Постанова
Іменем України
14 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 161/11923/20
провадження № 61-6395св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - державний виконавець Першого відділу Державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Мирончук Оксана Петрівна,
заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 01 липня 2022 року в складі колегії суддів: Федонюк С. Ю., Матвійчук Л. В., Осіпука В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність та незаконність постанов державного виконавця Першого відділу Державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Мирончук О. П., заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
У скарзі заявник просив визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Першого ВДВС у м. Луцьку ЗМУ Міністерства юстиції (м. Львів) Мирончук О. П., визнати недійсними її постанови у виконавчих провадженнях № 66394537, № 66394648, № 66396259 та № 66396379, які були винесені 04 серпня 2021 року та 02 вересня 2021 року щодо відкриття провадження та звернення стягнення на пенсію боржника; просив стягнути з державного виконавця 1515,20 грн та на відшкодування моральної шкоди - 323 432 грн.
18 березня 2022 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення скарги та внесення змін до скарги.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 березня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення скарги відмовлено.
24 травня 2022 року ОСОБА_1 подав заяву про внесення змін до його скарги, у якій, збільшуючи заявлені вимоги у частині суми повернення коштів, просив стягнути з державного виконавця на свою користь незаконно стягнуті 2 675,55 грн з його мінімальної пенсії.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2022 року відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_1 про внесення змін до скарги на бездіяльність та незаконність постанов державного виконавця Першого відділу Державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Мирончук О. П.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2022 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність та неззаконність постанов державного виконавця Першого відділу Державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Мирончук Оксани Петрівни відмовлено.
ОСОБА_1 подав одну апеляційну скаргу, в якій одночасно просив скасувати зазначені ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області.
Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 01 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2022 року про відмову у внесенні змін до скарги повернуто скаржнику.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд виходив із того, що оскаржувана ухвала про відмову у прийнятті заяви про внесення змін до скарги відсутня в переліку процесуальних документів, визначених у статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, а тому в силу пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга на таку ухвалу підлягає поверненню особі, яка її подала.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
09 липня 2022 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2022 року про відмову у внесенні змін до скарги та ухвалу Волинського апеляційного суду від 01 липня 2022 року.
У касаційній скарзі він просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2022 року про відмову у внесенні змін до скарги та ухвалу Волинського апеляційного суду від 01 липня 2022 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Волинського апеляційного суду від 01 липня 2022 року та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд повернув апеляційну скаргу посилаючись на те, що частиною першою статті 353 ЦПК України не передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції про відмову в прийнятті заяви про внесення змін до скарги. Заявник вважає, що ухвала суду першої інстанції про відмову у прийнятті заяви про внесення змін до скарги (збільшення вимог скарги), є фактично ухвалою про повернення заяви заявнику, яка підлягає оскарженню відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України. Оскаржувана ухвала позбавляє заявника на апеляційне оскарження та обмежує його доступ до правосуддя, що є неприпустимим. Право на апеляційне оскарження є важливим та невід`ємним для будь-якої особи, яке передбачено Конституцією України, а також практикою Європейського суду з прав людини.
Позиція інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу у визначений судом строк до суду не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У абзаці 6 частини другої статті 389 ЦПК України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
За частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною другою статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до пункту 8 статті 129 Конституції України одним із фундаментальних принципів правосуддя є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічні положення містить частина третя статті 2 ЦПК України, яка встановлює, що одними з основних засад (принципів) цивільного судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), на справедливий судовий розгляд, до якого також відноситься і право апеляційного оскарження.
Відповідно до практики ЄСПЛ право на доступ до суду не є абсолютним (рішення ЄСПЛ у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" ("Golder v. the United Kingdom"). Однак, застосовані обмеження не можуть зменшувати (обмежувати) право доступу до суду таким чином або до такої міри, що порушується сама сутність права. Більше того, обмеження не входить у сферу застосування статті 6 § 1 Конвенції, якщо не переслідує "законну мету" і якщо відсутнє "пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою" (Ashingdane v. the United Kingdom (Ашинґдейн проти Сполученого Королівства), § 57; Fayed v. the United Kingdom (Файєд проти Сполученого Королівства), § 65; Markovic and Others v. Italy (Марковіч та інші проти Італії) [ВП], § 99).
ЄСПЛ у своїй практиці також зазначає, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справі Zubac v. Croatia ("Зубац проти Хорватії") від 05 квітня 2018 року).
Згідно з частиною першою статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у розгляді справи, у випадках та порядку, встановленому ЦПК України.
Особа не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, зокрема ухвали суду першої інстанції, у випадку, якщо таке право прямо передбачено процесуальним законом.
За частиною другою статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.