ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2022 року
м. Київ
Справа № 910/10006/19
Провадження № 12-79гс21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Рогач Л. І.,
судді-доповідача Власова Ю. Л.,
суддів Британчука В. В., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О.С., Штелик С. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Бутенка А. О.,
представників учасників справи:
позивача Гринюк В.Г.,
третьої особи Косарецькова В.М., Корнійчук Я.П.
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювеста Девелопмент" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14 вересня 2021 року (головуючий суддя Владимиренко С. В., судді Демидова А. М., Ходаківська І. П.),
у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювеста Девелопмент"
до ОСОБА_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста",
про визнання недійсним договору іпотеки.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювеста Девелопмент" (далі - ТОВ "Ювеста Девелопмент", позивач, скаржник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" (далі - ПАТ "Європейський газовий банк", Банк, відповідач 1), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач 2) про визнання недійсним договору іпотеки від 09 серпня 2013 року № 1203-090813/І, укладеного між відповідачами, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л. і зареєстрованого в реєстрі за № 1887 (далі - договір іпотеки, спірний договір).
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що договір іпотеки суперечить статті 71 Закону України від 17 вересня 2008 року № 514-VІ "Про акціонерні товариства" (тут і далі - Закон № 514-VІ у редакції, чинній на день укладення спірного договору), пунктам 8.2, 9.3 статуту Банку, оскільки укладений ОСОБА_1 як заінтересованою в його укладенні особою, за відсутності рішення спостережної ради та/або загальних зборів учасників ПАТ "Європейський газовий банк" про надання згоди на укладення цього правочину і без подальшого схвалення договору відповідним органом Банку. З боку ПАТ "Європейський газовий банк" спірний договір укладений особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності та діяла з перевищенням наданих їй повноважень. Отже, відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 72 Закону № 514-VІ договір іпотеки має бути визнаний недійсним з підстав недодержання при його укладенні вимог, встановлених частинами першою та другою статті 203 ЦК України.
3. У відзиві на позов ОСОБА_1 зазначила, що дійсно була членом спостережної ради ПАТ "Європейський газовий банк", однак ні перед укладенням договору іпотеки, ні після його укладення вона не зверталася до органів управління ПАТ"Європейський газовий банк" щодо повідомлення про наявність заінтересованості у вчиненні спірного договору, бо вважала це недоцільним, оскільки метою застосування механізму, визначеного статтею 71 Закону № 514-VІ, є погодження правочинів, щодо яких є заінтересованість, для недопущення відчуження майна акціонерного товариства за заниженою ціною.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
4. ОСОБА_1 була акціонером ПАТ "Європейський газовий банк" з часткою в розмірі 31,7380 % його статутного капіталу.
5. 29 жовтня 2012 року ОСОБА_1 була обрана членом спостережної ради ПАТ "Європейський газовий банк" терміном на 5 років.
6. 25 червня 2013 року між Приватним підприємством "Л-Джастіс" (далі - ПП "Л-Джастіс") як позичальником і ПАТ "Європейський газовий банк" був укладений кредитний договір № 710-250613 (далі - кредитний договір), за умовами якого Банк відкрив позичальнику відновлювану відкличну кредитну лінію із загальним лімітом 65 000 000,00 грн, з відсотковою ставкою 26 % річних.
7. 09 серпня 2013 року між ПАТ "Європейський газовий банк" та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, предметом якого була іпотека нежилих приміщень (53/100 частини від місць спільного користування площею 375,7 кв. м) загальною площею 199,20 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та належать ОСОБА_1 (далі - іпотечне майно). Вартість іпотечного майна становить 10 996 700,00 грн.
8. 25 лютого 2014 року між ПАТ "Європейський газовий банк" та ОСОБА_1 був укладений договір про розірвання договору іпотеки, відповідно до умов якого договір іпотеки розривався, зобов`язання сторін за цим договором припинялись, також сторони домовились припинити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно заборону відчуження майна, яке було предметом іпотеки, та вилучити запис про іпотеку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
9. 16 липня 2014 року постановою Правління Національного банку України № 424 віднесено ПАТ "Європейський газовий банк" до категорії неплатоспроможних.
10. Також 16 липня 2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 57 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Європейський газовий банк".
