ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 160/3561/20
адміністративне провадження № К/9901/23406/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 (колегія суддів: Малиш Н. І. Баранник Н. П., Щербак А. А.) у справі № 160/3561/20 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
У квітні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № 0010221305 від 02.12.2019 у сумі 231 091,08 грн, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0010291305 від 02.12.2019 за платежем військовий збір в сумі 99 283,28 грн, податкове повідомлення рішення № 0010301305 від 02.12.2019 за платежем податок на додану вартість в сумі 289 499,20 грн, податкове повідомлення рішення № 0010261305 за платежем на доходи фізичних осіб від 02.12.2019 в сумі 1 191 399,37 грн, податкове повідомлення рішення № 0010311305 від 02.12.2019 на загальну суму штрафу в сумі 115 799,68 грн, рішення № 0010251305 про застосування штрафних санкцій від 02.12.2019 в сумі 32 458,01 грн, повідомлення-рішення № 0010321305 від 02.12.2019 про штрафні санкції в сумі 170,00 грн.
- визнати протиправною та скасувати постанову № 54 від 20.12.2019 про накладення адміністративного стягнення за приписами статті 165-1 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 680,00 грн Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 43145015).
В обґрунтування позовних вимог фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зазначає про помилковість викладеної позиції відповідача у акті перевірки, оскільки контролюючим органом безпідставно не було віднесено до складу витрат, які враховуються при обчислені чистого оподаткованого доходу, витрати по придбанню дизпалива, витрати на утримання транспортних засобів платника податків, витрат пов`язаних з господарською діяльністю. Також позивач зазначає про безпідставність встановлення контролюючим органом заниження сум чистого оподатковуваного доходу, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податкових зобов`язань на загальну суму ПДВ - 231 599,36 грн.
Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не були враховані надані контролюючому органу під час перевірки документи, які доводять реальність здійснення господарських операцій.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволено повністю.
Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № 0010221305 від 02.12.2019 в сумі 231 091,08 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0010291305 від 02.12.2019 за платежем військовий збір в сумі 99 283,28 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0010301305 від 02.12.2019 за платежем податок на додану вартість в сумі 289 499,20 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0010261305 за платежем на доходи фізичних осіб від 02.12.2019 в сумі 1 191 399,37 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0010311305 від 02.12.2019 на загальну суму штрафу в сумі 115 799,68 грн.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0010251305 про застосування штрафних санкцій від 02.12.2019 в сумі 32 458,01 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0010321305 від 02.12.2019 про штрафні санкції в сумі 170,00 грн.
Визнано протиправною та скасовано постанову № 54 від 20.12.2019 про накладення адміністративного стягнення за приписами статті 165-1 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 680,00 грн Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 43145015).
Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 10 510 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про спростування у ході розгляду справи порушень податкового законодавства, визначених перевіркою, з посиланням на норми ПК України.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року - скасовано. Прийнято у справі нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що виявлені під час проведення перевірки порушення не спростовані у ході розгляду даної справи.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено наступне:
Відповідачем у період з 04.10.2019 по 18.10.2019 було проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, за результатами якої складено Акт від 01.11.2019 № 7512/04-36-33-06/ НОМЕР_1 .
Перевіркою встановлені порушення позивачем:
- підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платником податків не повідомлено про об`єкти оподаткування та об`єкти пов`язані з оподаткуванням до Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області за основним місцем обліку повідомленням за формою 20-ОПП;
- пункту 177.2, підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в загальній сумі 794 266,28 грн, у т. ч. за 2017 рік 325 706,42 грн, за 2018 рік 468 559,86 грн;
- абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у результаті чого занижено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017-2018 рр. у загальній сумі 231 091,08 грн, а саме: 2017 - 93 489,00 грн, 2018 - 137 602,08 грн;
- абзацу 2 пункту 188.1 статті 188, підпункту 198.5 "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України фізичною особою-підприємець ОСОБА_1 занижено податкові зобов`язання на загальну сум ПДВ 231 599,36 грн, в тому числі за грудень 2018 - 231 599,36 грн;
- пункту 189.1 статті 189, пункту 201.1 статті 201, пункту 201.2 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині неподання та не реєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних на операцію за використання товарно-матеріальних цінностей в операціях, що не є господарською діяльністю платника, на суму ПДВ 231 599,36 грн, у тому числі: за грудень 2018 - 231 599,36 грн;
- пункту 163.1 статті 163, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу Країни, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору за 2017-2018 рр. у загальній сумі 66 188,85 грн, а саме: за 2017 рік 27 142,20 грн, за 2018 рік - 39 046,65 грн.
