ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2022 року
м. Київ
справа №460/7602/20
адміністративне провадження № К/9901/21263/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року (суддя Зозуля Д.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року (судді: Запотічний І.І., Глушко І.В., Довга О.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
12 жовтня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону пов`язану з відмовою в нарахуванні та виплаті з 01 жовтня 2018 року прокурору військової прокуратури Рівненського гарнізону капітану юстиції ОСОБА_1 грошових коштів, які складають різницю між отриманим ОСОБА_1 та належним ОСОБА_1 грошовим забезпеченням та додатковими видами грошового забезпечення, а саме, матеріальною допомогою на вирішення соціально-побутових питань, матеріальною допомогою на оздоровлення тощо, розрахованими з урахуванням окладу за військове звання "старший лейтенант юстиції" в розмірі з 01 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року - 1270,00 грн, з 01 січня 2019 року по 24 квітня 2019 року - 1420,00 грн, та з 24 квітня 2019 року з урахуванням окладу за військове звання "капітан юстиції" в розмірі з 24 квітня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 1500,00 грн, з 01 січня 2020 року по цей час - 1700,00 грн, тобто, у спосіб та в розмірі передбаченому приміткою до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2018 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та зобов`язання Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону нарахувати та виплатити з 01 жовтня 2018 року прокурору військової прокуратури Рівненського гарнізону капітану юстиції ОСОБА_1 грошові кошти, які складають різницю між отриманим ОСОБА_1 та належним ОСОБА_1 грошовим забезпеченням та додатковими видами грошового забезпечення, а саме, матеріальною допомогою на вирішення соціально-побутових питань, матеріальною допомогою на оздоровлення тощо, розрахованими з урахуванням окладу за військове звання "старший лейтенант юстиції" в розмірі з 01 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року - 1270,00 грн, з 01 січня 2019 року по 24 квітня 2019 року - 1420,00 грн, та з 24 квітня 2019 року з урахуванням окладу за військове звання "капітан юстиції" в розмірі з 24 квітня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 1500,00 грн, з 01 січня 2020 року по цей час - 1700,00 грн, тобто, у спосіб та в розмірі передбаченому приміткою до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2018 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем за період з 01 жовтня 2018 року по цей час не вірно визначався розмір окладу за військовим званням, тобто без урахування Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". На думку позивача розмір окладу за військовим званням повинен був бути не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, що встановлений на 01 січня відповідного календарного року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону пов`язану з відмовою в нарахуванні та виплаті з 01 жовтня 2018 року прокурору військової прокуратури Рівненського гарнізону капітану юстиції ОСОБА_1 грошових коштів, які складають різницю між отриманим ОСОБА_1 та належним ОСОБА_1 грошовим забезпеченням та додатковими видами грошового забезпечення, а саме, матеріальною допомогою на вирішення соціально-побутових питань, матеріальною допомогою на оздоровлення тощо, розрахованими з урахуванням окладу за військове звання "старший лейтенант юстиції" в розмірі: з 01 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року - 1270,00 грн; з 01 січня 2019 року по 23 квітня 2019 року - 1420,00 грн. Та з 24 квітня 2019 року з урахуванням окладу за військове звання "капітан юстиції" в розмірі: з 24 квітня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 1500,00 грн; з 01 січня 2020 року по 03 листопада 2020 року - 1700,00 грн, тобто, у спосіб та в розмірі передбаченому приміткою до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2018 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Зобов`язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону нарахувати та виплатити з 01 жовтня 2018 року прокурору військової прокуратури Рівненського гарнізону капітану юстиції ОСОБА_1 грошові кошти, які складають різницю між отриманим ОСОБА_1 та належним ОСОБА_1 грошовим забезпеченням та додатковими видами грошового забезпечення, а саме, матеріальною допомогою на вирішення соціально-побутових питань, матеріальною допомогою на оздоровлення тощо, розрахованими з урахуванням окладу за військове звання "старший лейтенант юстиції" в розмірі: з 01 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року - 1270,00 грн; з 01 січня 2019 року по 23 квітня 2019 року - 1420,00 грн. Та з 24 квітня 2019 року з урахуванням окладу за військове звання "капітан юстиції" в розмірі: з 24 квітня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 1500,00 грн; з 01 січня 2020 року по 03 листопада 2020 року - 1700,00 грн. Тобто, у спосіб та в розмірі передбаченому приміткою до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2018 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції про те, що розрахунки посадового окладу позивача мали проводитись шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Нечіткість Постанови №704, коли Примітки до Додатків 1 та 14 на які покликається позивач і які, не визнає відповідач, є в свою чергу частинами даного нормативно-правового акту, які представляють державно-владний припис, призначений для спеціального текстового або символічного підкреслення, має супровідний характер. Оскільки додаткові види грошового забезпечення, а саме, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, вихідна допомога у зв`язку із звільненням з лав Збройних Сил України, компенсація за невикористану відпустку тощо, також напряму залежать від посадового окладу, то і вони мали розраховуватися за відповідний період часу служби позивача від таких же показників окладу за військовим званнями "старший лейтенант, капітан" юстиції.
