ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 815/1436/14
адміністративне провадження № К/9901/27781/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 (головуючий суддя: Федусик А. Г., судді: Шевчук О. А., Зуєва Л. Є.) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивачка, ФОП ОСОБА_1, підприємець) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила скасувати податкові повідомлення-рішення:
від 08.11.2013 №0006421710 - про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) за штрафними (фінансовими) санкціями на 510,00 грн;
від 08.11.2013 №0006431710 - про збільшення грошового зобов`язання з ПДФО на 226ʼ 442,55 грн, з яких: за основним платежем - 129ʼ 395,74 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями - 97ʼ 046,81 грн;
від 08.11.2013 №0006451710 - про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) на 8247,58 грн, з яких: за основним платежем - 5498,38 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями - 2749,20 грн;
від 05.03.2014 №0001521710 - про збільшення грошового зобов`язання з ПДФО на 941ʼ 847,49 грн, з яких: за основним платежем - 753ʼ 477,99 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 188ʼ 369,50 грн;
від 06.12.2013 №0007111710 - про збільшення грошового зобов`язання з ПДВ, без урахуванням сум, визначених у податковому повідомленні-рішенні від 08.11.2013 №0006451710, на 590ʼ 912,42 грн, з яких: за основним платежем - 393941,62 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями - 196970,8 грн;
від 06.12.2013 №0007121710 - про збільшення грошового зобов`язання з ПДФО, без урахування сум, визначених у податковому повідомленні-рішенні від 08.11.2013 №0006431710, на 120ʼ 589,66 грн, з яких: за основним платежем - 68ʼ 908,38 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями - 51ʼ 681,28 грн.
На обґрунтування позову підприємець зазначала, що зазначені податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі актів перевірок від 25.11.2013 №8/15-32-17-01-22/ НОМЕР_1 та від 26.09.2013 №1843/15-53/17-1/2889312062, якими виявлені порушення податкового законодавства, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ та ПДФО. На думку позивача, висновки актів перевірок про допущені нею порушення вимог податкового законодавства є помилковими та не відповідають фактичним обставинам, а тому прийняті на підставі цих актів оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними. Позивачка доводила, що обліковані у податковому обліку господарські операції з придбання паливно-мастильних матеріалів, автомобільних запчастин, послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів у період з 01.10.2011 по 31.12.2012, реальність здійснення яких заперечує контролюючий орган, підтверджені в повному обсязі первинними документами та пов`язані з її підприємницькою діяльністю. Податковий кредит сформовано на підставі податкових накладних, належність яких не заперечувалась контролюючим органом під час перевірки, правочини, за наслідками яких були складені ці накладні були, в судовому порядку нікчемними не визнавалися. Так само позивачка вказувала на помилкову позицію контролюючого органу про заниження податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 181ʼ 963,37 грн за ІУ квартал 2011 року та за 2012 рік при виплаті на користь найманих працівників доходу (1ʼ 031ʼ 100,00 грн), оскільки така сума виплат є витратами на відрядження таких працівників, а тому правомірно була включена до складу витрат операційної діяльності. Також позивачка наголошувала, що податок на доходи фізичних осіб при виплаті заробітної плати найманим працівникам у 2012 році сплачувався у повному обсязі.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 30.05.2014 у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені актами перевірки порушення позивачкою норм податкового законодавства не спростовані належними та допустимими доказами та підтверджуються за результатами розгляду справи.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 судове рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове - про часткове задоволення позову: скасовано податкові повідомлення-рішення від 08.11.2013 №0006431710, №0006451710, від 05.03.2014 № 0001521710 та від 06.12.2013 №0007111710 та №0007121710; у задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підприємцем не допущено порушень вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та складу документально підтверджених витрат у цілях зменшення загального оподатковуваного доходу за наслідками операцій з придбання паливно-мастильних матеріалів, шин, автозапчастин, послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів, оскільки реальне вчинення таких операцій в межах господарської діяльності позивачки підтверджується належним чином складеними первинними документами. Суд також визнав помилковим висновок суду першої інстанції про абсолютну відсутність належних та достатніх доказів, які б підтверджували перебування найманих працівників позивачки у відрядженні з метою доставки вантажу (по території України та за її межами) та, відповідно, правомірність формування нею витрат за цими операціями, оскільки матеріали справи містять, зокрема, товарно-транспортні накладні, в тому числі і міжнародні, відомості на виплату грошей (відряджень), накази про відрядження за кордон, акти здачі-прийняття виконаних робіт, які свідчать про надання працівниками ФОП ОСОБА_1 послуг з міжнародного автоперевезення, в тому числі до Білорусії, Латвії та до інших країн, звіти про використання коштів виданих в якості добових водію, накази щодо витрат на відрядження у 2011 та 2012 роках.