За результатами перевірки податковим органом прийняті наступні рішення:
податкове повідомлення-рішення № 0010261305 за платежем на доходи фізичних осіб від 02.12.2019 в сумі 1 191 399,37 грн;
податкове повідомлення-рішення № 0010291305 від 02.12.2019 за платежем військовий збір в сумі 99 283,28 грн;
податкове повідомлення-рішення № 0010301305 від 02.12.2019 за платежем податок на додану вартість в сумі 289 499,20 грн;
податкове повідомлення-рішення № 0010311305 від 02.12.2019 на загальну суму штрафу в сумі 115 799,68 грн;
податкове повідомлення-рішення № 0010321305 від 02.12.2019 про штрафні санкції в сумі 170,00 грн;
вимога про сплату боргу (недоїмки) № 0010221305 від 02.12.2019 в сумі 231 091,08 грн;
рішення № 0010251305 про застосування штрафних санкцій від 02.12.2019 в сумі 32 458,01 грн;
Також, відповідачем було складено протокол № 54 про адміністративне правопорушення від 17.12.2019 за порушення пункту 177.2, підпункту 177.4.5, пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України та завищення суми оподаткованого доходу за 2017-2018 рр., протокол № 55 про адміністративне правопорушення від 17.12.2019 за порушення приписів абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", що призвело до заниження суми єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017-2018 рр. та винесено постанову № 54 від 20.12.2019 про накладання адміністративного стягнення за приписами статті 165-1 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 680,00 грн.
Крім того, судами встановлено, що позивач письмово звернулась до ГУ ДПС у Дніпропетровській області та просила контролюючий орган переглянути акт від 01.11.2019 № 7512/04-36-33-06/3140415705 про результати планової документальної перевірки за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 та виключити із даного акту відомості та висновки, які протирічать обставинам перевірки, вимогам чинного законодавства України та суттєво вплинуть на визначення штрафних грошових зобов`язань платника податків.
Відповідач надав листа "Про результати розгляду заперечення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на акт перевірки" за змістом якого посадова особа відповідача (начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ОСОБА_2 ) уважає, що позивачем не надано достатніх документів та додаткових документів для задоволення заперечень (лист ДПС вих. № 37145 від 28.11.2019).
У подальшому позивач звернулась з вимогою про перегляд у адміністративному порядку оскаржуваного акту від 01.11.2019 № 7512/04-36-33-06/3140415705 про результати планової документальної перевірки за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платника податків, ГУ ДПС у Дніпропетровській області та скасуванням рішень до вищого органу оскарження - Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8), зокрема: вимоги про сплату боргу № 00100221305 від 02.12.2019, податкового повідомлення-рішення від 02.12.2019 № 0010261305, податкового повідомлення-рішення від 02.12.2019 № 0010291305, податкового повідомлення-рішення від 02.12.2019 № 0010301305, податкового повідомлення-рішення від 02.12.2019 № 0010311305. податкового повідомлення-рішення від 02.12.2019 № 0010321305, рішення про застосування штрафу від 02.12.2019 № 0010251305 (з розрахунками) ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
14 лютого 2020 року відповідачем було надіслано остаточне рішення про результати розгляду скарги вих. № 5765/6/99-00-08-06-01-06 (отримано 24.02.2020 трек код 04053 4512460 8 стосовно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.12.2019 № Ф-0010221305, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідними органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 02.12.2019 № Ф-0010221305, як залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.04.2021 скасувати, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 - залишити в силі.
В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач указує, що судом апеляційної інстанції ухвалено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Також скаржник зазначає, що Законом України від 16.01.2020 № 466 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" внесені зміни до Податкового кодексу України, зокрема до підпунктів 177.4.5, 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, які набрали чинності з 23.05.2020, унаслідок чого існують достатні обґрунтовані підстави для перегляду сформованої правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 807/250/18 щодо віднесення сідельного тягача і напівпричепа до вантажних автомобілів.
