Постанова
Іменем України
26 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 383/1205/21
провадження № 61-5380св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 18 травня 2022 року у складі колегії суддів: Дьомич Л. М., Дуковського О. Л., Письменного О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених позовних вимог та судових рішень судів попередніх інстанцій
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2, Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (далі - Кетрисанівська сільська рада), у якому просив:
1) визнати незаконною та протиправною діяльність голови Кетрисанівської сільської ради Поліщука В. В. щодо невнесення у порядок денний 11 сесії на розгляд Кетрисанівської сільської ради, яка відбулася 29 жовтня 2021 року, клопотання про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га;
2) стягнути з Кетрисанівської сільської ради на відшкодування моральної шкоди 1 000 000,00 грн, завданої внаслідок неналежного виконання головою Кетрисанівської сільської ради службових обов`язків і повноважень, визначених пунктами 1, 8 частини четвертої статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні";
3) зобов`язати голову Кетрисанівської сільської ради Поліщука В. В. внести в порядок денний чергової сесії Кетрисанівської сільської ради питання про розгляд клопотання позивача від 29 вересня 2021 року та повідомити про результат його розгляду.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на зазначену ухвалу суду, в якій зазначав, що звільнений від сплати судового збору з підстав, передбачених пунктом 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір".
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 04 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, зазначено про необхідність звернення позивача зклопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та сплатити судовий збір у розмірі 454,00грн, роз`яснено наслідки невиконання ним зазначеної ухвали суду.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 28 березня 2022 року продовжено ОСОБА_1 строк на виконання вимог ухвали Кропивницького апеляційного суду від 04 лютого 2022 року на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, та роз`яснено наслідки невиконання зазначеної ухвали суду.
У квітні 2022 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання
ОСОБА_1 про відкриття апеляційного провадження за його апеляційною скаргою, в якому заявник обґрунтував поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та просив його поновити. Вказав, що не згоден з вимогою суду про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2021 року, оскільки він звільнений від сплати судового збору з підстав, передбачених пунктом 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір".
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 18 травня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 21 грудня
2021 року, апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвала суду апеляційної інстанції, мотивована тим, що наведені заявником причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 354 ЦПК України є підставою для його поновлення.
Оскільки ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження сплати судового збору, а наведені ним підстави звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги були предметом перевірки та відхилені судом, про що в ухвалі суду від 04 лютого 2021 року наведено відповідні мотиви, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування частини третьої статті 185 ЦПК України для визнання апеляційної скарги неподаною та повернення її заявнику.
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У червні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 18 травня
2022 року, в якій заявник просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення Закону України "Про судовий збір", зокрема не звернув увагу, що відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 цього Закону, судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Повернення апеляційної скарги у зв`язку з несплатою судового збору позбавляє його права на доступ до правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Установлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги ОСОБА_1 висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.