ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 189/734/21
адміністративне провадження № К/990/13160/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Жука А.В.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №189/734/21
за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2022 року (прийняту у складі колегії суддів: судді-доповідача: Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В. та Чумака С.Ю.,)
ВСТАНОВИВ:
І. СУТЬ СПОРУ
1. У червні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач у справі) звернувся до суду з позовом в якому просив скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №667607 від 22 травня 2021 року винесену інспектором взводу №2 роти №3 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Салівон Юлією Анатоліївною відносно позивача про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 132-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень; закрити справу про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 132-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від 22 травня 2021 року.
2. Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2021 року позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (далі також - відповідач у справі, скаржник у справі) про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 667607 від 22 травня 2021 року задоволено повністю.
3. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2021 року.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору. Запропоновано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції документа про сплату судового збору у розмірі 1362 гривні 00 копійок.
5. 23 грудня 2021 року на адресу Третього апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги до якого додано платіжне доручення, що підтверджує сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 681 гривня 00 копійок.
6. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2022 року апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2021 року повернуто скаржнику.
7. Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що станом на день постановлення оскаржуваної ухвали, відповідачем не усунуто недоліки апеляційної скарги.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
8. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2022 року про повернення апеляційної скарги і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
9. Скаржник, посилаючись на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 і положення статті 4 Закону України "Про судовий збір", зазначає, що ставка судового збору за подання позовної заяви у цій справі становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а отже скаржник сплатив судовий збір відповідно до вимог законодавства, оскільки за подання апеляційної скарги у цій справі необхідно сплатити 681,00 гривень ((2 270,00 грн х 0,2) х 150%). Відтак, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції дійшов до помилкового висновку щодо не виконання відповідачем вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
10. Відзив на касаційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час учинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
12. За правилами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
13. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, виходить з такого.
14. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову уповноваженого органу державної влади чи його посадової особи (як і постанову адміністративної комісії чи рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради (пункти 1, 2 цієї частини статті)) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
15. Наведеним вище нормам статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення кореспондують положення підпункту 2 частини першої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України щодо предметної підсудності адміністративних справ, а також статті 286 Кодексу адміністративного судочинсва України, що встановлюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
16. З цих положень убачається, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.
17. Отже, постанова по справі про адміністративне правопорушення, а саме: постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, в тому числі поліції, підлягає оскарженню, зокрема, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України з урахуванням особливостей, передбачених статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України, яка і визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
18. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17, у якій відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), сформулювала правову позицію, відповідно до якої особи, стосовно яких ухвалено рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору у розумінні Закону України "Про судовий збір", а у випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач та відповідач як рівноправні сторони в адміністративній справі мають право оскаржити це рішення в апеляційному порядку і вказаний Закон винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.
19. При цьому, Велика Палата Верховного Суду у цій справі звернула увагу, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону України "Про судовий збір" серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.
20. Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ята статті 4 Закону України "Про судовий збір"). Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду цей закон не передбачає.