Разом з тим, враховуючи, зокрема зроблений за наслідками проведеної судово-економічної експертизи висновок експерта №3439/3440, суд апеляційної інстанції встановив, що ФОП ОСОБА_1 за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 документально підтверджуються добові витрати на відрядження по Україні та за кордон у сумі 1ʼ 044ʼ 100,00 грн, а не у сумі 938ʼ 348,00 грн, як зазначено у підпункті 2.1.2 акта перевірки від 25.11.2013 №8/15-32-17-01-22/ НОМЕР_1 ), а розрахунок несплаченого позивачкою податку на доходи фізичних осіб - найманих працівників складає 1881,53 грн, а не 181ʼ 963,37 грн (68ʼ 908,88 грн - сума основного зобов`язання, донарахованого згідно з податковим повідомленням-рішенням від 06.12.2013 №0007121710; 129ʼ 395,74 грн - сума основного зобов`язання, донарахованого згідно з податковим повідомленням-рішенням від 08.11.2013 №0006431710), як встановлено актом перевірки від 25.11.2013 №8/15-32-17-01-22/ НОМЕР_1 ).
Проте, зважаючи, що повноваження щодо виявлення правопорушень та їх фіксування у податковій сфері за своєю сутністю є дискреційними повноваженнями контролюючого органу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неможливість визнання правомірними оскаржуваних актів індивідуальної дії частково.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.2013 №0006421710, суд апеляційної інстанції керувався встановленими, зокрема висновком судово-економічної експертизи обставинами щодо не здійснення ФОП ОСОБА_1 нарахування та сплати податку на доходів фізичних осіб - найманих працівників у сумі 1881,53 грн, що призвело до подання недостовірних відомостей про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків-працівника, та відповідає складу правопорушення, визначеного пунктом 119.2 статті 119 ПК.
Відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати зазначене судове рішення у цій справі та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2014.
У касаційній скарзі ДПІ наводить ті ж самі доводи, що і в акті перевірки, як підстава для донарахування позивачу грошових зобов`язань згідно з податковими повідомленнями - рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, а саме від 08.11.2013 №0006431710, №0006451710, від 05.03.2014 №0001521710, від 06.12.2013 №0007111710, №0007121710. При цьому мотиви касаційної скарги не містять посилань на допущення судом апеляційної інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права в частині відмови в задоволенні позову щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 08.11.2013 №0006421710.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 03.10.2016 відкрив касаційне провадження у цій справі.
Позивачка правом на подання заперечень на касаційну скаргу відповідача не скористалася.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС.
Верховний Суд перевірив касаційну скаргу, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, ДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єкта господарської діяльності - ФОП ОСОБА_1 за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 26.09.2013 №1843/15-53/17-1/2889312062 (далі - акт перевірки).
На підставі вказаного акт перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.11.2013:
№0006431710 - про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 226ʼ 442,55 грн, з яких: за основним платежем - 129ʼ 395,74 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 97ʼ 046,81 грн, за порушення підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпунктів 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163, пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України (ПК);
№0006451710 - про збільшення грошового зобов`язання з ПДВ на 8247,58 грн, з яких: за основним платежем - 5498,38 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 2749,2 грн, за порушення статей 180, 185, 186, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 200.3 статті 200, пункту 123.1 статті 123 ПК;
№0006421710 - про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями, на 510 грн за порушення підпункту б) пункту 176.2 статті 176, пункту 119.2 статті 119 ПК;
№0006441710 - про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 990ʼ 196,94 грн, з яких: за основним платежем - 792ʼ 157,55 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 198ʼ 039,39 грн.
