Постанова
Іменем України
23 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 197/1061/20
провадження № 61-2117св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_1,
відповідач: ОСОБА_2,
треті особи: Широківська селищна рада, Широківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 січня 2022 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_3, треті особи: Широківська селищна рада, Широківська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкоємцем, визнання спадкоємцем, надання права на спадкування.
Позов обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його пасинок ОСОБА_4, після смерті якого відкрилася спадщина на
1/2 частку житлового будинку та 1/2 частку земельної ділянки площею 0,15 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходяться за адресою:
АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 14,8066 га в межах згідно з планом, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території колишньої Зеленобалківської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області; 1/2 частку земельної ділянки, загальною площею 5,050 га, розташовану на території Широківської селищної ради Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Зазначав, що він проживав з померлим ОСОБА_4 та його матір`ю ОСОБА_5, з якою перебував у зареєстрованому шлюбі, більше
53 років. У 1987 році його прийомний син ОСОБА_4 отримав тяжку черепно-мозкову травму, внаслідок якої у нього розвинулась двостороння геміплегія, геміанестезія, що спровокувало порушення критики, пам`яті та мнестичних функцій, в лобно - тім`яно - скроневій області з`явилися клонічні та тонічні судоми лівої половини обличчя та лівих кінцівок, що спричинило утруднення ходьби, у зв`язку з чим його визнано інвалідом
I групи. ОСОБА_4 потребував постійного стороннього догляду, який йому забезпечував позивач та його дружина, мати ОСОБА_4 - ОСОБА_5, а після її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2, лише позивач. Попереднє прізвище, ім`я та по батькові померлого ОСОБА_4 до зміни прізвища та по батькові було ОСОБА_6 (пасинок взяв його прізвище та по батькові).
Після отримання ОСОБА_4 важкої черепно-мозкової травми, його дружина ОСОБА_7 припинила з ним шлюбні відносини та разом з малолітньою дочкою ОСОБА_8, яка в подальшому змінила по батькові з ОСОБА_9 на ОСОБА_10, почали проживати окремо. Будь-яких стосунків з померлим вони не підтримували, допомоги не надавали, упродовж усього його життя.
Після смерті ОСОБА_4, він звернувся до Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому відмовлено у зв`язку зі зверненням до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом дочки померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_3, та необхідністю встановлення факту спільного проживання із спадкоємцем однією сім`єю не менш як п`ять років.
Посилаючись на наведене, позивач просив встановити факт проживання його та ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме: з 25 липня 2002 року
до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати його спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, та надати йому право на спадкування із спадкоємцями першої черги.
Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області
від 15 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Встановлено факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме:
з 25 липня 2002 року до ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою:
АДРЕСА_1 .
Визнано ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги на спадкування за законом спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4, померлого
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач довів факт проживання з померлим ОСОБА_4 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, вони були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, а тому дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Суд зауважив, що для задоволення вимоги про зміну черговості спадкування за законом, суду необхідно встановити наявність певних юридичних фактів, а саме: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, тощо);
2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не довів наявність усіх юридичних фактів, передбачених частиною другою статті 1259 ЦК України, зокрема, що він матеріально забезпечував спадкодавця, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги ОСОБА_1 про надання йому права на спадкування разом із спадкоємцем першої черги за законом.
Постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 11 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2021 року, в частині вирішення вимоги ОСОБА_1 про зміну черговості спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення про задоволення позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що частина друга статті 1259 ЦК України не містить такої обов`язкової умови для надання фізичній особі права на спадкування із спадкоємцями попередніх черг, як забезпечення цією особою повного матеріального утримання спадкодавця.
Установивши, що за життя ОСОБА_4 як інвалід І групи перебував у безпорадному стані, оскільки без стороннього догляду та допомоги не міг самостійно забезпечити умови свого проживання, зокрема: приготувати їжу, прибрати помешкання, самостійно забезпечити дотримання правил особистої гігієни, відвідувати медичний заклад тощо, суд дійшов висновку про наявність підстав для надання ОСОБА_1 права на спадкування після смерті ОСОБА_4 разом із спадкоємцем першої черги, оскільки позивач протягом тривалого часу опікувався, матеріально забезпечував та надавав іншу допомогу спадкодавцеві, який був у безпорадному стані.
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У лютому 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна
ОСОБА_3 на постанову Дніпровського апеляційного суду
від 11 січня 2022 року, у якій вона просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 200 року, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, заявник зазначає:
1) пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 200/21452/15-ц;
2) пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України - суд не дослідив зібрані у справі докази).
Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції належно не дослідив зібрані у справі докази, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для надання ОСОБА_1 права на спадкування разом із спадкоємцем першої черги. Матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що позивач протягом тривалого часу матеріально забезпечував та надавав іншу допомогу спадкодавцеві, яка має матеріальне вираження, та доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 потребував будь-якої сторонньої допомоги. Суд не урахував, що ОСОБА_4 з 2004 року і до дня смерті був працевлаштований та отримував заробітну плату, отримував пенсію та орендну плату за користування належною йому земельною ділянкою. Крім того, він придбав та особисто керував транспортним засобом, самостійно відкривав у банківських установах рахунки та користувався банківськими картками. Загальний розмір його банківських вкладів складає 149 000,00 грн, що спростовує висновок апеляційного суду про те, що він перебував у безпорадному стані та потребував матеріальної допомоги.
Згідно з випискою із медичної картки ОСОБА_4 від 15 вересня
2009 року, за період з 2010 року до 2020 року він всього п`ять разів звертався до лікаря. Відомостей про те, що він не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги чи піклування у записах лікарів не міститься.
Посилаючись на наведене, вважала, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_4 перебував у безпорадному стані, який ґрунтується лише на поясненнях позивача, без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 200/21452/15-ц, відповідно до якого безпорадний стан особи необхідно доводити медичними документами.
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2021 року відкрито касаційне провадження на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та витребувано із суду першої інстанції матеріали справи.
У травні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1, у якому він просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 січня
2022 року без змін.
Відзив мотивовано тим, що відмовляючи у задоволенні його вимог в частині надання права на спадкування разом із спадкоємцем першої черги, суд першої інстанції виходив з недоведеності ним факту матеріального забезпечення спадкодавця протягом тривалого часу. Разом з тим, у касаційній скарзі ОСОБА_3 заперечує не лише зазначену обставину, а й висновки судів про те, що ОСОБА_1 перебував у безпорадному стані. Проте, рішення суду першої інстанції вона не оскаржувала, а тому касаційна скарга заявника не підлягає касаційному перегляду.
Вважав судове рішення апеляційного суду законним, обґрунтованим та справедливим, ухваленим з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права. Суд надав належну оцінку зібраним у справі доказам та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність позовних вимог, оскільки він понад тридцять років проживав спільно разом з ОСОБА_4 та належно ним опікувався, тоді як дочка спадкодавця відмовилася від батька, уникала з ним зустрічі, не піклувалася про нього і не надавала ніякої матеріальної допомоги.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та є спадкоємцем першої черги за законом.
Згідно зі свідоцтвом про переміну прізвища, імені, по батькові від 16 квітня 2002 року НОМЕР_1, ОСОБА_11 змінила по батькові на ОСОБА_2 .
Згідно зі свідоцтвом про переміну прізвища, імені, по батькові
від 20 червня 2002 року НОМЕР_2 ОСОБА_6 змінив прізвище та по батькові на ОСОБА_4 .
ОСОБА_1 є вітчимом померлого ОСОБА_4 та спадкоємцем четвертої черги за законом.
Відповідно до виписки з акту освідування ЛТЕК (лікарсько-трудовою експертною комісією) від 19 лютого 1988 року, ОСОБА_6 первинно встановлено І групу інвалідності за загальним захворюванням. Зазначено, що він потребує стороннього догляду.
Згідно з довідкою від 10 лютого 1992 року серії ВТЭ-29 № 041561,
ОСОБА_6 повторно встановлено І групу інвалідності за загальним захворюванням - безстроково. Зазначено, що він потребує стороннього догляду. Може бути працевлаштований вахтером в спеціально створених умовах, підсобним робітником - без тривалої ходи.
Відповідно до довідки Медико-соціальної експертної комісії від
08 січня 2002 року серії МСЕ-ДНА-01 № 282033, ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з 01 лютого 2002 року - безстроково.
Згідно з довідкою Криворізького південного об`єднаного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області від 21 вересня
2019 року № 90/0243-10, за період з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року ОСОБА_4 отримав пенсію за віком у розмірі 32 388,22 грн.
Згідно наданих виписок з історії хвороби, ОСОБА_6 хворіє з 07 жовтня
1987 року, в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав тяжку черепно-мозкову травму, з приводу якої був прооперований в ургентному порядку. Йому зроблено операцію по видаленню вдавлених кісткових обломків, видалення епідуральної, субдуральної гематом, вимивання мозкового детрита. В результаті травми, пошкодження мозкової рідини у хворого розвинулась лівостороння геміплегія, геміанестезія, порушення критики, пам`яті, мнестичних функцій.
