1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

21 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 381/1647/21

провадження № 61-2539св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - акціонерне товариство "Комерційний Індустріальний Банк",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "Комерційний Індустріальний Банк" на постанову Київського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2021 року акціонерне товариство "Комерційний Індустріальний Банк" (далі - АТ "Комерційний Індустріальний Банк") звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором.

Позов мотивовано тим, що 22 серпня 2007 року між ВАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 298/П/31/2007/840, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 57 000,00 доларів США з відсотковою ставкою у розмірі 12,49 %, строком до 22 серпня 2037 року.

В подальшому між банком та відповідачем 02 вересня 2014 року було укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору № 298/П/31/2007/840 від 22 серпня 2007 року, яким змінено валюту виконання зобов`язань та строк користування кредитними коштами.

У забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 22 серпня 2007 року укладено договір поруки.

02 вересня 2014 року між банком та поручителем ОСОБА_2 укладено додатковий договір про внесення змін і доповнень № 1 до договору поруки від 22 серпня 2007 року.

15 липня 2012 року між ПАТ "КБ Надра" та ТзОВ "ФК Дніпрофінансгруп" було укладено договір про відступлення прав вимоги, за умовами якого банк відступив товариству право вимоги до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів.

Згідно додатку № 1 до договору ТзОВ "ФК Дніпрофінансгруп" набуло право вимоги до ОСОБА_1

29 липня 2012 року між ТзОВ "ФК Дніпрофінансгруп" та ТзОВ "ФК "Венера Фінанс" укладено договір про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТзОВ "ФК Дніпрофінансгруп" відступив ТзОВ "ФК "Венера Фінанс" право вимоги до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів.

Згідно додатку № 1 до договору ТзОВ "ФК "Венера Фінанс" набуло право вимоги до ОСОБА_1

08 вересня 2012 року між ТзОВ "ФК "Венера Фінанс" та АТ "ЗНВКІФ "Генезис Капітал" укладено договір про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТзОВ "ФК "Венера Фінанс" відступив АТ "ЗНВКІФ "Генезис Капітал" право вимоги до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів.

Згідно додатку № 1 до договору АТ "ЗНВКІФ "Генезис Капітал" набуло право вимоги до ОСОБА_1

11 вересня 2020 року між АТ "ЗНВКІФ "Генезис Капітал" та АТ "Комерційний Індустріальний Банк" укладено договір про відступлення прав вимоги, за умовами якого АТ "ЗНВКІФ "Генезис Капітал" відступив АТ "Комерційний Індустріальний Банк" право вимоги до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів.

Згідно додатку № 1 до договору АТ "Комерційний Індустріальний Банк" набуло право вимоги до ОСОБА_1 .

Позивач зазначав, що ОСОБА_1 зі своєї сторони порушив умови договору кредиту, унаслідок чого станом на 01 квітня 2021 року має прострочену заборгованість в розмірі 768 293,90 грн, яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів, як з боржника та поручителя.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від

10 лютого 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що звернувшись з вимогою про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 768 293,90 грн, позивач не довів належними та допустимими доказами наявність такої заборгованості у відповідачів. Наданий банком розрахунок заборгованості за кредитним договором № 298/П/31/2007/840від 22 серпня 2007 року станом на 01 квітня 2021 року не є належним та допустимим доказом існування заборгованості в заявленому позивачем до стягнення розмірі, оскільки він не охоплює весь період користування відповідачем кредитними коштами, а лише охоплює період з 11 вересня 2020 року по 31 березня 2021 року.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

16 лютого 2022 року АТ "Комерційний Індустріальний Банк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга, мотивована тим, що суду було надано належні та допустимі докази на підтвердження невиконання боржником та поручителем зобов?язань за кредитом, відповідачами не надано доказів сплати ними коштів на погашення заборгованості.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування апеляційним судом в оскаржуваному рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 667/11010/14-ц, постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року в справі № 200/5647/18, постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року в справі № 760/7792/14-ц, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року в справі № 554/4300/16-ц постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року в справі № 539/3885/15-ц, постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року в справі № 552/6476/16-ц, постанові Верховного Суду від 14 червня 2021 року в справі № 760/15275/19-ц, постанові Верховного Суду від 09 грудня 2020 року в справі № 754/6172/16-ц, постанові Верховного Суду від 15 грудня 2021 року в справі № 755/26689/13-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі

№ 129/1033/13-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Фастівського міськрайонного суду Київської області.

27 червня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 22 серпня 2007 року між ВАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 298/П/31/2007/840.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного кредитного договору, банк надав

ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в розмірі 57 000,00 доларів США, в порядку і на умовах, визначених кредитним договором. Цільове призначення кредиту - проведення розрахунків по договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22 серпня 2007 року, а саме: квартири АДРЕСА_1 .