За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень - рішень ГУ Міндоходів в Одеській рішенням від 30.01.2014 №90/П/15-32-10-02-08 первинну скаргу позивачки задовольнило частково: скасувало податкове повідомлення-рішення від 08.11.2013 №0006441710 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 9669,89 грн, а податкові повідомлення-рішення від 08.11.2013 №№0006421710, 0006431710 та 0006451710 залишило без змін.
З метою доведення строків сплати грошового зобов`язання, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 05.03.2014 №0001521710 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 941ʼ 847,49 грн, з яких: за основним платежем - 753ʼ 477,99 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями - 188ʼ 369,50 грн.
За результатами повторного адміністративного оскарження рішень Міністерство доходів і зборів України рішенням від 11.03.2014 №1489/П/99-99-10-01-03-14 скаргу підприємця залишило без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.
Крім того, у ході досудового розслідування у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за матеріалами УВБ ГУ Міндоходів в Одеській області за №42013170000000440 від 30.09.2013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України (КК), старшим слідчим першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області прийнято постанову про проведення документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства.
На підставі вказаної постанови старшого слідчого, у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивачки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 25.11.2013 №8/15-32-17-01-22/ НОМЕР_1 .
На підставі вказаного акта ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.12.2013:
№0007111710 - про збільшення грошового зобов`язання з ПДВ, без урахуванням сум, визначених у податковому повідомленні-рішенні від 08.11.2013 №0006451710, на 590ʼ 912,42 грн, з яких: за основним платежем - 393ʼ 941,62 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями - 196ʼ 970,8 грн за порушення статей 185, 186, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200, пункту 123.1. статті 123 ПК;
№0007121710 - про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, без урахування сум, визначених у податковому повідомленні-рішенні №0006431710 від 08.11.2013, на 120ʼ 589,66 грн, з яких: за основним платежем - 68ʼ 908,38 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями - 51ʼ 681,28 грн за порушення підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпунктів 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.1.2 пункту 164.1 статті 164, пункту 127.1 статті 127 ПК.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями позивачка оскаржила їх до суду.
Оцінюючи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права до встановлених у цій справі обставин, Суд виходить з такого.
1.) Порушення підприємцем вимог підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК полягали у тому, що, зокрема у 2012 році утриманий з нарахованого доходу (заробітної плати) найманим працівникам податок перерахований нею, як податковим агентом, до бюджету не у повному обсязі, а саме: згідно з розрахунковими відомостями нарахування заробітної плати - загальна сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати найманих працівників за січень-грудень 2012 року складає 19ʼ 679,86 грн, натомість згідно з даними платіжних документів загальна сума перерахованого до бюджету податку за такий період становить 3339,12 грн.
Отже, позивачкою утримано, але не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб - найманих працівників за 2012 рік в сумі 16ʼ 340,74 грн (19ʼ 679,86 грн - 3339,12 грн), що призвело до заниження податкових зобов`язань на цю суму (донарахована сума податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб згідно з податковим повідомленням-рішенням від 08.11.2013 №0006431710).
2.) Порушення вимог пунктів 177.2, 177.4 статті 177 ПК зумовлено відсутністю під час перевірки підтверджуючих документів, які засвідчують знаходження найманих працівників у відрядженні, а саме: авансові звіти найманих працівників у відрядженні, розрахунки кількості днів знаходження працівника у відрядженні, розрахунки добових, підтверджуючі документи на проживання, інші документи щодо фактичного перебування кожного працівника у кожному окремому випадку у відрядженні, у зв`язку із чим суми виплачених коштів (1ʼ 031ʼ 100,00 грн), на думку відповідача, вважаються доходом найманих працівників ФОП ОСОБА_1, з якого підприємець як податковий агент зобов`язана утримувати податок, використовуючи ставку, визначену статтею 167 ПК, з урахуванням коефіцієнту, передбаченого пунктом 164.5 статті 164 ПК.
Як наслідок позивачкою занижено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 181ʼ 963,00 грн (з яких: 113ʼ 055,00 грн - частина донарахованої суми податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб згідно з податковим повідомленням-рішенням від 08.11.2013 №0006431710; 68ʼ 908,38 грн - податкове повідомлення-рішення від 06.12.2013 №0007121710).
