Постанова
Іменем України
26 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 686/31359/20
провадження № 61-3001 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
представника відповідача - адвокат Керницька Ілона Романівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Керницької Ілони Романівни, на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді Мазурок О. В. від 06 жовтня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С.,
Грох Л. М. від 22 лютого 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому, просив суд стягнути з відповідача на свою користь: 400 000 грн - боргу, 7 508,20 грн - три проценти річних, 10 040 грн - інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що за договором позики, укладеним між ним та ОСОБА_2 16 березня 2020 року, відповідач позичив в нього 400 000,00 грн, які зобов`язався повернути до 01 травня 2020 року, а також відповідач зобов`язався сплатити три відсотки річних за користування коштами.
Позивач вказував, що на підтвердження укладення договору позики та передачі грошей ОСОБА_2 була власноручно написана розписка. Відповідач свої зобов`язання згідно із договором не виконував та у вказаний у борговій розписці строк гроші не повернув, на неодноразові звернення з вимогою про повернення коштів відповідач не реагував, а тому має повернути суму позики та кошти, передбачені статтею 625 ЦК України.
Ураховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просив суд його позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 22 лютого 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 : 400 000,00 грн боргу, 7 508,20 грн - три проценти річних, 10 040 грн - інфляційних втрат. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судові рішення мотивовано тим, що між сторонами укладено договір позики у письмовій формі, оформлений розпискою від 16 березня 2020 року, згідно з якого ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі
400 000,00 грн. Проте сума в обумовлений сторонами строк до 01 травня
2020 року не була повернута позичальником. При цьому, суд вказав, що не надано доказів, що між сторонами укладено удаваний договір, відповідачем не надано доказів неотримання ним грошових коштів за договором позики,
а рішення суду не може ґрунтуватися на показаннях свідків. Також,
ОСОБА_2 не звертався до суду з позовом про оспорення договору позики.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що посилання ОСОБА_2, що між сторонами існували виключно господарські відносини, які стосувалися поставки молока, у межах якої і виникла заборгованість, перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 02 січня 2020 року у різних місцях з 09 до
18 год, наявність боргових розписки за поставку молока за попередні періоди не є достатніми та переконливими доказами для висновку про відсутність між сторонами правовідносин з договору позики. При цьому, суд вказав, що посилання на відповіді ПрАТ "Київстар" щодо місця перебування сторін
02 січня 2020 року не можна вважати доказом місяця перебування позивача і відповідача як фізичних осіб, вказана відповідь свідчить лише про місцеперебування мобільних телефонів, які можуть знаходитись окремо від фізичної особи - власника в іншому місці.
Також, суди послалися на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц, провадження № 14-465 цс 18.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Керницька І. Р., звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 жовтня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 лютого 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 686/31359/20 із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Керницької І. Р., про зупинення дії оскаржуваних судових рішень відмовлено та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У травні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Керницької І. Р., мотивована тим, що суди неправильно застосували положення
статей 1046, 1047 ЦК України, не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України: від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63 цс 13; від 02 липня 2014 року у справі № 6-79 цс 14;від 13 грудня 2017 року у справі № 6-996 цс 17 та Великої Палати Верховного Суду: від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465 цс 18); від 25 березня 2020 року у справі
№ 569/1646/14-ц (провадження № 61-5020 св18); та від 14 квітня 2020 року
у справі № 628/3909/15 (провадження № 61-42915 св 18).
Зазначає, що суди належним чином не встановили наявність між сторонами правовідносин за договором позики виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов, оскільки факт отримання позичальником грошових коштів, момент їх отримання (як певний проміжок часу) є обов`язковою та істотною умовою договору позики, яку повинен встановити суд у справі. При цьому, вказує, що заборгованість у розмірі 400 000,00 грн виникла не у зв`язку з укладенням договору позики, а був вчинений для приховування інших господарських правовідносин між сторонами (постачання молока), тому договір позики є удаваним, проте суди належним чином не дослідили надані суду докази. Розписка написана під впливом психологічного тиску та погроз.
Також, вказує, що судом апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про повторний виклик свідків та позивача, який був необхідний для з`ясування істинної природи правовідносин між сторонами.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив від ОСОБА_1 на касаційну скаргу, в якому зазначається, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; судом апеляційної інстанції необґрунтовано відхилені клопотання про виклик та допит свідків та про визнання явки ОСОБА_1 у судове засідання обов`язковою що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Також вказує, що судом першої інстанції належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи
(пункт 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Керницької І. Р., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою
для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.