Постанова суду № 520/5209/2020 від 29.09.2022 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 520/5209/2020

провадження № К/9901/48010/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Чалого І.С., Катунова В.В., Ральченка І.М. від 22 вересня 2021 року,

УСТАНОВИВ:

Вступ

1. Представником позивача подано заяву в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій він просив визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиконанні рішення суду у цій справі та подати протягом п`ятнадцяти днів, з дня набрання ухвалою законної сили, звіт про виконання судового рішення. Ухвалами суду першої інстанції було відмовлено у задоволенні заяви представника позивача.

Ухвалою апеляційного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження на рішення суду першої інстанції оскільки нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено права апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

2. Для правильного вирішення справи, Суду слід дати відповіді на таке питання: чи підлягає апеляційному оскарженню ухвала суду першої інстанції, постановлена за результатами розгляду заяви, поданої у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України?

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

3. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають: у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_1 з 74% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення з 01 січня 2016 року, 01 січня 2018 року, з 01 січня 2019 року та з 01 січня 2020 року; у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01 січня 2018 року та 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 05 березня 2019 року; у ненарахуванні і невиплаті компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії нарахованої та виплаченої на виконання постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 09 червня 2017 року по справі № 642/2219/17 з 01 січня 2016 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області без використання постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів (постанова № 649 від 22 серпня 2018 року, постанова № 804 від 14 серпня 2019 року), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат;

- перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 74% грошового забезпечення з 01 січня 2016 року, з 01 січня 2018 року, з 01 січня 2019 року, з 01 січня 2020 року;

- перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахування 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01 січня 2018 року;

- здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01 січня 2018 року однією сумою, з урахуванням виплачених сум з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 01 січня 2018 року;

- нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходу з 01 січня 2016 року у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії нарахованої та виплаченої на виконання постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 09 червня 2017 року у справі № 642/2219/17 з 01 січня 2016 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення з 01 січня 2016 року та з 01 січня 2018 року відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 74% до 70% грошового забезпечення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01 січня 2016 року та з 01 січня 2018 рок перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 74% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 05 березня 2019 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії (з врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії ненарахованої та виплаченої на виконання постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 09 червня 2017 року у справі № 642/2219/17 з 01 січня 2016 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити перерахування та виплату компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року по 01 грудня 2017 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", частини другої статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії нарахованої та виплаченої на виконання постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 09 червня 2017 року по справі № 642/2219/17.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року скасовано в частині обмеження датою 04 вересня 2019 року задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в частині виплати 75% суми підвищення до пенсії та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату пенсії у 100% розміру підвищення.

Скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року в частині відмови у задоволенні позову про здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області виплати суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 05 березня 2019 року однією сумою та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми заборгованості недоплаченої частини основного розміру пенсії з 05 березня 2019 року однією сумою.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року залишено без змін.

6. Представником ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду подано заяву в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій він просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у невиконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року, зміненого постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року у справі № 520/5209/2020;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області негайно здійснити виплату позивачу суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01 січня 2016 року, з 01 січня 2018 року та з 05 березня 2019 року однією сумою, та компенсації втрати частини доходу з 01 січня 2016 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом п`ятнадцяти днів, з дня набрання ухвалою законної сили, звіт про виконання судового рішення.

7. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1. у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України було відмовлено.

8. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року заяву представника ОСОБА_1. в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України залишено без задоволення.

9. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року, якою представнику ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви, поданої у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

10. Відмовляючи у відкриті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено права апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року, а справу № 520/5209/202 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

12. Судом попередніх інстанцій установлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року, зміненим постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .

13. Представником позивача до Харківського окружного адміністративного суду подано заяву в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій він просив:

14. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1. у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України було відмовлено.

15. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року заяву представника ОСОБА_1. в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України залишено без задоволення.

16. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року, якою представнику ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви, поданої у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено права апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

17. Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що керуючись нормами статей 294, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України представником позивача було подано апеляційну скаргу, в якій оскаржується відмова у задоволенні заяви саме щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення, передбаченого нормами статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України. Водночас, відмова у задоволенні заяви про визнання протиправною бездіяльності вчиненої суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в цій адміністративній справі відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, про що помилково зазначено судом апеляційної інстанції в ухвалі від 22 вересня 2021 року, представником позивача не оскаржувалась взагалі.

................

Перейти до повного тексту