При цьому, позивач мав цілком правомірні очікування того, що такі нарахування будуть проведені йому у гарантованому розмірі.
Оскільки відповідач при розрахунку окладу за військовим званням не скористався приміткою до додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2018 року №704, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин, і це потягнуло нарахування ОСОБА_1 у відповідний проміжок часу основного і додаткових видів грошового забезпечення у розмірі меншому, ніж належало, то на відповідача слід покласти обов`язок нарахувати та виплатити позивачу за період з 01 жовтня 2018 року по 03 листопада 2020 року грошові кошти, які складають різницю між отриманим ОСОБА_1 та належним йому грошовим забезпеченням та додатковими видами грошового забезпечення.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону указує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Підставою касаційного оскарження Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
На обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не правильно застосовані норми матеріального права без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 11 лютого 2021 року у справах №200/3757/20-а, №200/3774/20-а, №240/11952/19 щодо відсутності правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено на 01 січня календарного року.
Позиція інших учасників справи
Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 26 вересня 2022 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Наказом військового прокурора Західного регіону України від 01 жовтня 2018 року №688к старший лейтенант юстиції ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу військової прокуратури Західного регіону України, та наказом Міністра оборони України (по особовому складу) № 213 від 24 квітня 2019 року старшому лейтенанту юстиції ОСОБА_1 присвоєно чергове військове звання - капітан юстиції.
Наказом військового прокурора Західного регіону України від 16 січня 2020 року №34к капітана юстицію ОСОБА_1 з 16 січня 2020 року призначено на посаду прокурора військової прокуратури Рівненського гарнізону Західного регіону України, увільнивши з посади слідчого військової прокуратури Рівненського гарнізону Західного регіону України.
28 липня 2020 року позивач звернувся до військового прокурора Західного регіону України із заявою щодо проведення перерахунку окладу та виплати грошових коштів, які складають різницю між отриманим та належним до виплати грошовим забезпеченням та додатковими видами грошового забезпечення, а саме матеріальною допомогою на вирішення соціально-побутових питань та матеріальною допомогою на оздоровлення, тощо, розрахованим з урахуванням окладу за військове звання "старший лейтенант юстиції" в розмірі з 01 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року - 1270,00 грн, з 01 січня 2019 року по 24 квітня 2019 року- 1420,00 грн, та з 24 квітня 2019 року з урахуванням окладу за військове звання "капітан юстиції" в розмірі з 24 квітня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 1500,00 грн, з 01 січня 2020 року по цей час - 1700,00 грн.
Військова прокуратура Західного регіону України, листом від 10 вересня 2020 року №18-236вих-20 повідомила ОСОБА_1, що грошове забезпечення позивачу нараховувалося та виплачувалося відповідно до постанов Кабінету Міністрів України: від 31 травня 2012 року №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" (із змінами), від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (із змінами), від 15 червня 1994 року №414 "Про види, розміри і порядок компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці" (із змінами), від 17 липня 2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення", від 15 січня 2004 року №44 "Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу" та кошторису прокуратури регіону на 2018, 2019 та 2020 роки, затвердженого Офісом Генерального прокурора. Від Офісу Генерального прокурора до прокуратури регіону накази, вказівки, розпорядження, листи щодо зміни розміру окладу за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців прокуратури регіону та військовослужбовців військових прокуратур гарнізонів Західного регіону України не надходили. Додатково повідомлено, що лише за умови надходження відповідних змін, буде проведено перерахунок грошового забезпечення.
05 лютого 2020 року Генеральним прокурором видано наказ №66 "Про окремі питання забезпечення початку роботи спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур)", відповідно до пунктами 3, 9 якого передбачено, що перейменовано юридичну особу "Військова прокуратура Західного регіону України" у "Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону" (на правах обласної прокуратури) без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Він набирає чинності з дня початку роботи обласних прокуратур відповідно до рішення Генерального прокурора, прийнятого в порядку визначеному пунктом 4 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року №113-ІХ.
Відповідно до пункту 3 наказу Генерального прокурора від 08 вересня 2020 року №47ш "Про затвердження структури та штатної чисельності апаратів спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур)" затверджено структуру та штатну чисельність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (на правах обласної прокуратури).
Окрім цього відповідно до пункту 1 наказу Генерального прокурора від 08 вересня 2020 року №414 "Про початок роботи обласних прокуратур" (опубліковано в газеті Верховної Ради України "Голос України" 09 вересня 2020 року)), днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11 вересня 2020 року.
Зважаючи на викладене, відповідачем у цій справі є Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону.
Феськов І.В. не погодившись з такими діями відповідача звернувся в суд з цим позовом.
Джерела права й акти їх застосування
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням військової служби та правовий статус військовослужбовця регулюються, зокрема, нормами Закону № 2232-XII та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 2 Закону № 2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаних із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призивом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Одним із видів військової служби є військова служба за контрактом осіб сержантського, старшинського і офіцерського складу.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.