ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 646/4741/13-к
провадження № 51-1к18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_3,
суддів ОСОБА_4., ОСОБА_5.,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_6.,
прокурора ОСОБА_7.,
та в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_8.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 березня 2021 року про повернення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Харківської області від 03 квітня 2017 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом апеляційної інстанції обставини
За вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 червня 2015 року ОСОБА_1 було засуджено за ст. 348, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 342 Кримінального кодексу України (далі - КК) на підставі ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років.
Апеляційний суд Харківської області скасував вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 червня 2015 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного йому покарання та відмови в задоволенні цивільного позову ОСОБА_2 і 03 квітня 2017 року ухвалив свій вирок, яким призначив ОСОБА_1 покарання: за ч. 2 ст. 342 КК в редакції від 05 квітня 2001 року - два роки позбавлення волі; за ч. 1 ст. 263 КК в редакції від 05 квітня 2001 року - чотири роки позбавлення волі; за ст. 348 КК в редакції від 05 квітня 2001 року- довічне позбавлення волі.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК в редакції від 05 квітня 2001 року звільнив ОСОБА_1 від покарання, призначеного за ч. 2 ст. 342 КК.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263
і ст. 348 КК в редакції від 05 квітня 2001 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначив ОСОБА_1 остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 в частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди задовольнив, постановив стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого 30 000 грн на відшкодування матеріальної шкоди.
В решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 20 березня 2018 року вироки судів першої та апеляційної інстанцій щодо ОСОБА_1 в порядку ст. 395 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року змінено, виключено з кваліфікації діяння, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК в редакції від 05 квітня 2001 року, ознаку складу цього злочину - перевезення.
Вказаний вирок апеляційного суду в тому ж порядку змінено:
- звільнено ОСОБА_1 від покарання, призначеного за ч. 1 ст. 263 КК в редакції від 05 квітня 2001 року, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК у зв`язку із закінченням строків давності;
- зазначено в резолютивній частині, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від покарання, призначеного за ч. 2 ст. 342 КК в редакції від 05 квітня 2001 року, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК замість п. 3 цієї статті;
- виключено з вироку рішення про призначення ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК та ухвалено вважати ОСОБА_1 засудженим до покарання у виді довічного позбавлення волі, призначеного йому апеляційним судом за ст. 348 КК в редакції від 05 квітня 2001 року.
У решті зазначені вирок місцевого суду (з урахуванням рішення суду апеляційної інстанції) та вирок апеляційного суду залишено без зміни.
Засуджений ОСОБА_1 звернувся до Харківського апеляційного суду із заявою про перегляд вироку Апеляційного суду Харківської області від 03 квітня 2017 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 12 серпня 2019 року заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку апеляційного суду за нововиявленими обставинами залишено без руху через її невідповідність вимогам п. 5 ч. 2 ст. 462 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та надано п`ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 09 вересня 2019 року повернуто заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Апеляційного суду Харківської області від 03 квітня 2017 року за нововиявленими обставинами.
Постановою Верховного Суду від 26 січня 2021 року ухвалу Харківського апеляційного суду від 09 вересня 2019 року про повернення заяви засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Апеляційного суду Харківської області
від 03 квітня 2017 року за нововиявленими обставинами скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22 березня 2021 року повернуто заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Апеляційного суду Харківської області від 03 квітня 2017 року за нововиявленими обставинами.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 22 березня 2021 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, направивши його заяву до апеляційного суду іншої області. Вказує на те, що в порушення вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод апеляційним судом не була розглянута його заява про відвід судді ОСОБА_9. від 16 березня 2021 року, доповнення до заяви про відвід та доповнення до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами. На думку засудженого, апеляційний суд залишив поза увагою висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 26 січня 2021 року, а також послався в своєму рішенні на попередню ухвалу цього ж суду, що була вже скасована касаційним судом. Крім того, стверджує, що копія ухвали апеляційного суду від 22 березня 2021 року йому не направлялась, а про її існування він дізнався через свого захисника ОСОБА_8.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_8. підтримав касаційну скаргу засудженого в повному обсязі, просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Прокурор ОСОБА_7. вважав касаційну скаргу засудженого необґрунтованою та просив залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою касаційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити, захисника ОСОБА_8., ОСОБА_7., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПКсуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.