Постанова
Іменем України
27 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 686/7680/21
провадження № 61-20294св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Державне підприємство Радгосп "Лісовогринівецький",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, Хмельницька районна державна адміністрація, Лісогринівецька сільська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, від імені якого діє адвокат Керницька Оксана Вікторівна, на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 серпня 2021 року у складі судді Мазурок О. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Грох Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року Державне підприємство Радгосп "Лісовогринівецький" (далі - ДП Радгосп "Лісовогринівецький") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2, Хмельницької районної державної адміністрації, Лісогринівецької сільської ради про визнання незаконним розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації, визнання недійсним рішення Лісовогринівецької сільської ради, скасування державної реєстрації земельних ділянок.
У серпні 2021 року ДП Радгосп "Лісовогринівецький" подало заяву про забезпечення позову, в якій просило накласти арешт на: земельну ділянку, кадастровий номер 6825083600:03:015:0026, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1752948768250, площею 0,7605 га, земельну ділянку, кадастровий номер 6825083600:03:015:0027, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1753557668250, площею 2,7072 га, земельну ділянку, кадастровий номер 6825083600:03:015:0007, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1752948768250, площею 0,2345 га, що знаходяться на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області власником яких, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, є ОСОБА_3 ; земельну ділянку, кадастровий номер 6825083600:03:015:0025, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1647131568250, площею 1,72 га, земельну ділянку, кадастровий номер 6825083600:03:015:0023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1619649468250, площею 0,2 га, земельну ділянку, кадастровий номер 6825083600:03:015:0009, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 238851468250, площею 2,59 га, земельну ділянку, кадастровий номер 6825083600:03:015:0022, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 941486368250, площею 0,6025 га, що знаходяться на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області власником яких, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, є ОСОБА_2 .
На обґрунтування заяви про забезпечення позову посилалося на те, що існує загроза відчуження зазначених земельних ділянок їх власниками на користь третіх осіб, що унеможливить надалі виконання судового рішення та повернення спірних земельних ділянок в користування позивача.
Короткий зміст рішень судів
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 серпня 2021 року, залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 24 листопада 2021 року, заяву про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 6825083600:03:015:0026, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1752948768250, площею 0,7605 га, земельну ділянку, кадастровий номер 6825083600:03:015:0027, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1753557668250, площею 2,7072 га, земельну ділянку, кадастровий номер 6825083600:03:015:0007, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1752948768250, площею 0,2345 га, що знаходяться на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області власником яких, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, є ОСОБА_3 ; земельну ділянку, кадастровий номер 6825083600:03:015:0025, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1647131568250, площею 1,72 га; земельну ділянку, кадастровий номер 6825083600:03:015:0023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1619649468250, площею 0,2 га, земельну ділянку, кадастровий номер 6825083600:03:015:0009, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 238851468250, площею 2,59 га, земельну ділянку, кадастровий номер 6825083600:03:015:0022, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 941486368250, площею 0,6025 га, що знаходяться на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області власником яких, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, є ОСОБА_2 .
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що предмет позову та вимоги заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно є співмірними із заявленим позивачем вимогами, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, за відсутності таких заходів відповідачі можуть відчужити спірні земельні ділянки іншим особам.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У грудні 2021 року ОСОБА_3, від імені якого діє адвокат Керницька О. В., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, проситьухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 серпня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 листопада 2021 рокускасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
На обґрунтування касаційної скарги посилався на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували статтю 151, частину десяту статті 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) під час розгляду заяви про застосування заходів забезпечення позову, що призвело до порушення прав відповідачів на мирне володіння своїм майном.
Вжиті судом заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки позивач просив визнати недійсним рішення Лісовогринівецької сільської ради та скасувати державну реєстрацію земельних ділянок, а суд, наклавши арешт на земельні ділянки, обмежив право власників на відчуження та користування земельними ділянками і як наслідок - здійснювати державну реєстрацію вчинених щодо землі угод.
Предметом позову у цій справі є позовні вимоги немайнового характеру про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним рішення сільської ради, скасування державної реєстрації земельних ділянок.
У разі задоволення позову рішення суду не підлягатимуть примусовому виконанню, а тому суди помилково вважали, що незабезпечення позову в обраний спосіб ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.
Отже, такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного права та не є співмірним із заявленими вимогами в цій справі.
Судові рішення оскаржуються з підстав порушення норм процесуального права, а саме: статті 151, десятої частини статті 153, статті 263 ЦПК України та неврахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.
Підставами відкриття касаційного провадження у цій справі є підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Статтею 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, тощо.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.