ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/21095/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Пєскова В.Г., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Громака В.О.,
за участю представників:
ФОП Кіро І.М. - Назаренка Є.О., Турової Є.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кіро Івана Миколайовича
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022
у справі № 910/21095/20
за позовом Фермерського господарства "Основа"
до Фізичної особи - підприємця Кіро Івана Миколайовича
про стягнення 622 800,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Фермерське господарство "Основа" (далі - ФГ "Основа", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи - підприємця Кіро Івана Миколайовича (далі - ФОП Кіро І.М., відповідач) про стягнення 622 800,00 грн безпідставно набутих коштів та 9 342,00 грн судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ним за платіжним дорученням №1009 від 10.10.2018 перераховано на користь відповідача 622800,00 грн на підставі усної домовленості, проте сторонами так і не був укладений договір на виконання будівельних робіт, оскільки сторонами не було досягнуто всіх істотних умов договору (ціни та строку дії договору), відповідачем не вчинялись дії, які б свідчили про виконання договору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у задоволені позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відсутні правові підстави для повернення коштів у порядку статті 1212 ЦК України, оскільки правова підстава для набуття відповідачем таких коштів була об`єктивно наявна в силу виникнення договірних відносин з виконання відповідачем робіт згідно виставленого рахунку.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ФОП Кіро І.М. на користь ФГ "Основа" 622 800,00 грн безпідставно набутих коштів, 9 342,00 грн судового збору, 14 013,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріли даної справи не містять доказів укладення між сторонами договору підряду, який має укладатись у письмовій формі, зі складанням проектно-кошторисної документації.
За відсутності між сторонами договірних відносин, перераховані позивачем на користь відповідача грошові кошти у розмірі 622800,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача як безпідставно набуті на підставі статті 1212 ЦК України.
ФОП Кіро І.М. звернувся до апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі № 910/21095/20 за нововиявленими обставинами.
Як на нововиявлену обставину відповідач посилався на пояснення гр. ОСОБА_1, який є співзасновником та керівником ФГ "Основа", надані 08.10.2021 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021152110000334, про що йому стало відомо 30.11.2021 після закриття кримінального провадження та ознайомлення з матеріалами справи.
Заявник вважає, що поясненнями гр. ОСОБА_1 підтверджується здійснення відповідачем будівельних та ремонтних робіт для позивача, що спростовує позицію позивача у справі № 910/21095/20 щодо невиконання таких робіт та відсутність договірних відносин між сторонами, та висновок суду апеляційної інстанції про відсутність між сторонами договірних відносин, та наявність підстав для стягнення грошових коштів як безпідставно набутих.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Кіро Івана Миколайовича про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 за нововиявленими обставинами у справі № 910/21095/20 відмовлено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 залишено в силі.
Суд апеляційної інстанції, вказавши, що станом на 08.02.2022 кримінальне провадження № 12021152110000334 від 01.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15, частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України не закрите, досудове розслідування триває, протилежного матеріали справи № 910/21095/20 не містять, дійшов висновку, що підстави, передбачені пунктом 2 частини другої статті 320 ГПК України для перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі № 910/21095/20 за нововиявленими обставинами відсутні.
Апеляційний суд зазначив, що згідно з пунктом 2 частини першої статті 321 ГПК України, наведеним у поданій до апеляційного суду заяві, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 320 цього Кодексу, учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили. Доказів набрання законної сили вироком (ухвалою) у кримінальному провадженні №12021152110000334 заявником суду апеляційної інстанції не надано.
За висновком апеляційного суду, посилання відповідача на пояснення співзасновника та керівник ФГ "Основа" гр. ОСОБА_1, надані останнім в рамках кримінального провадження № 12021152110000334, не свідчать про укладення між сторонами даної справи договору будівельного підряду у письмовій формі, який би містив істотні умови договору підряду, зі складанням проектно-кошторисної документації відповідно до вимог статей 837, 843, 846, 875, 877 ЦК України, тоді як суд апеляційної інстанції, здійснивши аналіз наявних матеріалів даної справи при прийнятті постанови від 19.10.2021, дійшов висновку про відсутність між сторонами даної справи договірних відносин та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 622 800,00 грн - безпідставно набутих грошових коштів, на підставі статті 1212 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з ухвалою Північного апеляційного господарського суду 21.06.2022, ФОП Кіро І.М. (скаржник) подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 у справі № 910/21095/20, ухвалити нове рішення, яким скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 залишити без змін.
Підставами касаційного оскарження відповідно до абзацу 6 частини другої статті 287 ГПК України визначено неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Скаржник вважає, що посилання суду апеляційної інстанції на неприйняття до уваги постанови про закриття кримінального провадження у зв`язку із її "недійсністю" згідно з пунктом 2 частини другої статті 321 ГПК України (ухвала не набрала законної сили), є фактично неправильним тлумаченням закону, оскільки нововиявленою обставиною, як юридичним фактом, який має істотне значення для розгляду справи, на яку він посилався в заяві про перегляд судового рішення, є саме факт визнання позивачем в рамках кримінального провадження наявності договору між позивачем та відповідачем і факт виконання відповідачем своїх зобов`язань згідно даного договору, який існував на час розгляду справи, але не був і не міг бути відомий заявнику на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, котре заявник просив переглянути.
Скаржник також зазначає, що висновком про відсутність підстави, передбачених пунктом 2 частини другої статті 320 ГПК України для перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі №910/21095/20 за нововиявленими обставинами, апеляційний суд надав оцінку вимогам, які заявником не заявлялись, оскільки підставою для перегляду оскаржуваної постанови апеляційного суду заявник зазначав пункт 1 частини другої статті 320 ГПК України, а не пункт 2 частини другої цієї статті, які містять різні правові наслідки.
В наданих суду додаткових поясненнях скаржник вказує про подання ОСОБА_1 від імені різних фермерських господарств до суду 4 різних позовів про стягнення з ФОП Кіро І.М. грошових коштів як помилково та безпідставно сплачених із застосуванням положень статті 1212 ЦК України (справи № 910/12052/20, № 910/12050/20, № 910/21092/20 та №910/21095/20).
При цьому, звертає увагу Верховного Суду, що у справі № 910/21092/20 за позовом Фермерського господарства "МТД" (позов від імені ФГ подано гр. ОСОБА_1 ) до ФОП Кіро І.М. про стягнення грошових коштів на підставі статті 1212 ЦК України, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2022, у задоволенні позову відмовлено повністю з посиланням на недоведеність підстав для застосування статті 1212 ЦК України до спірних правовідносин (які є аналогічними до правовідносин у справі, що розглядається № 910/21095/20). Ухвалою Верховного Суду від 29.08.2022 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФГ "МТД" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у справі № 910/21092/20.
Доводи інших учасників справи
Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до положень частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.
Позиція Верховного Суду
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (§§ 27, 28 рішення від 18.11.2004 у справі "Праведна проти Росії" № 69529/01 та § 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2). Однак при цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення ЄСПЛ у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999).
Цей принцип установлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (§§ 51, 52 рішення ЄСПЛ у справі "Рябих проти Росії" від 24.06.2003; ухвала ЄСПЛ щодо прийнятності заяви N62608/00 "Агротехсервіс проти України"; §§ 42-44 рішення ЄСПЛ у справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (§§ 27-34 рішення Суду у справі "Праведна проти Росії" від 18.11.2004).
Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 320 цього Кодексу).
До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22.01.2019).
Згідно із частиною четвертою статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Відповідно до частини третьої статті 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.