ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2022 року
м. Київ
Справа № 184/836/20
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/803/937/22
Провадження № 51 - 1836 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_13,
суддів: ОСОБА_14, ОСОБА_15,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_16,
прокурора ОСОБА_17,
розглянув у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження
(кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040360000214 від 30 березня 2020 року та № 12020040360000188 від
16 березня 2020 року) щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Берислав Херсонської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою:
АДРЕСА_1, та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимої, останній раз вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2019 року, з урахуванням вироку Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2020 року в частині призначення покарання, за ст. 185 ч. 1,
ст. 185 ч. 2, ст. 70 ч. 1, ст. 70 ч. 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 79 КК України звільнену від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки,
за ст. 185 ч. 2, ст. 309 ч. 1, ст. 307 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженої ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_18 на вирок Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 06 квітня 2022 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2021 року ОСОБА_1 засуджено:
- за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки,
- за ст. 309 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень,
- за ст. 307 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років
6 місяців з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднано частину невідбутого покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2019 року та
ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з дня набрання вироком законної сили.
На підставі ст. 72 ч. 5 КК України зараховано ОСОБА_1 у строк покарання попереднє ув`язнення з 24 квітня 2020 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 2 288 гривень 30 копійок процесуальних витрат за проведення судових експертиз.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватою і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.
29 березня 2020 року приблизно о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_1 у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_3, скориставшись тим, що ОСОБА_2 знаходився на балконі, таємно повторно викрала телевізор марки "TCL", який належить ОСОБА_3, та з викраденим зникла з місця вчинення кримінального правопорушення, чим заподіяла потерпілій матеріальну шкоду на суму 1 786 гривень.
Крім того, ОСОБА_1 за невстановлених обставин незаконно придбала особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, який зберігала з метою збуту за місцем свого проживання за адресою:
АДРЕСА_2 . 22 квітня 2020 року у період часу з
19 години 08 хвилин по 19 годину 20 хвилин ОСОБА_1 за вказаною адресою незаконно збула за 120 гривень ОСОБА_4 одноразовий медичний шприц з особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - опій ацетильований, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 0,0244 грама.
Крім того, ОСОБА_1 за невстановлених обставин незаконно придбала особливо небезпечні наркотичні засоби опій ацетильований та канабіс, а також особливо небезпечну психотропну речовину "PVP", які зберігала для особистого вживання без мети збуту за місцем свого проживання за адресою:
АДРЕСА_2 . 23 квітня 2020 року в період часу з 19 години 10 хвилин по 22 годину 19 хвилин у ході санкціонованого обшуку за вказаною адресою було виявлено та вилучено: три одноразові медичні шприци з особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений, - опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить відповідно 0,3434 грама, 0,0097 грама та 0,0804 грама; три пакети з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, - "PVP", масою відповідно 0,0085 грама, 0,0084 грама та 0,1474 грама; три пакети з особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений, - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить відповідно 5,6068 грама, 2,1598 грама та 4,1244 грама.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 квітня 2022 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_1, її захисника - адвоката ОСОБА_18 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_20 - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_19 в інтересах засудженої ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Даючи свою оцінку доказам у кримінальному провадженні, зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій поклали в основу своїх висновків докази, які в своїй сукупності не доводять беззаперечно винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, зокрема у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення зазначено, що крадіжку вчинила невідома особа, а при видачі ОСОБА_1 телевізору не вказано місце його видачі та огляду. Вважає докази, які покладені в основу обвинувального вироку в частині засудження за ст. 307 ч. 2 КК України, недопустимими, оскільки оперативну закупку проведено з порушенням вимог КПК України. Указує на те, що суд апеляційної інстанції належним чином своїх висновків не мотивував та не зазначив підстав, з яких апеляційні скарги сторони захисту визнано необґрунтованими.
Заперечень на касаційну скаргу захисника ОСОБА_18 від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу захисника ОСОБА_18 необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України, кваліфікація її дій та призначене покарання в цій частині в касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, та незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби, відповідає встановленим обставинам і підтверджується безпосередньо дослідженими та оціненими судом першої інстанції доказами.
Так, суд ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування всіх обставин кримінальних правопорушень та на підтвердження винуватості ОСОБА_1 обґрунтовано послався, у тому числі: - на показання самої ОСОБА_1, яка зазначила, що до неї приходив алкоголік ОСОБА_5 та передавав їй 120 гривень, на прохання Севи "розкумаритись" вона винесла два шприци та при ньому відібрала з одного шприца до іншого димедрол, проте Севі нічого не давала, пояснити ідентичність складу опію ацетильованого виданого Севою працівникам поліції та вилученого у неї дома, а також відсутність димедролу за місцем її проживання не змогла; щодо крадіжки ОСОБА_1 не заперечувала, що в приміщенні відділу поліції вона добровільно написала заяву про видачу викраденої техніки, а ОСОБА_2 бачила один раз; - на показання потерпілої ОСОБА_3 та свідка