Постанова
Іменем України
26 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 372/2896/19
провадження № 61-1612 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача - адвокат Мусаєв Магомед Гасанович,
треті особи: Обухівська міська рада Київської області, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Мусаєва Магомеда Гасановича, на рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 грудня 2020 року у складі судді Кравченка М. В. та постанову Київського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Сліпченка О. І.,
Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_2, третя особа - Обухівська міська рада Київської області, про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, шляхом знесення (перенесення) огорожі з земель загального користування, у якому просив суд: усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками
по АДРЕСА_1,
площею 0,1000 га, кадастровий номер 3223110100:01:105:0127
(номер запису про право власності 23312113) та площею 0,0500 га, кадастровий номер 3223110100:01:105:0128 (номер запису про право власності: 23312168); знести (перенести) огорожі з земель загального користування по АДРЕСА_1,
а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є власником земельних ділянок по АДРЕСА_1,
площею 0,1000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3223110100:01:105:0127, та площею 0,0500 га, для будівництва
та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3223110100:01:105:0128,
на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки, укладених
11 листопада 2017 року між ним і ОСОБА_4, посвідчених приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е. В., зареєстрованих у реєстрі за № 2076 та № 2079, відповідно.
Вказував, що він, як власник указаних земельних ділянок, має право
на володіння, користування і розпорядження своїм нерухомим майном,
а також на забезпечення права проходу (проїзду) до нього, передбачене статтею 41 Конституції України. Однак, у процесі використання земельної ділянки ним було виявлено загородження території загального користування комунальної власності Обухівської міської ради Київської області зі сторони землевласника ОСОБА_2, сусіда по земельній ділянці АДРЕСА_2, а саме - встановлення огорожі (лінійної споруди із листів профільного металу на металевому каркасі), про що свідчить зведений план меж земельних ділянок по АДРЕСА_1 .
На його неодноразові усні звернення щодо вирішення даного питання, шляхом перенесення огорожі та забезпечення безперешкодного проїзду (проходу) до належної йому земельної ділянки, ОСОБА_2 не реагував, натомість вказував на високу грошову вартість даної огорожі.
У подальшому він звертався до Відділу з питань благоустрою виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області та Відділу розвитку інфраструктури, містобудування та архітектури виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області щодо відновлення свого порушеного права безперешкодно користуватися земельною ділянкою. Виконавчим комітетом Обухівської міської ради Київської області було підтверджено факт умисного захоплення ОСОБА_2 земель загального користування та вказано, що відповідно до будівельних норм, а саме
пункту 3.22 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських
і сільських поселень" до земельної ділянки по
АДРЕСА_1 обов`язково повинен бути проїзд з метою обслуговування, експлуатації та пожежної безпеки. В умовах забудови,
що склалася історично, по АДРЕСА_1 під`їзд до земельної ділянки № 38 можливий тільки через існуючу територію.
Крім того, відповідно до акта обстеження забудови земельних ділянок щодо користування земельною ділянкою та забезпечення проїзду від 25 липня 2018 року, складеного постійно діючою комісією виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області з розгляду звернень громадян
у сфері містобудування та дотримання будівельних норм і правил, у ході обстеження, серед іншого, було виявлено загородження території загального користування комунальної власності Обухівської міської ради Київської області зі сторони землевласника ОСОБА_2, а саме - встановлення огорожі (лінійної споруди із листів профільного металу
на металевому каркасі) на землях загального користування до земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3223110100:01:105:0127, по АДРЕСА_1 . Під`їзд до даної земельної ділянки можливий тільки через самовільно загороджену ОСОБА_2 територію, яка є комунальною власністю Обухівської міської ради Київської області (стаття 83 ЗК України), та яка придатна для проїзду.
Обухівський відділ поліції Головного управління національної поліції
в Київській області на звернення його представника щодо неправомірних дій ОСОБА_2, який незаконно зайняв та огородив земельну ділянку загального користування по АДРЕСА_1 (після зміни адреси), роз`яснив його право на вирішення земельного спору у судовому порядку, у зв`язку з чим він був змушений звернутися до суду з указаним позовом.
З урахування наведеного, посилаючись на відповідні норми Конституції України, ЗК України та ЦК України, ОСОБА_1 просив суд його позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області
від 21 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні
ОСОБА_1 належними йому земельними ділянками, що розташовані
за адресою: АДРЕСА_1, кадастрові номери 3223110100:01:105:0127, 3223110100:01:105:0128, шляхом знесення (перенесення) огорожі із земель загального
користування - проїзду до вказаних ділянок по
АДРЕСА_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 06 липня
2020 року (провадження № 2-п-19/20) заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду задоволено. Скасовано заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 лютого 2020 року у вказаній справі. Призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження у справі з дня постановлення цієї ухвали та призначено підготовче судове засідання
на 10 серпня 2020 року о 16 год. 00 хв.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 19 жовтня
2020 року за клопотанням представника відповідача залучено до участі
у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 .
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 10 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні
ОСОБА_1 належними йому земельними ділянками, що розташовані
за адресою: АДРЕСА_1, кадастрові номери 3223110100:01:105:0127, 3223110100:01:105:0128, шляхом знесення (перенесення) огорожі із земель загального
користування - проїзду до вказаних ділянок по
АДРЕСА_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 чинить перешкоди позивачеві шляхом встановлення огорожі на землях загального користування комунальної власності Обухівської міської ради Київської області, що декларація на здійснення відповідних будівельних робіт
в установленому законом порядку не подавалася, дозвіл міської ради
чи іншого уповноваженого органу не отримувався, отже, відповідні будівельні роботи проводились відповідачем незаконно, самочинно.