3.) Заниження податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 753ʼ 477,99 грн (з яких: 342ʼ 091,16 грн - у IV кварталі 2011 року; 411ʼ 386,83 грн - у 2012 році) також зумовлене порушенням пунктів 177.2, 177.4 статті 177 ПК.
На обґрунтування такої позиції контролюючий орган вказував на встановлення за наслідками контрольних заходів позивачки факту:
а) заниження оподатковуваного доходу на суму 491ʼ 085,49 грн, а саме:
- у IV кварталі 2011 року було завищено оподатковуваний дохід на 508ʼ 161,73 грн, що зумовлено включенням до складу доходу у декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік суми ПДВ, що входять до ціни наданих робіт та виконаних послуг, що є порушенням пунктів 4, 5 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1025 (далі - Порядок №1025);
- у 2012 році було занижено оподатковуваний дохід на 999ʼ 247,22 грн, що встановлено за наслідками проведеної звірки показників валових доходів у книзі обліку доходів і витрат, які перенесено позивачкою у декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік, з показниками валових доходів згідно з банківськими виписками;
б) завищення у IV кварталі 2011 року витрат на 498ʼ 825,16 грн внаслідок включення до складу доходу у декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік суми ПДВ, що входять до ціни наданих робіт та виконаних послуг, що є порушенням пунктів 4, 5 Порядку № 1025;
в) завищення витрат щодо придбання паливно-мастильних матеріалів на 498ʼ 825,16 грн (з яких: 1ʼ 845ʼ 579,11 грн - у IV кварталі 2011 року; 11ʼ 172,82 грн - у 2012 році). Відсутність права у позивачки на формування таких витрат контролюючий орган пов`язує з тим, що понесення таких витрат документально не підтверджене та не пов`язане з її господарською діяльністю.
В актах перевірки контролюючий орган посилався на те, що згідно з описом документів від 11.11.2013 та заявою від 19.11.2013 підприємцем було надано до перевірки 145 подорожніх листів, які лише частково підтверджують фактичне використання придбаних паливно-мастильних матеріалів, зокрема на суму 2ʼ 841ʼ 448,50 грн у 2012 року;
г) завищення витрат на придбання шин, автозапчастин та ремонту автомобілів на 670ʼ 232,89 грн (з яких: 11ʼ 391,61 грн - у IV кварталі 2011 року, 538ʼ 841,28 грн - у 2012 році).
У ході перевірки ФОП ОСОБА_1 не надала доказів, які б підтверджували факт використання у підприємницькій діяльності наявних у неї 98 одиниць транспортних засобів. Крім того, допущені при заповненні подорожніх листів помилки виключають можливість підтвердження пов`язаності експлуатації автотранспорту позивачки саме з її господарською діяльністю. Такі обставини, на думку контролюючого органу, позбавляли позивачку зменшувати загальний оподатковуваний дохід на суму таких витрат.
д) завищення витрат на відрядження працівників на 938ʼ 348,00 грн (з яких: 54ʼ 000,00 грн - у IV кварталі 2011 року, 884ʼ 348,00 грн - у 2012 році).
На обґрунтування цієї позиції контролюючий орган вказував, що витрати документально не підтверджені та не пов`язані з господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1 з мотивів, про які зазначено вище (епізод щодо заниження податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб на суму 181ʼ 963,00 грн).
4.) Завищення податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 5498,38 грн (донарахована сума податкових зобов`язань з ПДВ на підставі податкового повідомлення-рішення від 08.11.2013 №0006451710), в тому числі:
- в сумі 3939,33 грн (з яких: у березні 2012 року - 500 грн; у липні 2012 року- 3439,33 грн) зумовлене порушенням статей 180, 185, 186, пункту 187.1 статті 187 ПК.
