ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 907/438/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Кравчук О. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Поляна"
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.01.2022 (суддя Андрейчук Л. В.)
і постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.05.2022 (головуючий суддя Кордюк Г. Т., судді Кравчук Н. М., Плотніцький Б. Д.)
у справі № 907/438/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Поляна"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поляна" і 2) Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Реміра Закарпаття" і 2) Полянська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області,
про визнання права власності,
(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Поврозник А. П., відповідача-1 - Олійник Р. Б.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аква Поляна" (далі - позивач, ТОВ "Аква Поляна") звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поляна" (далі - відповідач-1, ТОВ "Санаторій "Поляна") та Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі - відповідач-2, ПрАТ "Укрпрофоздоровниця") про визнання права власності на цех з розливу мінеральної води (літ. Аʼ, Б), загальною площею - 1 935,00 кв. м (до реконструкції будівля колишнього клубу-їдальні (колишній корпус № 4 сан. Поляна, а саме: клуб-їдальня (літ. Аʼ), загальною площею 1 557,00 кв. м та склад (літ. Б), загальною площею 347,3 кв. м, які мали загальну площу 1 904,3 кв. м), розташований за адресою: 89313, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Поляна, вул. Духновича, буд. 104, створений внаслідок реконструкції, шляхом виділу 111/1000 часток цілісного майнового комплексу "Санаторій Поляна" (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав № 560100921240) в окремий новостворений об`єкт нерухомого майна, а також на вбудовані приміщення ресторану ТОВ "Аква Поляна", загальною площею 202,9 кв. м, в клубі-їдальні (літ. Г) - із загальною площею - 3 566, 9 кв. м), на праві спільної часткової форми власності на 11/1000 часток нерухомого майна в цілісному майновому комплексі санаторій Поляна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав №: 560100921240), с.Поляна, вул. Духновича, буд. 104.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання договору про спільну діяльність від 26.07.2002 № 2108080/2002-2 було проведено частину робіт, передбачених першим етапом спільної діяльності, зокрема: проведено реконструкцію частини будови діючої клубу-столової літ. "Г" під ресторан, з оснащенням необхідним обладнанням, про що свідчить акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації, затвердженого розпорядженням голови Свалявської районної державної адміністрації від 21.07.2003 № 391; проведено реконструкцію існуючого корпусу № 4 (колишньої клубу-їдальні літ. "A" та прибудова (склад) літ. "Б") під цех з розливу мінеральної води, про що свідчить акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації, затвердженого розпорядженням голови Свалявської районної державної адміністрації від 27.01.2004 № 24.
3. За твердженням позивача, наслідком реконструкції є фактичне припинення існування одного об`єкта нерухомості, та створення на його місці іншого, із зміненими і покращеними функціональними характеристиками. В даному випадку - на місці колишнього корпусу № 4 Санаторію "Поляна" (будівлі клубу-їдальні "A" та складу "Б") створено цех з розливу мінеральних вод, в частині приміщень будівлі клубу-їдальні літ. "Г" створено новий об`єкт нерухомості - ресторан. Таким чином, позивач вважає, що наявними у справі доказами (актами державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єктів, протоколами загальних зборів учасників спільної діяльності, та рішеннями судів у іншій справі № 5008/1335/2011), підтверджено наявність визначених законом підстав для набуття позивачем - ТОВ "Аква Поляна" права власності на нерухоме майно.
4. Позов заявлено з посиланням на статті 316, 328, 331, 332, 356, 357, 392, 1133, 1134 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Короткий зміст судових рішень
5. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 20.01.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.05.2022, у задоволенні позову відмовлено повністю.
6. Мотивуючи рішення, місцевий господарський суд зазначив про ненадання позивачем доказів набуття ним права власності на спірні об`єкти нерухомості, що могло б бути захищено судом на підставі приписів статті 392 ЦК України.
7. Крім того, суд першої інстанції виходив із того, що застосування статті 392 ЦК України можливе лише за умови, що позивач не перебуває з особами, з якими виник спір про право, у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права.
8. Щодо визнання права власності за позивачем на спірний об`єкт нерухомості на підставі статті 331 ЦК України, то судом зроблено висновок, що ця норма не підлягає застосуванню, оскільки в результаті реконструкції спірних будівель нові об`єкти нерухомості створені не були, а лише була здійснена перебудова існуючих будівель (приміщень).
9. Крім того, судом зроблено висновок, що оскільки внесене відповідачем-1 майно у спільну діяльність не належить йому на праві власності, а на праві повного господарського відання, позивач не міг набути право власності на цей об`єкт нерухомості.
