Постанова
Іменем України
21 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 524/3363/19
провадження № 61-13916св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2, правонаступником якого є ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Курячий Вячеслав Михайлович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, від імені якого діє адвокат Чупілко Марина Валентинівна, на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27 квітня 2021 року у складі судді Андрієць Д. Д., та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 липня 2021 року у складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Абрамова П. С., Бондаревської С. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Курячий В. М., про встановлення факту проживання однією сім`єю та зміну черговості спадкування.
Позовну заяву мотивовано тим, що з 2013 року вона проживала однією сім`єю з ОСОБА_4 у належній йому на праві власності квартирі АДРЕСА_1, вони вели спільне господарство, мали сімейні відносини, спільні інтереси, взаємні права та обов`язки. Вона здійснювала догляд за ОСОБА_4 як за особою, яка потребувала сторонньої допомоги у зв`язку з хворобою.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, вона здійснила його поховання.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема на квартиру АДРЕСА_1 .
23 жовтня 2018 року вона звернулася до приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Курячого В. М. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, однак постановою приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Курячого В. М. від 18 квітня 2019 року їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що вона не є спадкоємцем померлого, а його спадкоємцем є двоюрідний брат ОСОБА_2 .
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 на підставі статті 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) та частини другої статті 1259 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) просила суд:
- встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 2013 року до дня смерті ОСОБА_4 ;
- змінити черговість одержання права на спадкування після ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, визнавши за ОСОБА_1 право на спадкування майна разом із спадкоємцем третьої черги.
Протокольною ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 21 вересня 2020 року до участі справи залучено ОСОБА_3 як правонаступника відповідача ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 141, 142).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 19 липня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, з 2013 року до дня його смерті.
Змінено черговість спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме визнано ОСОБА_1 спадкоємцем третьої черги після смерті ОСОБА_4 .
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1 536,80 грн.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу позивача і спадкодавця доведений та наявні підстави для зміни черговості спадкування. Надані виписки із медичних карт останнього підтверджують те, що через похилий вік та стан здоров`я, зокрема через отриману травму, той потребував сторонньої допомоги, яку надавала позивач. Свідки підтвердили факт тривалого проживання позивача із ОСОБА_4 однією сім`єю та піклування позивача про нього, зокрема, приготування їжі, прання одягу, відвідування у лікарні і придбання ліків, спілкування та ін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_3, від імені якого діє адвокат Чупілко М. В., посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27 квітня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 липня 2021 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Підставою касаційного оскарження рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27 квітня 2021 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 19 липня 2021 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18 лютого 2019 року у справі № 569/18047/17-ц (провадження № 61-40302св18), від 26 вересня 2019 року у справі № 521/6358/17 (провадження № 61-11757св19), від 09 жовтня 2019 року у справі № 552/8452/17 (провадження № 61-48561св18), від 27 травня 2020 року у справі № 755/8930/18 (провадження № 61-14692св19), від 18 червня 2020 року у справі № 565/1046/16-ц (провадження № 61-35423св18), від 11 серпня 2020 року у справі № 423/1071/19 (провадження № 61-21009св19), від 27 серпня 2020 року у справі № 266/2391/16 (провадження № 61-1300св20), від 17 вересня 2020 року у справі № 755/14155/16-ц (провадження № 61-23350св19), від 02 грудня 2020 року у справі № 592/1045/18-ц (провадження № 61-820св20), від 01 березня 2021 року у справі № 233/5990/18 (провадження № 61-19232св19), від 17 березня 2021 року у справі № 200/12980/14-ц (провадження № 61-14159св19), від 30 березня 2021 року у справі № 127/12917/18 (провадження № 61-10370св20), від 19 квітня 2021 року у справі № 553/1464/19 (провадження № 61-18450св20), від 22 квітня 2021 року у справі № 331/6453/18 (провадження № 61-380св21).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій, задовольнивши позов, не встановили факт саме ведення спільного господарства позивачем та спадкодавцем, наявності між ними взаємних прав та обов`язків.
Також судами попередніх інстанцій під час розгляду справи не було враховано вимоги статті 1259 ЦК України та висновків Верховного Суду.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначила, що касаційна скарга ОСОБА_3, від імені якого діє адвокат Чупілко М. В., не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу від приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Курячого В. М. не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3, від імені якого діє адвокат Чупілко М. В., на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27 квітня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 липня 2021 року, відмовлено ОСОБА_3, від імені якого діє адвокат Чупілко М. В., у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27 квітня 2021 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 19 липня 2021 року і витребувано із Автозаводського районного суду м. Кременчука цивільну справу № 524/3363/19.
