ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 120/11238/21-а
адміністративне провадження № К/990/21038/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Мороз Л.Л.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №120/11238/21-а
за позовом виконувача обов`язків керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області
до Бершадської міської ради
про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Вінницької обласної прокуратури на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2022 (головуючий суддя: Бошкова Ю.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2022 (колегія у складі: головуючого судді Ватаманюка Р.В., суддів: Капустинського М.М., Сапальової Т.В.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Виконувач обов`язків керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області (далі також - позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Бершадської міської ради (далі також - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в с. Війтівка Гайсинського району Вінницької області, орієнтовною площею 1,2 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення на місцевості її меж, здійснення державної реєстрації права на неї;
- зобов`язати відповідача вжити заходів із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в с. Війтівка Гайсинського району Вінницької області, орієнтовною площею 1,2 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення на місцевості її меж, здійснення державної реєстрації прав на неї.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2022, яка залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2022, позов залишено без розгляду.
3. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що виконувач обов`язків керівника Гайсинської окружної прокуратури в порушення вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) не надав доказів та не обґрунтував підстав самостійного здійснення представництва інтересів держави в адміністративному суді, зокрема:
- належним чином не обґрунтував підстави для представництва ним у цій справі інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області;
- не надав належних і допустимих доказів неналежності здійснення повноважень та/або неспроможності державного органу самостійно звернутися до суду за захистом порушених інтересів Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області, яка наділена відповідними повноваженнями;
- не надав доказів наявності у прокурора підстав для представництва відповідно до статті 23 Закону №1697-VII.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погодившись з вищевказаними судовими рішеннями, Вінницька обласна прокуратура звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2022, в якій просить скасувати вказані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
5. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій безпідставно не враховано те, що Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, є уповноваженим органом щодо реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природніх ресурсів. При цьому, Держекоінспекція та її територіальні органи не наділені повноваженням щодо захисту інтересів держави шляхом подання позовів про зобов`язання до вчинення певних дій органів місцевого самоврядування, що є предметом позову, поданого прокурором.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
6. 09.08.2022 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
7. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Рибачук А.І., Мороз Л.Л.
8. Ухвалою Верховного Суду від 15.08.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Вінницької обласної прокуратури на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2022 у справі за вищезазначеним позовом.
9. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавав.
10. Ухвалою Верховного Суду від 28.09.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 29.09.2022.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
12. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
13. Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
14. За змістом частин третьої-п`ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому випадку прокурор набуває статусу позивача.
15. Тобто, підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
16. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
17. Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".
18. У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
19. Аналіз частини третьої статті 23 Закону №1697-VII дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
(2) відсутність органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження щодо захисту інтересів держави.
20. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
21. "Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
22. "Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
23. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.