/ДПС;
від 30 квітня 2020 року № 516/17-00-13-04/1854019125/000021/ДПС про накладення штрафів уповноваженими особами протиправними, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що ухвалюючи оскаржуване судове рішення суд апеляційної інстанції не врахував правову позицію Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 16 квітня 2020 року у справі № 804/330/17, у якій зазначено, що самі лише факти про ймовірні порушення вимог законодавства, викладені у зверненні/листі/акті фізичної/юридичної особи, не можуть свідчити про такі порушення автоматично, натомість є підставою для проведення позапланової перевірки й підлягають з`ясуванню у межах повноважень, у спосіб та в порядку, встановлених законом для уповноваженого органу.
12. Скаржник зазначає, що на підставі отриманих відомостей від Головного управління ДПС у Рівненській області відповідач повинен був провести власне інспекційне відвідування позивача, встановити дійсні обставини, скласти відповідний акт й тільки (виключно) на підставі акта інспекційного відвідування або невиїзного інспектування прийняти рішення про притягнення позивача до відповідальності.
13. Управління Держпраці у Рівненській області подало відзив на касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
14. Відзив обґрунтовано тим, що аргументи позивача, щодо розбіжності в найменуванні осіб яких було встановлено при проведенні фактичної перевірки, спростовується тим, що перелічених осіб було встановлено в присутності патрульних поліцейських, про що безпосередньо відображено в акті фактичної перевірки, який являється невід`ємним доказом в даній адміністративній справі. На момент завершення перевірки 28 лютого 2020 року жодних документів, які б свідчили про перебування працівників у трудових відносинах з позивачем надано не було, у звітності по єдиному соціальному внеску та відомостях щодо нарахування та виплати заробітної плати дані особи не відображені, повідомлення про прийняття на роботу не подавалися, а тому порушення вимог статті 24 Кодексу законів про працю України знаходить своє підтвердження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права
15. Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
16. Згідно із статтею 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.