ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 260/1036/21
адміністративне провадження № К/9901/40659/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року (суддя Маєцька Н.Д.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року (судді: Глушко І.В., Запотічний І.І., Матковська З.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
25 березня 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Закарпатської обласної прокуратури (далі - відповідач), у якому просив визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати заробітної плати з 26 березня 2020 року в порядку та розмірах, передбачених статтею 81 Закону України "Про прокуратуру";
зобов`язати провести перерахунок заробітної плати з 26 березня 2020 року (за 4 робочих дні) по серпень 2020 року включно (в сумі 402550,00 грн), відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру", а також виплатити на його зарплатний картковий рахунок кошти з урахуванням раніше здійснених виплат та відрахуванням податків й інших обов`язкових платежів; зобов`язати здійснити перерахунок компенсації за невикористані дні відпустки при звільненні та виплатити кошти шляхом їх перерахунку на зарплатний картковий рахунок з урахуванням раніше здійснених виплат та відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не мав правових підстав здійснення нарахування та виплати заробітної плати у березні 2020 року (за 4 робочих дні), а також у квітні, травні, червні, липні та серпні 2020 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" від 31 травня 2012 року №505, оскільки це суперечить рішенню Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р(ІІ)2020.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції про те, що позивач не пройшов переатестацію, то відповідно на нього не поширювалося положення норм частини третьої статті 81 Закону України "Про прокуратуру".
Відтак, відповідач здійснюючи виплату заробітної плати позивачу у період з 26 березня 2020 року по серпень 2020 року та здійснюючи виплату компенсації за невикористані дні відпустки, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а відтак підстав для їх перерахунку не має.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі ОСОБА_1 указує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
ОСОБА_1 зазначає, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду у правовідносинах щодо невиплати позивачу заробітної плати визначеною приписами статті 81 Закону України "Про прокуратуру", за період роботи з 27 березня 2020 року по 26 серпня 2020 року.
Позиція інших учасників справи
Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 27 вересня 2022 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Позивач працював в органах прокуратури України з жовтня 2000 року.
Наказом виконувача обов`язків прокурора Закарпатської області №359к від 26 серпня 2020 року позивача звільнено з 27 серпня 2020 року з посади начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні та органів прокуратури Закарпатської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
19 лютого 2021 року позивач звернувся до Закарпатської обласної прокуратури із вимогами здійснити перерахунок розміру посадового окладу за час його перебування на посадах в органах прокуратури Закарпатської області за період з 01 липня 2015 року по 27 серпня 2020 року та виплатити йому матеріальну шкоду у вигляді не отриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу, визначеного за частиною третьою статті 81 Закону України "Про прокуратуру", завданої положеннями пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01 липня 2015 року по 27 серпня 2020 року.
Листом від 05 березня 2021 року Закарпатська обласна прокуратура повідомила позивача, що оскільки норми Закону України "Про винесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" не визнано неконституційними, оплата праці прокурорів регіональних, місцевих і військових прокуратур з 26 березня 2020 року продовжує здійснюватися (до призначення на посаду до обласної прокуратури) згідно з постановою Кабінету Міністрів України з питань оплати праці працівників органів прокуратури.
Позивач, уважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Позиція Верховного Суду
Частинами першою - третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Спірні правовідносини в цій справі склались з приводу ненарахування та невиплати заробітної плати позивачу з 26 березня 2020 року у порядку та розмірі, передбаченому статтею 81 Закону України "Про прокуратуру".
Верховний Суд, надаючи оцінку викладеним у касаційній скарзі доводам щодо незгоди ОСОБА_1 з рішеннями судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог має дати відповідь на питання, чи застосовуються в спірний період положення частини третьої статті 81 Закону №1697-VII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020 до прокурорів, які не пройшли атестацію та чи є правомірним нарахування грошового забезпечення позивача, виходячи із розміру посадового окладу, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №505 від 31 травня 2012 року, а не статті 81 Закону України "Про прокуратуру".
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, принцип законності вимагає, щоб органи державної влади мали дозвіл на вчинення певних дій та в наступному діяли виключно в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.
Правове регулювання оспорюваних позивачкою питань щодо виплати заробітної плати, визначено спеціальним Законом України від 19 вересня 2019 року №113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон №113-ІХ), що набрав чинності 25 вересня 2019 року, яким передбачена переатестація прокурорів. Отже, на час виникнення спірних правовідносин у цій справі, діяла нова редакція статті 81 Закону №1697-VII.
Сам Закон №113-ІХ визначає умови переведення прокурорів, процедуру проходження атестації і відповідно порядок оплати праці прокурорів на період проведення їх атестації.