Суд уважав, що фактично встановлена відповідачем споруда знаходиться за межами належної позивачеві земельної ділянки, тому належним позивачем у спорі за вимогами по демонтажу та перенесенню огорожі
не може бути ОСОБА_1, а повинна бути Обухівська міська рада Київської області, як власник земель загального користування.
Разом із цим, із урахуванням фактичних обставин справи, зокрема, факту встановлення відповідної огорожі на землях загального користування, районний суд дійшов висновку, що належним і достатнім способом захисту прав позивача є заборона вчинення відповідачем дій, які можуть порушити його права, зокрема слід зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди
у користуванні ОСОБА_1 належними йому земельними ділянками шляхом знесення (перенесення) огорожі із земель загального користування проїзду до вказаних земельних ділянок.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Мусаєва М. Г., залишено без задоволення. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 грудня 2020 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції вірно з`ясовані фактичні обставини справи, надано їм належну правову оцінку, його висновки підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на нормах діючого законодавства. Суд апеляційної інстанції погодився
з висновками районного суду про те, що відповідач чинить перешкоди позивачу у користуванні його земельною ділянкою, шляхом встановлення огорожі на землях загального користування комунальної власності Обухівської міської ради Київської області, а тому наявні підстави для часткового задоволення позову ОСОБА_1 .
Апеляційний суд не взяв до уваги доводи апеляційної скарги про те,
що влаштування проїзду до належних ОСОБА_2 земельних ділянок (встановлення спірної огорожі) не позбавляє ОСОБА_1 права отримати відповідний дозвіл на облаштування проїзду до його земельних ділянок
за свій рахунок, оскільки позивач є суміжним землевласником, якому перешкоджає самовільно побудована відповідачем огорожа. При цьому незаконність зазначеної огорожі підтверджується й тим, що відповідачем
не було отримано відповідного дозволу на її будівництво, ні в Обухівській міській раді Київської області, ні у суміжних землевласників
або землекористувачів, що й не заперечується ОСОБА_2 .
Із цих самих підстав суд апеляційної інстанції відхилив твердження заявника апеляційної скарги щодо наявності відстані від огорожі
ОСОБА_2 до огорожі ОСОБА_5, й можливості там облаштувати проїзд до земельних ділянок позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2022 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_2 - адвокат Мусаєв М. Г., посилаючись
на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області
від 10 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду
від 14 грудня 2021 року, та ухвалити нове судове рішення про відмову
у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Підставами касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій заявник зазначає те, що судами не досліджено зібрані у справі докази, а також встановлено обставини, що мають суттєве значення,
на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389
ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 31 січня 2022 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Мусаєва М. Г., залишено без руху, запропоновано заявнику уточнити касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України та надати копії уточнених редакцій касаційних скарг і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 11 травня 2022 року продовжено представнику ОСОБА_2 - адвокату Мусаєву М. Г., строк для усунення недоліків касаційної скарги, вказаних
в ухвалі Верховного Суду від 31 січня 2022 року.
У наданий судом строк представник ОСОБА_2 - адвокат Мусаєв М. Г., надіслав матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме надав до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі. Витребувано цивільну справу № 372/2896/19
із Обухівського районного суду Київської області. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У липні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Мусаєва М. Г., мотивована тим, що висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи, так як ані позивач, ані відповідач не мають відповідних дозволів
на облаштування проїзду до належних їм земельних ділянок. ОСОБА_2, облаштовуючи проїзд до його земельної ділянки, не використовував проїзну частину АДРЕСА_1 та/або її узбіччя, що могло перешкоджати
як іншим землекористувачам або мешканцям АДРЕСА_1
у їх користуванні, так і екстреним службам у доступі їх транспортних засобів.
Із зведеного кадастрового плану убачається, що належні позивачеві земельні ділянки розташовані на достатній відстані від АДРЕСА_1 . Земельні ділянки відповідача та влаштований останнім проїзд
не перетинаються із земельними ділянками позивача. Вказує на відсутність спору між позивачем і відповідачем щодо меж земельних ділянок.
При цьому про можливість ОСОБА_1 в облаштуванні проїзду до його земельних ділянок, за наявності відповідних дозволів, наголошувалося
у суді першої інстанції, однак суд не дослідив указані обставини, діяв однобічно. Судами не перевірено чи дійсно відповідач порушив норми пункту 3.22 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських
і сільських поселень".
Облаштовуючи проїзд без відповідної технічної документації, відповідач безпосередньо порушив права розпорядника комунальної власності, тобто Обухівської міської ради Київської області, яка є третьою особою у даній справі, відповідних вимог до ОСОБА_2 не заявляла.
Вважає доведеним наявними у матеріалах справи доказами факт відсутності порушення відповідачем прав позивача на вільне користування належними останньому земельними ділянками.
При цьому, частково задовольняючи позов ОСОБА_1, суди позбавили ОСОБА_2 права вільно користуватися його земельними ділянками.
Також указує, що виконати оскаржуване рішення районного суду фактично неможливо, оскільки не зрозуміло, чи потрібно огорожу знести повністю
чи частково, і якщо частково, то яку частину. Якщо потрібно огорожу перенести, то в який бік, і на яку відстань.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надійшов.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема: якщо судове рішення оскаржується
з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Мусаєва М. Г.,
не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального
чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.