Постанова
Іменем України
21 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 404/5037/21
провадження № 61-3979св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальне підприємство "Теплоенергетик" Кропивницької міської ради,
третя особа - Первинна профспілкова організація "Техніка і право",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Теплоенергетик" Кропивницької міської ради, третя особа - Первинна профспілкова організація "Техніка і право", про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 жовтня 2021 року у складі судді Варакіної Н. Б. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 04 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Черненка В. В., Дуковського О. Л., Єгорової С. М.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати наказ Комунального підприємства "Теплоенергетик" Кропивницької міської ради" (далі - КП "Теплоенергетик" КМР") від 07 червня 2021 року № 83о/с-35262 про припинення трудового договору з ОСОБА_1 та його звільнення з посади фахівця з публічних закупівель за пунктом першим статті 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату працівників, поновити ОСОБА_1 на посаді фахівця з публічних закупівель КП "Теплоенергетик" КМР", стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначав, що з 17 лютого 2020 року до 07 червня 2021 року перебував у трудових відносинах з КП "Теплоенергетик" КМР". Звільнений з роботи фахівця з публічних закупівель наказом відповідача від 07 червня 2021 року № 83 о/с-35262 за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату.
Своє звільнення позивач уважає незаконним, адже відповідач, приймаючи рішення про скорочення штату з метою реорганізації організаційної структури та оптимізації штатного розпису підприємства, фактично не припинив публічних закупівель, а розподілив та поклав їх виконання на інший структурний підрозділ; не запропонував йому іншу роботу на підприємстві; не отримав згоду на його звільнення у Первинної профспілкової організації "Техніка і право" (далі - ППО "ТіП"), членом та керівником якої він є; не отримав згоди на звільнення і в профспілкових організацій, які діють на КП "Теплоенергетик" КМР".
Ураховуючи наведене, позивач просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Кіровський районний суд м. Кіровограда рішенням від 26 жовтня 2021 року в задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване дотриманням відповідачем норм трудового законодавства України при звільненні позивача із займаної посади за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Кропивницький апеляційний суд постановою від 04 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 жовтня 2021 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована законністю і обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву, пояснень на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 03 травня 2022 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 жовтня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 04 квітня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 334/4326/17, від 02 вересня 2020 року у справі № 161/7196/19, від 14 березня 2018 року у справі № 826/150/16, від 18 вересня 2019 року у справі № 174/557/16, від 06 травня 2020 року у справі № 487/2191/17; необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 06 травня 2020 року у справі № 487/2191/17; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме - статті 11 Закону України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності" (далі - Закон України № 1045-IV).
Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.
Суди не застосували статтю 49-2 КЗпП України в сукупності зі статтями 96, 97 цього Кодексу щодо належного повідомлення про всі наявні вакансії, які полягають в обов`язку погодження рівня заробітної плати (наказ 6к та 8к) та штатного розпису з профспілками, оскільки такі зміни пов`язані з рівнем заробітної плати, які мали бути внесені на підставі статті 13 КЗпП України та статті 7 Закону України "Про колективні договори і угоди" (дубльовані норми), що порушило право позивача на ознайомлення з рівнем заробітної плати запропонованих вакансій та спричинила неможливість реалізувати право вибору.
Доказів неможливості перевести позивача на іншу роботу відповідач не надав, як і доказів того, що позивач відмовився від запропонованих йому вакансій, тому звільнення було незаконним.
Також позивачу не було видано в день звільнення належним чином оформлену копію наказу про звільнення.
Крім цього, апеляційний суд не застосував норму статті 43 КЗпП України та статтю 39 Закону України № 1045-IVщодо обов`язку роботодавця подати подання до ППО "ТіП", членом та головою якої є позивач на отримання згоди на розірвання трудового договору, а також сприяння у збереженні роботи - згоди не надано, викладених висновків в постанові що саме роботодавцем на час звільнення, тобто відсутності факту такого подання є порушення прав працівника при звільненні.
11 липня 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив КП "Теплоенергетик" КМР" на касаційну скаргу, який мотивований законністю і обґрунтованістю оскаржуваних судових рішень, адже звільнення позивача із займаної посади проведено з дотриманням норм трудового законодавства України.
Звільнення позивача за пунктом 1 статті 40 КЗпП України з посади фахівця з публічних закупівель КП "Теплоенергетик" КМР" здійснено відповідно до законодавства України. Виявлені під час інспекційного відвідування КП "Теплоенергетик" КМР" працівниками Управління держпраці у Кіровоградській області порушення не пов`язані з правомірністю звільнення позивача за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, є порушеннями, за які передбачена відповідальність КУпАП, і не є підставою для поновлення позивача на посаді та скасування наказу про припинення трудового договору (контракту).
