ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 824/63/18-а
адміністративне провадження № К/9901/53824/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області
на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.02.2018 (суддя Боднарюк О.В.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 (колегія у складі суддів Смілянця Е.С., Сушка О.О., Залімського І.Г.)
у справі № 824/63/18-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:
- визнати дії відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті (наданні) державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" за період з 01.09.2017 по 28.02.2018 протиправними;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача від 16.10.2017 № 10219;
- зобов`язати відповідача здійснити призначення та виплату державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї за період з 01.09.2017 по 28.02.2018.
2. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.02.2018, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018, позов задоволено.
3. 20.06.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просить скасувати судові рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. Ухвалою Верховного Суду від 14.08.2018 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.03.2017 позивачем до відповідача подано заяву за № 812 про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсації, субсидій та пільг та декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.
6. Позивач перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації, як одержувач державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, призначеної з 01.03.2017 по 31.08.2017 у розмірі 1978,21 грн щомісячно, та по зверненню від 17.07.2017 - допомоги одиноким матерям, призначеної з 01.07.2017 по 31.12.2017 у розмірі 709,75 грн щомісячно.
7. Станом на 14.09.2017 позивачу орендна плата за 2017 рік не виплачувалась. За 2016 рік орендна плата ОСОБА_1 була виплачена в розмірі 450 гривень.
8. 15.09.2017 позивачем до відповідача повторно подано заяву за № 1320 про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсації, субсидій та пільг, в період з вересня 2017 року по лютий 2018 року та перелік документів, які передбаченні ст. 4 Законом України " Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям". Окрім іншого, було подано декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, без зазначення перебування у власності земельної ділянки (паю), яка здана в оплатну оренду, згідно договору оренди.
9. 16.11.2017 позивач отримав письмове повідомлення № 107 про відмову в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та сім`ям з дітьми, підставою відмови зазначено "скриття З/Д (пай)".
10. 30.11.2017 на адвокатський запит відповідачем надано лист № 17/2779, в якому зазначається, що після подачі позивачем пакету документів для призначення державної соціальної допомоги, виявлено наявність земельного паю та договір оренди земельної ділянки від 14.12.2016, що стало підставою для перерахунку державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, призначеної за зверненням від 13.03.2017, та допомоги одиноким матерям (з урахуванням доходів) від 17.07.2017, що призвело до надмірно виплаченої допомоги в сумі 279,51 грн, яка буде утримуватись з належної допомоги по 20%. Повідомлено позивача, що право на наступний строк звернення для призначення державної соціальної допомоги настане з березня 2018 року.
11. 26.12.2017 на звернення адвоката надано відповідь за №01-17/2965. Позивача повідомлено про відмову у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, у зв`язку з приховуванням інформації про фактичний розмір земельних ділянок.
12. Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернулася до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
13. В обґрунтування позовних вимог позивач покликалася на те, що при подачі документів на призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям у березні, липні 2017 року не мала умислу (прямого чи непрямого) щодо подання недостовірних відомостей чи приховування відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру.
14. Зазначала також, що 28.10.2016 набула право власності на земельну ділянку площею 1,1537 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На підставі договору оренди від 14.12.2017 вказана ділянка передана ФОП ОСОБА_2 . Право оренди земельної ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.01.2017.
15. Факт не включення у декларацію про доходи та майно осіб, які входять до складу сім`ї, земельної ділянки, пов`язує зі своєю необізнаністю та відсутністю, станом на березень, липень 2017 року будь-яких доходів від оренди земельної ділянки.
16. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, покликаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що відповідач при відмові позивачу у призначені соціальної допомоги, не з`ясував причин, що слугували підставою для подання недостовірних відомостей чи приховування відомостей, та не встановив умисних дій, спрямованих на подання недостовірних відомостей, в тому числі про доходи і майновий стан особи, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру.
Зміст ст.7 Закону №1768 визначає склад порушення в діях особи за наявності навмисного неподання або приховування відомостей. При цьому, таке порушення є підставою для встановлення права на державну соціальну допомогу.
Суд першої інстанції вважає, що позивач не може бути позбавлений такого права, в той час коли це право йому гарантоване державою. Сума коштів (450 грн), які позивач отримала від оренди земельної ділянки, не гарантує повноцінне існування людини.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
18. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
19. Скаржник зазначає, що позивач була попереджена про обов`язок своєчасно повідомляти про всі обставини, що впливають на виплату допомоги та попереджена про відмову у призначенні або припинення виплати допомоги (повернення нарахованих коштів) в разі подання неповних чи недостовірних даних про доходи та майновий стан.
В декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, позивач не зазначила про наявність у її власності земельної ділянки площею 1,1537 га, а тому відповідач правомірно припинив виплату соціальної допомоги та зробив перерахунок і прийняв рішення про утримання надмірної виплати з належної допомоги по 20% в місяць.
20. У відзиві позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
22. Реалізація конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім`ям врегульована Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" від 01.06.2000 № 1768-III (далі - Закон № 1768-III).
23. Відповідно до статті 1 Закону № 1768-III державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї; малозабезпечена сім`я - це сім`я, яка з поважних або незалежних причин від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї.