У х в а л а
19 вересня 2022 року
м. Київ
Справа № 711/5788/21
Провадження № 14-85зц22
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Гудими Д. А.,
суддів Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.
ознайомилась із заявою Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" (далі - відповідач) про перегляд ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 серпня 2022 року (далі - заява)
у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до відповідача про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за час затримки розрахунку при звільненні та
в с т а н о в и л а :
у вересні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ відповідача № 16-К від 5 квітня 2021 року про звільнення позивача;
- поновити останнього на посаді голови правління;
- стягнути з відповідача заробітну плату з січня 2020 року до 5 квітня 2021 року в розмірі 75 784,00 грн;
- стягнути з відповідача компенсацію за невикористану щорічну відпустку;
- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- стягнути з відповідача компенсацію за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 7 квітня 2021 року, до дня ухвалення рішення суду.
7 лютого 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси постановив ухвалу, згідно з якою застосував до відповідача захід процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 744 грн 30 коп. Мотивував тим, що відповідач на виконання ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 січня 2022 року не надав суду витребувані документи й інформацію та не повідомив суд про неможливість їх подати.
15 червня 2022 року Черкаський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив без змін ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 7 лютого 2022 року. Обґрунтував тим, що відповідач безпідставно затягував судовий розгляд справи, що є підставою для застосування до нього заходів процесуального примусу.
15 серпня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 7 лютого 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 15 червня 2022 року. Мотивував тим, що ці судові рішення не можна оскаржити у касаційному порядку.
7 вересня 2022 року відповідач надіслав до Великої Палати Верховного Суду заяву (вх. № 159/0/255-22), яку назвав "касаційною скаргою". Просив скасувати ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 серпня 2022 року та "повернути скаргу ГБК "Сирена" до суду касаційної інстанції для розгляду в порядку формування єдиної правозастосовчої практики". Аргументував так:
- суд першої інстанції, розглянувши клопотання позивача, не склав ухвалу про витребування доказів і не направив її відповідачу;
- роз`яснення суду першої інстанції щодо можливості заміни ухвали суду внесенням запису у протокол судового засідання суперечить частинам третій і сьомій статті 84, частині першій статті 260 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України);
- суди першої й апеляційної інстанцій не вказали у їхніх рішеннях на судову практику щодо постановлення письмових і протокольних ухвал.
Велика Палата Верхового Суду вважає, що у прийнятті заяви необхідно відмовити та повернути її відповідачеві.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України.
Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.
Фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом норм, які регулюють його діяльність. Термін "суд, встановлений законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів" (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (Sokurenko and Strygun v. Ukraine), заяви № 29458/04 і № 29465/04, § 24).
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Конституції України). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України (частина друга статті 19 Конституції України).