Постанова
Іменем України
23 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 554/1119/21
провадження № 61-60св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Суми), заінтересована особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року у складі колегії суддів:Кривчун Т. О., Карпушина Г. Л., Кузнєцової О. Ю.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), в якій просив:
- визнати протиправними дії та бездіяльність начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) щодо відмови зняти арешт з нерухомого майна - 1/4 частини квартири АДРЕСА_1, накладений постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського (Октябрського) районного управління юстиції у м. Полтаві Явір Ю. О. від 20 квітня 2012 року у виконавчому провадженні № 17628360, відкритому на виконання виконавчого листа від 19 лютого 2010 року № 2-1816/10;
- зобов`язати начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) зняти арешт із зазначеного нерухомого майна.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що постановою державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби (далі - ВДВС) Полтавського міського управління юстиції (далі - МУЮ) Цимбалюк Ю. О. від 25 лютого 2010 року було відкрито виконавче провадження № 17628360 на підставі виконавчого листа, виданого Октябрським районним судом м. Полтави, про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
27 жовтня 2010 року вказане виконавче провадження закрито у зв`язку з тим, що він (боржник) проживає на території Російської Федерації, а 18 листопада 2010 року - відновлено за заявою ОСОБА_2 .
Постановою державного виконавця від 20 квітня 2012 року у виконавчому провадженні № 17628360 накладено арешт на належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 із забороною відчуження будь-якого майна, яке йому належить, у зв`язку з заборгованістю зі сплати аліментів.
29 грудня 2012 року державним виконавцем Явір Ю. О. закінчено виконавче провадження на підставі пункту 10 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження".
Борг у сумі 3 520,54 грн у виконавчому провадженні № 17628360 на користь ОСОБА_2 він сплатив згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 29 грудня 2021 року.
У подальшому 27 березня 2013 року на підставі заяви стягувача державним виконавцем Коліньком О. В. відкрито виконавче провадження № 36854684. Стягнення відбувається лише на утримання доньки ОСОБА_4, оскільки діти ОСОБА_5 та ОСОБА_3 досягли повноліття. Будь-яка заборгованість зі сплати аліментів на утримання доньки у нього відсутня.
У зв`язку з відсутністю заборгованості зі сплати аліментів він звернувся до Шевченківського ВДВС у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) із заявою про зняття арешту з нерухомого майна, однак листом начальника Шевченківського ВДВС від 28 січня 2021 року йому відмовлено та рекомендовано звернутися до суду.
З огляду на відсутність заборгованість зі сплати аліментів, а, відтак, і відсутність підстав для звернення стягнення на майно боржника, просив його скаргу задовольнити.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 08 вересня 2021 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії та бездіяльність начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) щодо відмови зняти арешт з нерухомого майна - 1/4 частини квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, який було накладено постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського (Октябрського) районного управління юстиції у м. Полтаві Явір Ю. О. від 20 квітня 2012 року у виконавчому провадженні № 17628360, згідно виконавчого листа від 19 лютого 2010 року № 2-1816/10.
Зобов`язано начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) зняти арешт з нерухомого майна - 1/4 частини квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, який було накладено постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського (Октябрського) районного управління юстиції у м. Полтаві Явір Ю. О. від 20 квітня 2012 року у виконавчому провадженні № 17628360, згідно виконавчого листа від 19 лютого 2010 року № 2-1816/10.
У зв`язку з закінченням виконавчого провадження № 17628360, в рамках якого було накладено арешт на нерухоме майно заявника, та наявністю в матеріалах справи доказів про відсутність заборгованості у цьому виконавчому провадженні, суд першої інстанції вважав, що підстав для подальшого застосування арешту майна немає. Оскільки при закінченні виконавчого провадження державним виконавцем безпідставно не був знятий арешт з майна боржника, суд дійшов висновку про його зняття у судовому порядку.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 08 вересня 2021 року скасовано.
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) відмовлено.
Апеляційний суд виходив із того, шо підстави для зняття виконавцем арешту з майна боржника, визначені у статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні скарги.
У зв`язку з закінченням виконавчого провадження № 17628360, в рамках якого було накладено арешт на нерухоме майно, та наявністю в матеріалах справи доказів про відсутність заборгованості по даному виконавчому провадженню, підстав для подальшого застосування арешту майна немає.
Доводи інших учасників справи
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2022 рокувідкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Октябрського районного суду міста Полтави справу № 554/1119/21 за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Суми), заінтересована особа - ОСОБА_2 .
Обставини справи
Встановлено, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 09 лютого 2010 року у справі № 2-1816/10 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку кожного місяця, але не менше одного прожиткового мінімуму доходів громадян на кожну дитину, починаючи стягнення з 09 листопада 2009 року і до досягнення повноліття дітьми.
На підставі вказаного судового рішення 19 лютого 2010 року видано виконавчий лист.
25 лютого 2010 року державним виконавцем Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ Цимбалюк Ю. О. відкрито виконавче провадження № 17628360.
20 квітня 2012 року, у зв`язку з наявністю у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 17628360, державним виконавцем Явір Ю. О. накладено арешт на належне на праві власності боржнику нерухоме майно - 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 із забороною відчуження будь-якого майна, яке йому належить.
29 грудня 2012 року державним виконавцем Явір Ю. О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 17628360 на підставі пункту 10 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки боржник ОСОБА_1 зареєстрований у Російській Федерації.
27 березня 2013 року на підставі заяви стягувача ОСОБА_2 державним виконавцем Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ Коліньком О. В. відкрито виконавче провадження № 36854684 з виконання виконавчого листа від 19 лютого 2010 року № 2-1816/10, виданого Октябрським районним судом м. Полтави, провадження за яким триває.
Згідно довідки Шевченківського ВДВС ГТУЮ в Полтавській області від 23 квітня 2018 року боржник ОСОБА_1 сплатив боргна користь ОСОБА_2 по виконавчому провадженню № 17628360 відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 29 грудня 2012 року на суму 3 520,54 грн.
05 січня 2021 року ОСОБА_1 звернуся до Шевченківського ВДВС у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з заявою про зняття арешту з нерухомого майна - 1/4 частини квартири АДРЕСА_1, пославшись на відсутність заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 17628360.
28 січня 2021 року Шевченківський ВДВС у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надав відповідь, згідно з якою завершення виконавчого провадження на підставі пункту 10 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" (у попередній редакції) не передбачає зняття арешту з майна боржника.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року є посилання заявника на порушення судом норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення розглядаються за правилами Розділу VІІ ЦПК України.