11. У 2014 році ОСОБА_1 подарувала іпотечне майно своїй дочці ОСОБА_2, яка за договором іпотеки від 05 грудня 2014 року передала його в іпотеку ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ).
12. У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернув стягнення на іпотечне майно та 11 квітня 2016 року передав його до статутного капіталу ТОВ "Ювеста Девелопмент".
13. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 18 липня 2019 року № 174314241 року право власності на іпотечне майно зареєстроване за позивачем.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
14. 14 листопада 2019 року Господарський суд міста Києва рішенням, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 січня 2020 року, позов задовольнив.
15. Ухвалюючи такі рішення, суди виходили з того, що спірний договір іпотеки вчинений з порушенням статті 71 Закону № 514-VІ, оскільки був укладений заінтересованою в його укладенні особою - ОСОБА_1, яка станом на дату укладення договору була акціонером ПАТ "Європейський газовий банк", володіла 31,7380 % акцій Банку та була членом спостережної ради Банку, за відсутності погодження спостережної ради Банку на його вчинення.
16. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (далі - Касаційний господарський суд) постановою від 11 червня 2020 року скасував рішення судів попередніх інстанцій, а справу передав на новий розгляд.
17. Передаючи справу на новий розгляд, Касаційний господарський суд вказав, що суди попередніх інстанцій не з`ясували, чи було порушено цивільне право позивача спірним договором, за захистом якого позивач звернувся до суду, на момент його укладення, а також не зʼясували, на підставі яких правовстановлюючих документів була проведена державна реєстрація права власності позивача на іпотечне майно.
18. Господарський суд міста Києва ухвалою від 24 вересня 2020 року залучив до участі у справі на стороні відповідача 1 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста"), оскільки відповідно до договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24 вересня 2019 року право вимоги за спірним договором іпотеки перейшло до ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста".
19. 01 лютого 2021 року Господарський суд міста Києва прийняв ухвалу, якою закрив провадження у справі в частині позовних вимог до ПАТ "Європейський газовий банк" на підставі пункту 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв`язку з припиненням ПАТ "Європейський газовий банк".
20. 01 лютого 2021 року Господарський суд міста Києва прийняв рішення у справі, яким позов ТОВ "Ювеста Девелопмент"задовольнив, визнав недійсним спірний договір іпотеки.
21. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є особою, заінтересованою у вчиненні ПАТ "Європейський газовий банк" оспорюваного правочину, та є стороною такого правочину, тому протягом трьох робочих днів з моменту виникнення в неї заінтересованості повинна була поінформувати про це товариство (його виконавчий орган). У матеріалах справи відсутні докази погодження спостережною радою Банку вчинення спірного правочину, тому є підстави для визнання спірного договору іпотеки недійсним, оскільки під час його вчинення був порушений порядок, визначений статтею 71 Закону № 514-VІ.
22. Щодо наявності порушеного права позивача місцевий господарський суд зазначив таке. Набуття позивачем права власності на іпотечне майно передбачає виникнення в нього як прав, так і обов`язків, що виникають з договору іпотеки, навіть тих, що існували до моменту набуття права власності. Отже, позивач також набув право на судовий захист та звернення з позовом про визнання спірного договору іпотеки недійсним.
23. Отримавши у власність іпотечне майно за відсутності відомостей або чинних на той момент договорів обтяження, оскільки спірний договір іпотеки був розірваний, позивач набув усіх правомочностей власника цього майна. Проте наявність спірного договору іпотеки впливає на його права як власника іпотечного майна, зокрема на право розпорядження, оскільки відновлення іпотеки призведе до накладення обтяжень на це майно та може призвести до припинення права власності позивача.
24. Північний апеляційний господарський суд постановою від 14 вересня 2021 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення про відмову в задоволенні позову.
25. Рішення мотивував так. Договір від 25 лютого 2014 року про розірвання договору іпотеки є нікчемним відповідно до частини третьої статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VІ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VІ), оскільки неплатоспроможний Банк відмовився від власних майнових вимог на нерухоме майно, що було передане в іпотеку на забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору.
