ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 756/7279/17
провадження № 51-99км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_5,
суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_8,
прокурора ОСОБА_9,
особи, щодо якої закрито
провадження ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу прокурора ОСОБА_10, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Родинське Волгоградської області Російської Федерації, зареєстрованого в АДРЕСА_1 ), жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого на підставі ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Оболонськогорайонного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та призначено йому покарання за цим законом у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на той самий строк.
Цим же вироком вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження процесуальних витрат і цивільного позову.
Згідно з вироком 04 лютого 2017 року близько 18:24 ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки "Daewoo Nexia" д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по проїзній частині вул. Героїв Дніпра, поблизу будинку № 71 від просп. Героїв Сталінграду у напрямку просп. Оболонського у місті Києві, перебуваючи у крайній лівій смузі, проявив неуважність до дорожньої обстановки, чим грубо порушив п. 1.5 та пп. "б" 2.3 Правил дорожнього руху, та, не переконавшись у тому, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху наближаючись до наземного нерегульованого пішохідного переходу, де перебував пішохід, для якого могла бути створена перешкода чи небезпека, чим грубо порушив п. 18.1 Правил дорожнього руху, не зменшив швидкості, аж до зупинки свого транспортного засобу, продовжив рух керованим автомобілем, унаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2, який переходив проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу зліва на право відносно руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Київський апеляційний суд ухвалою від 02 листопада 2021 року скасував зазначений вирок місцевого суду і закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у цьому суді.
Обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що апеляційний суд безпідставно дійшов висновку про ненадання стороною обвинувачення достовірних, належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 . При цьому прокурор не погоджується з оцінкою, яку цей суд дав висновку авто-технічної експертизи від 15 липня 2017 року № 12 - 1/493. Також, на переконання касатора, поза увагою апеляційного суду залишилися показання свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .
Між тим прокурор уважає істотним порушенням вимог КПК неконкретність зазначення підстави для закриття кримінального провадження.
У свою чергу, на думку прокурора, суд апеляційної інстанції розгляд провів формально, недотримуючись принципу безпосередності дослідження доказів, а отже, ухвала цього суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК.
Позиції учасників судового провадження
У письмових запереченнях ОСОБА_1 просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_9 касаційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, ОСОБА_1 заперечив проти її задоволення.
Мотиви Суду
За приписами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставині не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Він є судом права, а не факту, і при перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Зі змісту ст. 370 КПК, де визначено вимоги стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Ухвала апеляційного суду є рішенням вищого суду стосовно законності й обґрунтованості судового рішення, що перевіряється в апеляційному порядку, і повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Крім того, за змістом вона має відповідати вимогам ст. 419 КПК.