10. Апеляційний суд, погодившись в цілому з судом першої інстанції щодо відмови у позові, водночас визнав помилковим висновок цього суду щодо неможливості застосування статті 392 ЦК України, з підстав того, що позивач перебуває з відповідачем-1 у зобов`язальних правовідносинах, оскільки такий висновок не відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 344/16879/15-ц, за змістом якої спосіб захисту, передбачений статтею 392 ЦК України є різновидом загального способу захисту - визнання права, а тому його може бути використано в зобов`язальних відносинах за відсутності іншого, окрім судового, шляху відновлення порушеного права. Тобто зазначений спосіб захисту як різновид загального способу захисту - визнання права може бути використаний не тільки в речово-правових відносинах, але й у зобов`язально-правових, так як сам по собі факт перебування осіб у тих чи інших відносинах, у тому числі договірних, не може перешкоджати застосуванню до цих відносин норм інститутів загальної частини цивільного права.
11. Разом з тим, апеляційний суд визнав наведений вище висновок суду таким, що не призвів до прийняття судом першої інстанції неправильного рішення по суті.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. ТОВ "Аква Поляна" подало касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення і постанову у даній справі, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
13. Скаржник не погоджується з ухваленими рішеннями судів попередніх інстанцій зазначаючи, що судами було порушено норми матеріального і процесуального права, оскільки не було надано належної правової оцінки усім обставинам справи у їх сукупності, що призвело до винесення необґрунтованого рішення.
14. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає про застосування судами попередніх інстанцій норм права (статей 392, 1134 ЦК України, статей 75, 79 ГПК України) без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20, від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21) та постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 916/2500/15, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18.
15. На переконання скаржника, спірне майно, яке є предметом позову, і яке було реконструйоване позивачем, є частиною цілісного майнового комплексу санаторію "Поляна", власником якого є саме відповідач-2, та який заперечує права позивача на це майно, а тому без виділу цього майна в окремі об`єкти нерухомості та визнання права власності на майно за позивачем, останній позбавлений можливості захистити своє право власності та провести реєстрацію права власності на реконструйовані об`єкти нерухомого майна.
16. Також скаржник вважає помилковим застосування попередніми судами до спірних правовідносин висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19.12.2018 у справі № 916/4225/15, оскільки правовідносини у цій справі та у справі, яка переглядається не є подібними.
17. Водночас, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах, а саме щодо застосування статей 1134, 1141 ЦК України в контексті спірних правовідносин та встановлених судами обставин, зокрема, щодо визнання спільною власністю учасників договору про спільну діяльність нерухомого майна, внесеного одним з учасників, що володів ним на праві господарського відання, за наявності відповідної згоди титульного власника такого майна, та реконструйованого за кошти іншого учасника простого товариства.
18. На переконання скаржника, зазначені вище статті ЦК України з урахуванням положень укладеного між сторонами договору про спільну діяльність є достатньою підставою для переходу спірного майна у спільну власність учасників спільної діяльності.
19. Окрім цього, скаржник наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій, зазначаючи про неможливість визнання за позивачем права власності на спірну нерухомість на підставі статті 392 ЦК України, з огляду на відсутність доказів виникнення у нього права власності на цю нерухомість, в той же час зазначили про передчасність заявленого позову, тобто, з оскаржуваних рішень суду не можливо зрозуміти підстав відмови у позові - передчасність заявленого позову чи відсутність правових підстав.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. 26.07.2002 між Дочірнім підприємством "Санаторій Поляна" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (правонаступником якого є ТОВ "Санаторій "Поляна") та Дочірнім підприємством "Аква Поляна" Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумаф" (правонаступником якого є позивач - ТОВ "Аква Поляна"), укладено договір про спільну діяльність № 2108080/2002-2 (далі - договір про спільну діяльність).
21. Відповідно до пункту 1.1 договору про спільну діяльність, Сторони дійшли згоди організувати спільну інвестиційну діяльність шляхом об`єднання майна та зусиль спільно діяти в сфері проведення реконструкції та модернізації спальних корпусів лікувально-оздоровчого комплексу санаторію "Поляна", виробництва, розливу і реалізації мінеральної води, а також для досягнення наступних спільних господарських цілей: розширення додаткових видів послуг, підвищення рівня обслуговування, збільшення кількості відпочиваючих; задоволення попиту споживачів на якісну мінеральну воду з лікувальними властивостями; одержання прибутку.
22. Відповідно до пункту 3.1 договору про спільну діяльність, внесок Підприємства (ТОВ "Аква-Поляна") у спільну діяльність становить 934 400,00 доларів США, що еквівалентно 4 952 320,00 грн, і відповідає 89,9 % від загального обсягу внесків Сторін, а саме: грошовими коштами на суму 447 320,00 грн, що еквівалентно 84 400,00 доларам США; у формі матеріально-технічних цінностей (обладнання для виробництва, фільтрування, розливу та пакування мінеральної води) згідно з Додатком № 2 до даного Договору, що є його невід`ємною частиною, на суму 4 505 000,00 грн, що еквівалентно 850 000,00 доларам США. Внесок Санаторію (на дату укладення договору - Дочірнє підприємство "Санаторій "Поляна") становить 105 013,00 доларів США, що еквівалентно 557 500,00 гривень, і відповідає 10,1 % від загального обсягу внесків Сторін, а саме: у вигляді будівель та приміщень згідно з Додатком № 3 до даного Договору, що є його невід`ємною частиною. Ринкова вартість будівель та приміщень визначена на підставі звіту з оцінки майна фірмою Дельта м. Хуст і становить 557 500,00 гривень, що еквівалентно 105 013,00 доларам США.