Відповідно до клопотання ОСОБА_3, від імені якого діє адвокат Чупілко М. В., яке надійшло у вересні 2021 року до Верховного Суду, ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2021 року зупинено виконання рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27 квітня 2021 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 19 липня 2021 року до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_3, від імені якого діє адвокат Чупілко М. В., підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1, виданим 31 липня 2018 року Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (а. с. 6).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на його спадкове майно, яке складається із квартири АДРЕСА_1, яка належала йому на підставі свідоцтва про право особистої власності на квартиру від 25 серпня 1992 року (а. с. 106).
28 серпня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Курячого В. М. із заявою про прийняття спадщини після смерті свого двоюрідного брата ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 59).
28 серпня 2018 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Курячим В. М. заведено спадкову справу № 39/2018 на майно померлого ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі заяви ОСОБА_2, двоюрідного брата спадкодавця, про що здійснено реєстрацію у Спадковому реєстрі (а. с. 58-76).
У матеріалах спадкової справи наявний чинний заповіт від 27 травня 1998 року, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Дзюбою В. І., відповідно до якого ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповів усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, ОСОБА_5 (а. с. 83).
23 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Курячого В. М. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 87).
22 лютого 2019 року ОСОБА_3, діючи від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності від 21 лютого 2019 року, посвідченої державним нотаріусом Другої лохвицької державної нотаріальної контори Вітер Л. О., звернувся до приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Курячого В. М. із заявою про прийняття спадщини після смерті двоюрідного брата ОСОБА_2 . ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 92, 95).
22 лютого 2019 року постановою приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Курячого В. М. ОСОБА_2 відмовлено у вчинені нотаріальної дії - видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, що належала ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку з тим, що не підтверджено факт родинних відносин між спадкоємцем та спадкодавцем (а. с. 98).
15 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Курячого В. М. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 103).
Постановою приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Курячого В. М. від 18 квітня 2019 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, що належала ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку з тим, що вона не є спадкоємцем померлого ОСОБА_4 (а. с. 107).
29 листопада 2019 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим 11 грудня 2019 року виконавчим комітетом Пісківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області (а. с. 127).
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 26 червня 2020 року державним нотаріусом Другої лохвицької державної нотаріальної контори Полтавської області, на підставі заповіту, посвідченого 12 березня 2019 року секретарем виконавчого комітету Пісківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, спадкоємцем майна ОСОБА_2 є його син ОСОБА_3 (а. с. 137).
Відповідно до інформації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 06 березня 2019 року № 235 ОСОБА_4, 1938 року народження, як член сім`ї загиблого ветерана війни, який був зареєстрований та проживав у квартирі АДРЕСА_1, обслуговувався соціальним робітником відділення соціальної допомоги вдома № 1 територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Автозаводського району департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області з 17 серпня 2017 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 (дня смерті), на підставі договору про надання соціальних послуг, укладеного 17 серпня 2017 року на підставі заяви ОСОБА_4
ОСОБА_4 надавалися такі соціальні послуги:
1. Закупівля і доставка продовольчих, промислових та господарських товарів, медикаментів;
2. Прибирання житла: косметичне прибирання; вологе прибирання;
3. Допомога у приготуванні їжі (підготовка продуктів для приготування їжі, миття овочів, фруктів, посуду, винесення сміття тощо) за потреби;
4. Зміна постільної білизни;
5. Допомога в санітарній гігієні (за потреби);
6. Надання допомоги в оформлені документів (оформлення субсидії на квартирну плату і комунальні послуги).
На час укладення договору про надання соціальних послуг та протягом всього часу обслуговування ОСОБА_4 проживав один (а. с. 40).
Згідно із відповіддю Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області з 07 червня 1973 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . За період з 04 квітня 2016 року за зазначеною адресою дії щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання осіб не проводилися (а. с. 79).
Відповідно до довідки Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 30 від 18 вересня 2018 року № 77 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, з 2013 року проживала за адресою: АДРЕСА_2, із власником квартири ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, вели спільне господарство до дня його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дійсність цього факту підтверджують свідки, які проживають за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (а. с. 151).
Згідно з актом про підтвердження обставин від 05 листопада 2018 року, затвердженим Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_4, складеним мешканцями будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, підтверджено факт проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 та те, що ОСОБА_1 здійснювала лікування ОСОБА_4 до останнього дня життя, здійснила його поховання та поминальний обід (а. с. 152).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, і доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не повною мірою відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (частина перша статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі).
Предметом позову у справі, що переглядається в касаційному порядку, є вимоги позивача про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем з 2013 року до дня його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та про зміну черговості одержання права на спадкування після ОСОБА_4 відповідно до вимог статті 1259 ЦК України.