26. Ураховуючи положення частини першої статті 236 ЦК України, що визначає момент недійсності правочину, набуття позивачем 15 квітня 2016 року права власності на іпотечне майно не свідчить про наявність порушення цивільного права та/або охоронюваного законом інтересу позивача спірним правочином на момент його укладення - 09 серпня 2013 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, надходження справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
27. У вересні 2021 року ТОВ "Ювеста Девелопмент" звернулося з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову останнього скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
28. Касаційний господарський суд ухвалою від 21 жовтня 2021 року відкрив касаційне провадження, призначив справу до розгляду, відмовив у задоволенні клопотання про зупинення дії оскаржуваної постанови.
29. Ухвалою від 08 грудня 2021 року Касаційний господарський суд передав цю справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з необхідністю вирішення виключної правової проблеми та відступу від висновку, викладеного в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний цивільний суд) від 19 травня 2021 року у справі № 522/9536/18, від 25 квітня 2018 року у справі № 761/11870/15-ц, стосовно неможливості застосування норм частини третьої статті 38 Закону № 4452-VІу редакції Закону України від 04 липня 2014 року № 1586-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи" (далі - Закон № 1586-VII) до правочинів неплатоспроможного банку, укладених до набрання чинності цим Законом.
30. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 18 січня 2022 року цю справу прийняла та призначила до розгляду.
Позиція учасників справи
31. На обґрунтування касаційної скарги ТОВ "Ювеста Девелопмент" зазначило, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норму пункту 1 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VІ, оскільки не врахував висновок, викладений у постанові Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2018 року у справі № 761/11870/15-ц, про те, що редакція статті 38 Закону № 4452-VІ, чинна на час укладення договору про розірвання договору іпотеки, не передбачала можливості визнання уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію такого договору нікчемним у зв`язку з відмовою банку від власних майнових вимог.
32. Також суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність порушених прав позивача, оскільки спірний договір іпотеки впливає на його права як чинного власника іпотечного майна. У звʼязку із цим законно набуте право власності позивача підлягає ретроспективному захисту шляхом подання позову, що нівелює порушення права ще на момент укладення договору, який зараз негативно впливає на можливість позивача розпоряджатись майном, оскільки відновлення іпотеки призводить до накладення обтяжень, а звернення стягнення на іпотечне майно в майбутньому призведе до припинення права власності позивача на це майно.
33. ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити постанову апеляційної інстанції без змін з таких підстав. Суд апеляційної інстанції правильно застосував норми статті 38 Закону № 4452-VІ, оскільки в постанові від 18 серпня 2020 року у справі № 922/2250/16 Касаційний господарський суд зробив висновок щодо можливості застосування цієї норми до правочину, який був укладений Банком до набрання чинності змінами, внесеними у статтю 38 вказаного Закону.
34. Договір про розірвання договору іпотеки є нікчемним відповідно до частини третьої статті 38 Закону № 4452-VІ у чинній редакції, оскільки Банк відмовився від власних майнових вимог на нерухоме майно за договором іпотеки, а також відповідно до пункту 5 частини другої статті 38 Закону № 4452-VІ у редакції, що діяла на момент укладення цього договору, оскільки ОСОБА_1 була пов`язаною з банком особою.
35. Твердження скаржника щодо порушеного права власності з огляду на наявність запису про іпотеку є безпідставними, оскільки в Рішенні від 14 липня 2020 року № 8-р/2020 у справі № 3-67/2019(1457/19) Конституційний Суд України зазначив: "Хоча обтяження майна іпотекою і впливає на можливість реалізації набувачем іпотечного майна свого конституційного права власності через обмежену правомочність розпоряджатися предметом іпотеки, втручання у таке право є мінімальним та спрямоване на врахування інтересів усіх суб`єктів вказаних правовідносин. Отже, положення частини першої статті 23 Закону України "Про іпотеку" не порушують розумного балансу між правами та інтересами іпотекодержателя (кредитора) і іпотекодавця (набувача іпотечного майна)".
36. Дозвіл спостережної ради необхідний лише тоді, коли правочин, що вчиняється зацікавленою або афілійованою особою від імені Банку чи в його інтересах, може призвести до порушення його інтересів, а в цьому випадку договір іпотеки не порушує права Банку, тому порядок, передбачений статтею 71 Закону № 514-VІ, не був порушений. Вимоги статті 71 Закону № 514-VІ застосовуються виключно у разі, якщо правочин порушує інтереси Банку.