Внаслідок утворення оболонково - мозгового рубця в правій лобно - тім`яно - височній частині з`явились клонічні судороги лівої половини обличчя, в лівих кінцівках, утруднення ходи та самообслуговування.
Відповідно до виписного епікризу з медичної карти стаціонарного хворого
від 06 лютого 2020 року № 312, ОСОБА_4 встановлено заключний клінічний діагноз: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, травматичний синдром акомодації, внутрішньо-черепна гематома - ?, мозкова кома 1, цукровий діабет І типу ІХС дифузний кардіосклероз, фібриляція передсердь, нормо-тахітемп. СН ІІА. Наслідки перенесеної тяжкої черепно-мозкової травми (1987 рік), лівобічний геміпарез.
Згідно з посмертним епікризом, зазначеного у медичній картці стаціонарного хворого № У-1594 від 07 лютого 2020 року, ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні та обстеженні у нейрохірургічному відділенні Криворізької міської клінічної лікарні № 2 Криворізької міської ради
з 06 лютого 2020 року до 07 лютого 2020 року. При надходженні до лікарні ОСОБА_4 скарг не пред`являв. 06 лютого 2020 року ОСОБА_4 проведено операцію - лапароцентез, 07 лютого 2020 року - епіцистостому. Незважаючи на проведене лікування, 07 лютого 2020 року стан хворого різко погіршився, зафіксована зупинка серцевої діяльності, об 11:40 год. констатовано біологічну смерть. .
Діагноз: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку ІІ ступеня, субарахноїдальний крововилив. Конкуруючий: Хронічна хвороба нирок - V, Діабетична нефропатія, хронічна ниркова недостатність 4 ступеня, цукровий діабет 1 тип, важка форма, декомпенсація. Ускладнення: набряк головного мозку, стовбуру головного мозку, набряк легень, двобічна застійна пневмонія, гостра серцево-судинна, легенева недостатність. Супутній: Енцефалопатія ІІІ ступеня, складного генезу (посттравматична, дисметаболічна). Кістозно-атрофічні зміни правої лобної, скроневої, тім`яної долей. ІХС: дифузний кардіосклероз. Фібриляція легень нормо-тахітемп. СН ІІА.
Відповідно до довідки від 17 вересня 2020 року № 3279, виданої виконавчим комітетом Широківської селищної ради Дніпропетровської області ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_4 був зареєстрований за вказаною адресою з 25 липня 2002 року до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з довідною фізичної особи-підприємця ОСОБА_12 від 23 листопада 2020 року № 02, пайщик ОСОБА_4 за 2019 рік отримав дохід у розмірі
6 192,63 грн.
Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Широківської районної державної адміністрації від 18 листопада 2020 року
№ 3087/1-13 ОСОБА_4 не отримував субсидії за адресою:
АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки Територіального сервісного центру МВС № 123 в Дніпропетровській області від 05 грудня 2020 року № 31/4-1243-1067 за ОСОБА_4 зареєстрований транспортний засіб MUSSTANG MT200ZH-4V, 2018 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 .
Згідно з довідкою Управління соціального захисту населення Широківської районної державної адміністрації від 25 березня 2021 року № 540/1-13 державна соціальна допомога по догляду за ОСОБА_4 не призначалась.
Відповідно до довідки Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат") від 08 липня 2021 року № 18/4014 ОСОБА_4 у період з 04 жовтня 2004 року до 07 лютого 2020 року працював на посаді підсобного працівника ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", цех підготовки виробництва, дільниця "Реабілітації інвалідів". Виконував роботу підсобного (допоміжного) характеру, а саме, прибирання від стихійного сміття території загального користування житлового масиву. Заробітна плата ОСОБА_4, за період з 01 січня 2015 року по 07 лютого 2020 року складала 119 433,05 грн.
Згідно довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 14 квітня 2021 року № 9114 0016 8919 2102 ОСОБА_4 за період з січня 2015 року до лютого 2020 року отримав пенсію по інвалідності у розмірі 95 561,27 грн.
За життя спадкодавцеві ОСОБА_4 належала 1/2 частка житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 частки земельної ділянки площею 0,15 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) під житловим будинком, розташованим адресою: АДРЕСА_1, земельна ділянка площею 14,8066 га в межах згідно з планом, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території колишньої Зеленобалківської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, 1/2 частка земельної ділянки загальною площею 5,050 га, розташованої на території Широківської селищної ради Дніпропетровської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.