11 липня 2022 року до Верховного Суду надійшли пояснення ППО "ТіП" до касаційного провадження третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог та підтримує позивача, які мотивовані незгодою з ухваленими у справі судовими рішеннями.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
08 липня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом КП "Теплоенергетик" КМР" від 14 лютого 2020 року № 30о/с-35262 ОСОБА_1 прийнято на роботу фахівцем з публічних закупівель відділу матеріально-технічного постачання з 17 лютого 2020 року.
Наказом КП "Теплоенергетик" КМР" від 18 лютого 2021 року № 6к "Про раціоналізацію робочих місць" зі структури та штатного розпису відповідача виведено групу з організації та забезпечення публічних закупівель відділу матеріально-технічного постачання.
Пунктом 2 цього наказу зі штатного розпису відповідача виведено, у тому числі, дві одиниці фахівця з публічних закупівель групи з організації та забезпечення проведення публічних закупівель.
Позивач ознайомлений з наказом 07 квітня 2021 року, про що свідчить його особистий підпис.
Наказом КП "Теплоенергетик" КМР" від 25 лютого 2021 року № 8к "Про скорочення штату працівників і чисельності працівників та внесення змін у структуру і штатний розпис підприємства" з 07 червня 2021 року затверджено нову структуру і штатний розпис відповідача.
З цим наказом позивач ознайомлений 07 квітня 2021 року, про що свідчить особистий підпис.
07 квітня 2021 року ОСОБА_1 письмово попереджений про майбутнє звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку зі змінами у структурі підприємства та скороченням чисельності і штату, яке відбудеться 07 червня 2021 року, що підтверджується копією попередження, в якому позивач зазначив, що посади на час підписання не пропонували.
В акті від 07 квітня 2021 року, складеному уповноваженим з питань запобігання корупції ОСОБА_2, начальником відділу кадрів ОСОБА_3, т.в.о. начальника юридичного відділу ОСОБА_4., зафіксовано, що 07 квітня 2021 року ОСОБА_3 попередила ОСОБА_1 про майбутнє звільнення та надала перелік усіх вільних посад станом на 07 квітня 2021 року для ознайомлення і можливого вибору посади для переведення. Після підпису ОСОБА_1 попередження з зазначенням, що жодна посада не була запропонована, 07 квітня 2021 року окремо запропонували посаду слюсаря з ремонту устаткування теплових мереж з окладом 8 139,00 грн на місяць. Від ознайомлення та отримання будь-яких додаткових документів ОСОБА_1 відмовився.
07 червня 2021 року позивача ознайомлено з переліком вакантних посад, копію списку він отримав під особистий підпис, але згоди на заняття будь-якої вакантної посади не виявив.
Наказом відповідача від 07 червня 2021 року № 83о/с-35262 ОСОБА_1 звільнено з роботи фахівця з публічних закупівель відділу матеріально-технічного постачання за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
З наказом про звільнення позивач ознайомлений у день звільнення - 07 червня 2021 року під особистий підпис.
У зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від отримання трудової книжки відповідач через АТ "Укрпошта" 07 червня 2021 року направив рекомендований лист, у якому зазначив про необхідність отримання трудової книжки. Лист позивач отримав 01 липня 2021 року.
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань відомо, що на КП "Теплоенергетик" КМР" з 08 червня 2007 року діє Первинна профспілкова організація КП "Теплоенергетик" КМР" (ідентифікаційний код 35189503, керівник - ОСОБА_5).
ОСОБА_1 не є членом зазначеної профспілкової організації КП "Теплоенергетик" КМР", чого не заперечує.
Позивач є головою первинної профспілкової організації "Техніка і право".
З акта управління Держпраці у Кіровоградській області від 08 червня 2021 року № КР6629/216/АВ видно, що за результатом інспекційного відвідування не встановлено факту надання ОСОБА_1 документів ППО "Техніка і право" до КП "Теплоенергетик" КМР". Подання ним заяви про утримання профспілкових внесків та проведення відповідних утримань з його заробітної плати, участі в укладенні колективного договору, утворення спільного представницького органу пропорційно до кількості членів профспілки тощо. Не встановлено факту участі інших працівників КП "Теплоенергетик" КМР" в ППО "Техніка і право".
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.