Пунктом 1.3.1 кредитного договору передбачено, що відсотки за користування кредитом розраховуються на підставі відсоткової ставки у розмірі 12,49 % річних. Кредит надається строком до 22 серпня 2037 року (пункт 1.4 Договору).

02 вересня 2014 року між банком та ОСОБА_1 укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору

№ 298/П/31/2007/840 від 22 серпня 2007 року. У відповідності до Умов зміни валюти кредиту, між банком та ОСОБА_1 досягнуто домовленості з дня набрання чинності цим додатковим договором змінити валюту виконання зобов`язань за кредитним договором на національну грошову одиницю гривню.

Згідно правил проведення зміни валюти виконання зобов`язань на національну грошову одиницю, розмір зобов`язань ОСОБА_1 по поверненню кредиту станом на день підписання додаткового договору склав 719 349,96 грн. Розмір зобов`язань по сплаті процентів за користування кредитом складає

67 758,39 грн.

Відповідно до пункту 2.1 додаткового договору, ОСОБА_1 встановлена фіксована процентна ставка у розмірі 5,4 % річних. У разі невиконання та/або неналежного виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, банк має право застосовувати процентну ставку +4 відсотки річних (пункт 2.2 додаткового договору). Пунктом 2.2.8, сторони змінили строк користування кредитними коштами до 21 серпня 2042 року.

У забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, 22 серпня 2007 року між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_2 укладено договір поруки.

02 вересня 2014 року між банком та ОСОБА_2 укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень № 1 до договору поруки від 22 серпня 2007 року, який викладено в новій редакції.

Відповідно до пункту 1.1 додаткового договору до договору поруки,

ОСОБА_2 поручилася перед банком за належне виконання

ОСОБА_1 взятих ним зобов`язань щодо погашення кредиту, наданого згідно кредитного договору. Пунктом 1.4 додаткового договору до договору поруки передбачено, що відповідно до умов договору поруки, ОСОБА_2 несе солідарну відповідальність з ОСОБА_1 за виконання останнім зобов`язань за кредитним договором.

15 липня 2021 року між ПАТ КБ "Надра" та ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" було укладено договір № GL48N718070_IW про відступлення прав вимоги, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А. В., зареєстрованого в реєстрі за № 497.

Відповідно до пункту 1 договору № GL48N718070_IW, банк відступив ТОВ "ФК Дніпрофанасгруп" права вимоги до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів, зазначених у додатку № 1 до договору № GL48N718070_IW, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами, договорами про надання кредиту, договорами поруки, іпотечними договорами, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до договору.

Згідно додатку № 1 до договору № GL48N718070_IW від 15 липня 2012 року

ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" набуло право вимоги до ОСОБА_1

29 липня 2021 року між ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" та ТОВ "ФК "Венера Фінанс" укладено договір № 2907/01 про відступлення права вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу

Заверухою Н. І., зареєстрованого в реєстрі за № 454.

Відповідно до пункту 1 договору № 2907/01, ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" відступив ТОВ "ФК "Венера Фінанс" права вимоги до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів, зазначених у додатку № 1 до договору № 2907/01, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами, договорами про надання кредиту, договорами поруки, іпотечними договорами, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до договору.

Згідно додатку № 1 до договору № 2907/01 від 29 липня 2012 року ТОВ "ФК "Венера Фінанс" набуло право вимоги до ОСОБА_1

08 вересня 2012 року між ТОВ "ФК "Венера Фінанс" та АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Генезис Капітал" було укладено договір № 0709/01 про відступлення права вимоги, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О. С., зареєстрований в реєстрі за № 1522.

Відповідно до пункту 1 договору № 0709/01, ТОВ "ФК "Венера Фінанс" відступив АТ "ЗНВКІФ "Генезис Капітал" права вимоги до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів, зазначених у додатку № 1 до договору № 0709/01, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами, договорами про надання кредиту, договорами поруки, іпотечними договорами, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до договору.

Згідно додатку № 1 до договору № 0709/01 від 08 вересня 2012 року АТ "ЗНВКІФ "Генезис Капітал" набуло право вимоги до ОСОБА_1

11 вересня 2020 року між АТ "ЗНВКІФ "Генезис Капітал" та АТ "Комерційний Індустріальний Банк" укладено договір № 11/09-1 про відступлення права вимоги.

Відповідно до пункту 1 договору № 11/09-1, АТ "ЗНВКІФ "Генезис Капітал" відступив АТ "Комерційний Індустріальний Банк" права вимоги до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів, зазначених у додатку № 1 до договору № 11/09-1, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами, договорами про надання кредиту, договорами поруки, іпотечними договорами, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до договору.

Згідно додатку № 1 до договору № 11/09-1 від 09 вересня 2020 року

АТ "Комерційний Індустріальний Банк" набуло право вимоги до ОСОБА_1 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.


................
Перейти до повного тексту