ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2022 року
м. Київ
Справа № 442/5690/21
Провадження № 51 - 2072 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_3,
суддів ОСОБА_4, ОСОБА_5,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
та в режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_1,
його захисника адвоката ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021141110000312 від 05 травня 2021 року, щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Биків Дрогобицького району Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого,
за ст. 121 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 лютого 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 31 травня 2022 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 лютого 2022 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 121 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 вересня 2021року вказано виконувати окремо.
Строк відбуття покарання вказано рахувати з 05 травня 2021року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Дрогобицької міської ради матеріальну шкоду в сумі 5 222 гривні.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 травня 2021 року.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишено обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
05 травня 2021 року в період часу з 11 год. 00 хв. по 11 год. 30 хв. ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання на сходовому майданчику біля вхідних дверей житлового будинку, що на АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків вступив в словесну суперечку з ОСОБА_2, під час якої в нього виник умисел на заподіяння останньому тяжких тілесних ушкоджень.
В цей же час ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх злочинних дій, спрямованих на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень іншій людині, підійшов до ОСОБА_2 та умисно кулаками і взутими ногами наніс понад 40 ударів в різні ділянки тіла ОСОБА_2, в тому числі в ділянку життєво важливих органів тіла людини - по голові та в грудну клітку, в результаті чого спричинив тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 о 00 год. 50 хв. у реанімаційному відділенні КНП "Дрогобицька міська лікарня №1" ДМР.
Таким чином ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_2 умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст. 121 ч. 2 КК України.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 31 травня 2022 року частково задоволено апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8, змінено вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 лютого 2022 року в частині призначеного покарання та вказано вважати ОСОБА_1 засудженим за ст. 121 ч. 2 КК України на 8 років позбавлення полі.
Виключено з мотивувальної частини вироку покликання як на докази винуватості ОСОБА_1 постанови слідчого про призначення судових експертиз, ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення процесуальних дій, рапорти та заяви у даному провадженні.
В решті вирок суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить змінити вирок та ухвалу щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання і визначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 4 років позбавлення волі. Вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання за ст. 121 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років є занадто суворим, оскільки судами не дано належної оцінки усім обставинам скоєного ОСОБА_1 кримінального правопорушення, не враховано обставини, що пом`якшують покарання, дані про особу засудженого, які з позитивного боку характеризують його особу і який, зокрема, є учасником бойових дій. Також вказує на безпідставне визнання обставини того, що ОСОБА_1 раніше судимий, такою, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, оскільки у вироку не зазначено яким судом і за що він був раніше судимий. Крім того, захисник заперечує визнання обставиною, що обтяжує покарання, - невизнання ОСОБА_1 вини.
Заперечень на касаційну скаргу захисника від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений в судовому засіданні підтримали касаційну скаргу захисника та просили її задовольнити.
В судовому засіданні прокурор вважала касаційну скаргу необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обґрунтованість засудження ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ст. 121 ч. 2 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання "може", "вправі"; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема "особа винного", "щире каяття" тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК України), визначенні "інших обставин справи", можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК України тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.