Так, за результатами дослідження даних інформаційних систем контролюючого органу встановлено невідповідність показників податкових зобов`язань з ПДВ та податкового кредиту у взаємовідносинах позивачки з контрагентами, а саме: у березні 2012 року по взаємовідносинам з ДП "КЮНЕ і НАГЕЛЬ" на суму 500,00 грн; у липні 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ "ЄЛІТА-ШИППІНГ-ЛТД" на суму 1489,33 грн; з ТОВ "УКРТЕХТРАНС" на суму 583,33 грн; з ТОВ "АВТО-ГАММА" на суму 700,00 грн; з ФОП ОСОБА_2 на суму 666,67 грн;
- в сумі 1559,05 грн (з яких: у лютому 2012 року - 327,27 грн; у липні 2012 року - 423,74 грн; у грудні 2012 року - 808,04 грн) зумовлене порушенням пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 200.3 статті 200 ПК.
Контролюючий орган посилався на те, що за наслідками аналізу даних інформаційних систем встановлено включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, які не підтверджені податковими накладними, а також подвійне включення відповідних сум ПДВ на підставі однієї накладної, а саме: по взаємовідносинам з ТОВ "АЛЬЯНС ХОЛДИНГ" за лютий 2012 року відхилення складає 327,27 грн, по взаємовідносинам з ПАТ "УКРНАФТА" за липень 2012 року відхилення складає 423,74 грн, по взаємовідносинам з ПІІ "ЛУКОЙЛ-УКРАЇНА" за грудень 2012 року відхилення складає 808,04 грн.
5.) завищення податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 393ʼ 941,62 грн (донарахована сума податкових зобов`язань з ПДВ на підставі податкового повідомлення-рішення від 06.12.2013 №0007111710), в тому числі:
- в сумі 21ʼ 463,30 грн зумовлене порушенням статей 185, 186, пункту 187.1 статті 187 ПК;
Відповідачем за результатами звірки задекларованих сум ПДВ з показниками реєстру виданих податкових накладних встановлено, що ФОП ОСОБА_1 занижено дані податкової звітності у березні 2012 року - на 500,00 грн, у липні 2012 року - на 10303 грн, у серпні 2012 року - на 5777,31 грн, у вересні 2012 року - на 4016,33 грн, у грудні 2012 року - на 866,66 грн.
- в сумі 371ʼ 350,38 грн зумовлене порушенням пункту 198.3 статті 198 ПК;
На обґрунтування цієї позиції відповідач вказував на відсутність права у позивачки на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних за наслідками операцій з придбання паливно-мастильних матеріалів, як таких, що не пов`язані з її господарською діяльністю з мотивів, про які зазначено вище;
- в сумі 6626,42 грн зумовлене порушенням пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.3 статті 200 ПК.
Контролюючий орган посилався на те, що за наслідками аналізу даних інформаційних систем встановлено включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, які не підтверджені податковими накладними, а також подвійне включення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість на підставі однієї накладної, а саме: по взаємовідносинам з контрагентом, код ЄДРПОУ та назва якого не визначені, за січень 2012 року відхилення складає 750 грн; по взаємовідносинам з ТОВ "Аккорд" за лютий 2012 року відхилення складає 807,21 грн; по взаємовідносинам з ТОВ "Золотек" за березень 2012 року відхилення складає 758,6 грн; по взаємовідносинам з ТОВ "Оптіма" за червень 2012 року відхилення складає 979,99 грн; по взаємовідносинам з ПАТ "Укрнафта" за липень 2012 року відхилення складає 423,74 грн; по взаємовідносинам з контрагентом, код ЄДРПОУ та назва якого не визначені, за серпень 2012 року відхилення складає 632,67 грн; по взаємовідносинам з контрагентом, код ЄДРПОУ та назва якого не визначені, за вересень 2012 року відхилення складає 549,27 грн; по взаємовідносинам з АСМАП "Україна" за жовтень 2012 року відхилення складає 1261,46 грн; по взаємовідносинам з контрагентом, код ЄДРПОУ та назва якого не визначені, за листопад 2012 року відхилення складає 463,48 грн.
Вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК.
Згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
За змістом цієї норми обов`язковими для первинного документу є такі ознаки: він має містити відомості про господарську операцію; він підтверджує (фіксує) факт операції.
Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначений у цій нормі.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначений статтею 177 ПК (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - так само).
Відповідно до пункту 177.1 цієї статті доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (пункт 177.2 статті 177 ПК).