Крім того, як на підставу задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції позивач звертає увагу на висновки, що здійснені Верховним Судом у постанові від 21.11.2019 у справі № 826/20455/19.
Верховний Суд ухвалою від 15.07.2021 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав передбачених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує щодо вимог касаційної скарги та зазначає, що судом апеляційної інстанції не допущено порушень норм матеріального та процесуального права з підстав наведених у вказаному відзиві.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з підпунктами 164.1.1 та 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 177.1 статті 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 177.2 статті 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Пунктом 177.4 статті 177 ПК України встановлено, що до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:
- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;
- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодування вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);
- обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;
- суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно);
- суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;
- платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;
- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Згідно з підпунктом 177.4.5 пункту 174.4 статті 174 ПК України не включаються до складу витрат підприємця, зокрема, витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею.
Підпунктом 177.4.6. пункту 177.4 статті 177 ПК України встановлено, що не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення - легкові та вантажні автомобілі.
Згідно із пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір у розмірі 1,5 відсотків об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Щодо віднесення до складу витрат фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 витрати на утримання транспортних засобів.
Так, в межах доводів касаційної скарги є правомірність віднесення апеляційним судом сідельних тягачів і напівпричепів до основних засобів подвійного призначення - вантажних автомобілів і, як наслідок, можливість віднесення витрат на технічне обслуговування, ремонту, придбання запчастин, тощо до складу витрат підприємця.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у позивача перебувають в оренді наступні транспортні засоби: сідельні тягачі: RENAULT MAGNUM держ. номер НОМЕР_2, RENAULT 340 держ. номер НОМЕР_3, Iveco Magiru 440 держ. номер НОМЕР_4, DAF FTXF 105.460 держ. номер НОМЕР_5, КАМАЗ 5511 дер номер НОМЕР_6, КАМАЗ 5511 держ. номер НОМЕР_7 ; напівпричепи: напівпричіп бортовий Е COGEL SN держ. номер НОМЕР_8, напівпричіп бортовий Е МАЗ 93866 держ. номер НОМЕР_9, напівпричіп бортовий Е МАЗ 5205АП держ. номер НОМЕР_10 (а. с. 42, 43 Т1).
Відповідно до долучених до матеріалів справи копій свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів такі є сідельними тягачами та напівпричепами. (а. с. 65-75 Т1)
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт".
Відповідно до статті 1 цього Закону автомобільним транспортним засобом є колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій. Автомобілем вантажним є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.
Таким чином, основною ознакою вантажного автомобіля, в порівнянні з іншими транспортними засобами, є його використання з метою перевезення вантажів.
Разом із тим, відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт" транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на такі різновиди:
загального призначення - транспортний засіб, не обладнаний спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення пасажирів або вантажів, до якого, в тому числі, відноситься напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу;
спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів, до яких, в тому числі, відноситься сідельний тягач;
спеціального призначення - транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.
Поняття "сідельний тягач" визначено у главі 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, як автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.
Системний аналіз вищезазначених норм права дає підстави для висновку, що сідельний тягач та напівпричіп, враховуючи їх цільове призначення, відносяться до транспортних засобів у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому підлягають під класифікацію за критеріями, визначеними цим законодавчим актом.
При цьому, сідельний тягач в поєднанні з напівпричепом складають автомобільний поїзд та являються транспортним засобом, єдиним призначенням якого є перевезення вантажів, відтак відносяться до категорії вантажних автомобілів, а тому витрати на їх утримання та технічне обслуговування з урахуванням підпункту 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 ПК України не відносяться до витрат підприємця.
Такий висновок щодо віднесення сідельного тягача і напівпричепа до вантажних автомобілів зроблено у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 807/250/18, який в подальшому підтриманий у низці постанов Верховного Суду, зокрема, але не виключно, від 04.03.2021 у справі № 500/2170/19, від 04.11.2021 у справі № 620/1384/20, від 03.06.2021 у справі № 540/1969/19, від 11.10.2021 у справі № 140/8956/20, від 16.12.2021 у справі № 140/3766/19, від 15.06.2022 у справі № 520/9743/19.