23. Згідно з пунктом 3.5 договору про спільну діяльність, спільна діяльність учасників здійснюється в 2 етапи. Перший етап: проведення реконструкції частини будови діючої клуб-столової під ресторан, з оснащенням необхідним обладнанням. Проведення реконструкції приміщення 1-го поверху колишньої клуб-столової під розміщення міні заводу з розливу мінеральної води. Проведення реконструкції незадіяної частини будови бювету під більярдний клуб. Монтаж обладнання та запуск виробництва мінеральної води. Термін виконання даних робіт заплановано на період 12 місяців з моменту вступу договору в дію. Другий етап: проведення реконструкції будови колишньої баклабораторії під спальні номери підвищеної комфортності. Проведення капітального ремонту частини корпусу № 3 з метою створення номерів підвищеної комфортності.
24. Згідно з наявним у матеріалах справи Додатком 3 до договору про спільну діяльність, у спільну діяльність передано: невикористану частину споруди бювету; частину будівлі клубу-їдальні; будівлю колишньої клубу-їдальні, будівлю бактеріологічної лабораторії.
25. Згідно з доповненням від 15.08.2002 до договору про спільну діяльність, сторони дійшли згоди щодо внесення доповнення/уточнення до договору про спільну діяльність між ДП санаторій "Поляна" та ДП "Аква-Поляна "ТОВ "Сумаф", про роз`яснення та уточнення стосовно об`єктів, споруд, внесених до спільної діяльності згідно з Додатком № 3 до договору про спільну діяльність, а саме невикористаної частини споруди бювету, частини будівлі клубу їдальні, будівлі колишньої клубу-їдальні, будівлі бактеріологічної лабораторії. Зокрема сторони узгодили, що Додаток № 3 до договору про спільну діяльність визначає, що в спільну діяльність внесено невикористану частину споруди бювету літ. "В" загальною площею 257,5 кв. м, частину будівлі клубу їдальні літ. "Г" загальною площею 205,74 кв. м, весь колишній корпус № 4 в складі будівлі колишньої клуб-їдальні літ. "А" з прибудовою літ. "Б" загальною площею 1 904,3 кв. м, вся будівля бактеріологічної лабораторії літ. "З" загальною площею 283,1 кв. м.
26. В подальшому, позивачем, на виконання договору про спільну діяльність, було проведено частину робіт, передбачених першим етапом спільної діяльності, зокрема, проведено реконструкцію частини будови діючої клубу-столової літ. "Г" під ресторан, з оснащенням необхідним обладнанням, про що свідчить Акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації, затвердженого Розпорядженням Голови Свалявської районної державної адміністрації від 21.07.2003 № 391, та проведено реконструкцію існуючого корпусу № 4 (колишньої клубу-їдальні літ. "A" та прибудова (склад) літ. "Б") під цех з розливу мінеральної води, про що свідчить Акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації, затвердженого Розпорядженням Голови Свалявської районної державної адміністрації від 27.01.2004 № 24.
27. При цьому, як випливає з наявних у матеріалах справи актів приймання-передачі будівель, лише 01.04.2010 ДП "Санаторій "Поляна" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів" профспілок України "Укрпрофоздоровниця", та ТОВ "Аква-Поляна", керуючись умовами договору сумісної діяльності, склали акти згідно з якими ТОВ "Аква-Поляна" прийняло будівлю колишнього клубу-їдальні літ. "А" з прибудовою літ. "Б" та частину будівлі клубу-їдальні літ. "Г" загальною площею 205,74 кв. м, що розміщені за адресою: Закарпатська область. Свалявський район, с. Поляна, вул. Духновича, 104, як внесок ДП "Санаторій Поляна" у відповідності з умовами договору про спільно діяльність.
28. В подальшому, згідно з актом приймання-передачі будівлі від 01.10.2012 частина будівлі клубу-їдальні літ. "Г" загальною площею 205,74 кв. м, що розміщена за адресою: Закарпатська область. Свалявський район, с. Поляна, вул. Духновича, 104, була повернута ДП "Санаторій "Поляна".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
29. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
30. Судові рішення у справі оскаржуються ТОВ "Аква Поляна" з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України
31. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України мотивовано тим, що суди під час ухвалення оскаржуваних рішень не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування норм права в подібних правовідносинах (пункт 14 цієї постанови).
32. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
33. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).
34. Разом з тим на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).
35. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Такий правовий висновок викладено у пунктах 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).
36. У справі, яка переглядається, позов заявлено про визнання права власності на нерухоме майно (цех по розливу мінеральної води (літ. "A", "Б"), загальною площею 1 935,00 кв. м та вбудовані приміщення ресторану ТОВ "Аква-Поляна", площею 202,9 кв. м). Правовими підставами позову визначено, зокрема, статті 331, 392 ЦК України.